Читати книгу - "Адвокат негідників"

вихованці люто волають: «Покажи нам каліцтво. Покажи нам кров». Він зріс на вулиці, б’ючись із кожним, хто підходив надто близько. Старший брат загинув у бійці на ножах, і Тадео боїться, що також загине. Коли він виходить на ринг, то переконаний, що когось мають убити, але тільки не його. Три його поразки були за очками, його ще ніхто не відгамселював. Він тренується по чотири години на день і ось-ось опанує джиу-джитсу.

Він говорить стишено і повільно — звичайне хвилювання перед боєм, коли від страху затьмарюються думки і всередині все стискається. Мені це знайомо.

Я це переживав. Давним-давно я провів п’ять боксерських поєдинків у турнірі «Голден Гловз». Мій рахунок був 1:4, коли моя мати довідалася про мої таємні заняття і, на щастя, припинила їх. Але я це зробив. У мене вистачало духу вийти на ринг, де з мене вибивали лайно.

І все ж я не уявляю, скільки треба сміливості, щоб опинитися в клітці з іншим бійцем, який перебуває у чудовій формі: досвідченим, натренованим, голодним, злим і наляканим, який тільки й думає, аби вивихнути тобі плече, пошкодити коліна, поранити або щосили врізати по щелепі. Ось за що я і люблю цей спорт. Він потребує більше мужності, більше непідробної рішучості, ніж будь-який інший вид спорту, з тих часів, як гладіатори билися до смерті. Зрозуміло, багато інших видів спорту є небезпечними — гірські лижі, футбол, хокей, бокс, автогонки. У кінному спорті щороку гине більше людей, ніж в будь-якому іншому. Але в них ти добровільно не вступиш у гру, знаючи, що тобі можуть завдати ушкоджень. Коли заходиш у клітку, ушкоджень тобі точно завдадуть, і це може бути принизливо, боляче, навіть смертельно. Твій наступний раунд цілком може бути останнім.

І тому зворотний відлік такий жорстокий. Тягнуться хвилини боротьби бійця з власними нервами, слабкостями і страхами. Очікування — це найгірше. За кілька хвилин я виходжу, щоб Тадео міг опанувати себе. Якось він розповідав мені, що може візуалізувати бій, побачити, як його скривавлений суперник опиняється на килимі і благає про пощаду.

Я прошмигую лабіринтом коридорів углиб арени, де чути, як гучно реве спраглий крові натовп. Знаходжу двері праворуч, заходжу всередину. Це маленький службовий кабінет, захоплений моєю власною невеличкою вуличною бандою. Ми зустрічаємося перед боями і робимо ставки. Нас шестеро, членство у цьому клубі закрите, бо витоки нам ні до чого. Дехто користується справжніми іменами, інші ж ні. Слайд одягається, як вуличний сутенер, він відмотав термін за вбивство. Ніно — дрібний імпортер метамфетаміну, сидів за контрабанду. Джонні не притягувався (поки що), йому належить половина бійця, з яким сьогодні зустрінеться Тадео. Денардо натякає на зв’язки з мафією, але я сумніваюся, що його кримінальна діяльність організована настільки добре. Він прагне промоутувати події у сфері контактних єдиноборств і мріє жити у Вегасі. Френкі — зрілий чолов’яга, місцевий завсідник боїв протягом останніх десятиліть. Він зізнається, що його заводить жорстокість кейдж-файтингу, а старомодний бокс навіває на нього нудьгу.

Оце мої хлопці. Я не став би покладатися на жодного з цих блазнів у законній справі, але тут ми нічим законним не займаємося. Ми всідаємося і починаємо робити ставки. Я знаю, що Тадео здолає бійця Джонні, і Джонні явно тривожиться. Я ставлю 5 000 на Тадео, але ніхто не ведеться. З 000 — ніхто не приймає ставку. Я дорікаю їм, лаю їх, кепкую з них, та вони знають, що Тадео зараз на коні. Джонні мусить щось поставити, і я нарешті домовляюся з ним про ставку 4 000 на те, що його боєць не протримається до третього раунду. Денардо вирішує і собі щось отримати з цих 4 000. Ми оголошуємо всі види ставок, і Френкі, скарбник, усі їх фіксує. Із кабінету я виходжу, зробивши ставок на 12 000 на чотири різні поєдинки. Ми зберемося в цій же кімнаті пізніше, по завершенні боїв, і розрахуємося готівкою.

Бої починаються, і я, гаючи час, тиняюся довкола арени. Напруга в роздягальні просто нестерпна, мені несила лишатися там надовго. Я знаю: зараз Тадео нерухомо лежить на столі, вкритий товстою ковдрою, молиться Діві Марії і слухає паскудний латиноамериканський реп. Допомогти я нічим не можу, тож знаходжу місце на верхньому ярусі, високо над рингом, і занурююся в шоу. Сьогодні безумовний аншлаг, глядачі, як завжди, галасують і шаленіють. У певних людях, зокрема й у мені, бої без правил викликають дикунські інстинкти. І всі ми тут з однією метою — побачити, як один боєць знищує іншого. Ми хочемо побачити залиті кров’ю очі, глибокі рани, міцні захвати, потрощені кістки і потужні нокаутуючі удари, які змусять секундантів кликати лікаря. Додайте ріки дешевого пива, і отримаєте п’ять тисяч маньяків, які вимагають крові.

Згодом я таки повертаюся до роздягальні, де все пожвавлюється. Перші два бої завершилися ранніми нокаутами, тож вечір минає швидко. Норберто, Оскар і Мігель вдягають блискучі жовті піджаки, такі ж, як у мене, — і команда Запате готова йти до клітки. Я буду в кутку рингу, разом з Норберто і Оскаром, хоч моя роль не така важлива. Я стежу, щоб у Тадео була вода, поки Норберто викрикує настанови найшвидшою іспанською, яку тільки можна почути. Оскар займається ