Читати книгу - "На крилах кохання, Софія Кривцова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Відштовхую Макса, та роблю крок назад.
-Максим що ти твориш? Я не давала тобі право цілувати мої губи.
-Але я кохаю тебе.
-Вибач, але ми лише друзі більше ніколи такого не роби.
Відвертаюся і прямую до під'їзду, раптом мені подзвонила Саша.
-Ало Софія,в тебе що новий хлопець?
-Ні,ти про що?
Я тебе бачила біля твого під'їзду з якимось чоловіком.
-Це Макс, він зізнався мені у коханні й поцілував, але я відштовхнула його і дала ляпаса.
-Оце так,а він не знає що ти кохаєш Артема?
-Ні,я і не збираюсь йому говорити.
(Артем)
Сиджу на дивані та думаю про Софію, її гарне обличчя і довге волосся завжди перед моїми очима навіть коли я далеко від неї, вона не знає що я кохаю її ще з 6 класу вона відрізнялася від інших, струнка, красива, а головне добра і лагідна.
Раптом мої думки прориває дзвінок,це був Макс.
-Ало привіт Максе.
-Привіт, Артеме, у мене до тебе серйозна розмова.
-Я слухаю тебе.
-Я хочу розповісти тобі дещо, але це між нами.
-Отже, коли ти познайомив мене з Софією вона мені сподобалася і я її кохаю.
В мить я розізлився, я вважав Макса кращим другом, а він закохався у мою Софію.
-А нічого що Софія не кохає тебе.
-Я буду робити все можливе, щоб вона була моєю.
Злість обпалює груди, тепер за серце Софії буде боротися і Макс. Прощаюся з Максимом і через гнів кидаю телефон у бік, все чого я хочу це вдарити Макса з усієї сили в обличчя, але я не дозволю, щоб він забрав у мене моє кохання.
(Софія)
Лежу у ліжку і намагаюся не думати про цей клятий не бажаний поцілунок, як Макс взагалі міг дозволити собі поцілувати чужу дівчину, більше я не дозволю такому статись.
На наступний день я проспала до обіду,прокинувшись дивлюся телефон,раптом мені написав Артем.
-Привіт Софія,ти сьогодні зайнята?
-Привіт,ні а що? Відповідаю йому.
-Може сьогодні погуляємо?
-Я не проти.
-Добре, тоді у ввечері я прийду за тобою.
-Домовились.
Вечір
Зібравшись на побачення,на останок розчесую волосся і вихожду з під'їзду. Бачу Артема та підходжу до нього.
-Привіт,ти така гарна.
-Привіт,дякую.
Ми разом поїхали у центр міста, там було дуже гарно ми розмовляли, Артем розповідав смішні історії з його життя, а я слухала його, раптом я помітила що Артем взяв мене за руку, але я також тримала його руку у своїй руці.
Ми сіли на лавку,Артем не відводив від мене погляду.
-Софія,я хочу тобі дещо сказати.
Серце шалено б'ється але я промовляю
-Я тебе слухаю.
-Якщо чесно, то ти давно мені подобаєшся я кохав тебе з 6 класу для мене ти була особлива, ти відрізнялася від інших моїх однокласників і я зараз шалено люблю тебе.
В цей момент я зрозуміла що в мене виросли крила любові, на яких я зможу здійснити всі свої мрії.
-Якщо чесно,і я тебе кохаю Артем.
Артем усміхається і міцно мене обіймає,в цей момент ми були одне ціле.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На крилах кохання, Софія Кривцова», після закриття браузера.