Читати книгу - "21 спосіб мислити креативно"

так ви витрачатимете свою енергію на досягання другого кінця мотузки, а його досягти неможливо. Якщо ви сформулюєте завдання дещо інакше: «Яким чином кінці двох мотузок і я можуть з’єднатися?» – то наблизитеся до розв’язання завдання, а саме того, щоб прив’язати невеликий предмет (ключі, обручку, годинник або ремінь) до одного кінця мотузки і, розхитавши його, як маятник, схопити цей кінець, тримаючись другою рукою за другий кінець мотузки. Змінюйте слова

Простий спосіб отримати різні формулювання завдання – це використати синоніми або підібрати влучніші ключові слова. Перший крок полягає в тому, щоб уважно вивчити конкретне формулювання завдання й визначити в ньому ключові слова.

Виробничий менеджер у компанії OV’ACTION з міста Леван (Франція) зіштовхнувся з таким завданням: «У який спосіб я міг би розробити унікальний продукт харчування?».

Слово «унікальний» він замінив на «дивний», а слово «розробити» – на «перетворити» і сформулював завдання вже так: «Як перетворити продукт харчування у щось дивне?»

Почав думати про все те, що могло б його здивувати, а тоді про продукти харчування, які могли б здивувати споживачів. Наприклад, на нього справило б велике враження, якби якийсь звичний предмет набув незвичної форми, скажімо, літак мав би обриси корови. Так само він здивувався б, якби знайомий продукт харчування мав незвичну форму, коли б, скажімо, банан мав форму булки, помідор – форму піраміди, а картоплина – форму квадрата. Такі думки наштовхнули його на ідею про квадратні яйця.

Він придумав варені квадратні яйця з жовтками всередині з терміном зберігання протягом 21 дня, які можна було підігрівати в мікрохвильовій пічці (на відміну від звичайних яєць, які при нагріванні в пічці «вибухали»).

Лишень змінивши кілька простих слів можна отримати підказку для вироблення нових ідей. Це таке собі додавання кількох родзинок у прісне тісто формулювання.

Розтягніть формулювання

Колись самурая навчали тримати всі свої відчуття напоготові. Його уява мала бути винятково широкою, аби він зміг швидше виявити несподіваний напад чи несподіване пересування ворога, ніж у випадку, коли б він був зосереджений на якомусь одному об’єктові.

Для того щоб тримати розум відкритим для всіх можливостей, потрібно «розтягти» завдання, запитуючи «чому?». Запитання «чому?» допоможе визначити головну мету й дозволить розібратися з усілякими припущеннями. А це, своєю чергою, уможливлює переосмислення завдання.

Припустімо, що перед вами стоїть проблема: «У який спосіб я міг би продати більше комп’ютерів IBM?»

Крок перший: Чому я хочу продати більше комп’ютерів IBM. «Тому що загальний обсяг продажу зменшується».

Крок другий: Чому я хочу продавати більше комп’ютерів? «Тому що я хочу збільшити обсяги продажу».

Крок третій: Чому я хочу збільшити обсяги продажу? «Щоб поліпшити стан наших справ».

Крок четвертий: Чому я хочу поліпшити стан наших справ? «Щоб підвищити рівень свого добробуту».

Крок п’ятий: Чому я хочу підвищити рівень свого добробуту? «Для того щоб заможно жити».

Тепер запитання можна сформулювати так:

«У який спосіб я міг би продати більше комп’ютерів?»

«У який спосіб я міг би збільшити обсяги продажу?»

«У який спосіб я міг би поліпшити стан наших справ?»

«У який спосіб я міг би підвищити рівень свого добробуту»

«Що я міг би зробити, щоб заможно жити?»

Ідея полягає в тому, щоб вийти на належний рівень абстракції і зайняти найліпшу точку огляду, з якої чудово видно суть проблеми. Фраза на зразок «підвищення свого добробуту» дозволяє вашому мисленню охопити більше можливостей, ніж фраза «потрібно продати більше комп’ютерів». Ви можете домогтися від начальства підвищення зарплатні, можете перейти на іншу роботу і вже там будувати свою кар’єру, знайти роботу з неповною зайнятістю, інвестувати, продавати щось інше тощо.

Виписуючи своє завдання якнайширше, ви ніби ставите себе на вершину гори, звідки видно всі шляхи-підходи, що ведуть нагору. Якщо бачитимете не всі можливі підходи, то можете позбавити себе здатності визначити найоптимальніший маршрут на вершину гори.

Ось приклад з вантажоперевезень як наочна демонстрація наслідків від нехтування всіма підходами до розв’язання проблеми.

У 1950-і роки фахівці вважали, що морські вантажоперевезення вже відходять у минуле. Ціни зростали, а на перевезення товарів витрачалося дедалі більше часу. Це призводило до зростання кількості випадків крадіжок, бо вантажі перед відправленням накопичувалися й тривалий час лежали в доках.

Індустрія вантажоперевезень сформулювала завдання так: «Як ми можемо зробити кораблі економічнішими в морі та під час переходу з одного порту до іншого?»

Тому нові судна мали більшу швидкість і споживали менше палива. Також відбувалося скорочення екіпажів. Та ціна на вантажоперевезення продовжувала зростати, хоча представники галузі докладали величезних зусиль для зниження затрат на обслуговування в морі та виконання робіт у доках.

Вони робили все правильно, але робили не те, що треба. Їхня ефективність була схожою на ефективність фахівців із продажу, що тратять енергію, час і вміння на поквартирний обхід з метою продати хоча б трохи телятини.

Корабель – найголовніше обладнання, і з огляду на це його власник зазнає найбільших збитків, коли воно не працює, бо відсотки потрібно сплачувати навіть тоді, коли нема жодних прибутків. Тому фахівці розширили своє завдання: «У який спосіб індустрія вантажоперевезень може зменшити затрати?»

Це дозволило звернути увагу на всі аспекти транспортування і, серед іншого, на завантаження та укладку товарів. Нововведення, що врятувало галузь морських вантажоперевезень, полягало у відокремленні навантажень від укладки, коли товари завантажувалися в контейнери ще до прибуття суден у порт. Адже набагато швидше завантажити й розвантажити наперед завантажений фрахт. Тож фахівці вирішили зосередитися на затратах не під час роботи, а радше під час її відсутності і в такий спосіб скоротили час простою вантажних кораблів. Відповіддю стали спеціально обладнані кораблі для швидкого завантаження та розвантаження залізничних вагонів і автомобілів, а також контейнеровози.

Просте розв’язання стало безпосереднім наслідком переформування завдання. Результати виявилися приголомшливими! За останні 30 років обсяги перевезень зросли вп’ятеро, а їхня собівартість знизилася на 60 відсотків. Час простою кораблів у порту скоротився на три чверті, а разом з цим зникли такі явища, як перевантаження та крадіжки.

Стисніть завдання

Щойно ви отримали набагато ширше уявлення того, що намагаєтеся знайти, – звузьте мету, стиснувши завдання від загального до конкретного. Це зробить завдання легшим для розв’язання, скоротивши ділянку пошуків. Уявіть собі, що вам потрібно знайти адресу, а відомо тільки те, що адресат живе десь у Монреалі. Якщо ви знаєте, що це десь у західній частині Старого Монреаля, то знайти цю адресу буде значно простіше. Ну, а якби хтось вам підказав, що той будинок десь за кілька хвилини ходи від готелю «Бонавентура», то адресу стане ще легше знайти. Так само відбувається й під час розв’язання всіляких завдань. Ви самі встановлюєте собі межі пошуку ідей.

Стисніть завдання й виявіть його сильні та слабкі місця, а також установіть його межі, поставте спеціальні запитання з «хто», «що», «де», «коли», «чому» і «як».

Хто допоможе знайти людей або групу людей, що орієнтуються в цьому питанні, мають потрібний вплив, ресурси або доступ до корисної інформації, а також хто може отримати користь від розв’язання проблеми.

Що допоможе визначати речі, предмети, об’єкти в цій ситуації, а також сформулювати всілякі вимоги, труднощі, винагороди, переваги та недоліки в розв’язанні завдання.

Де містяться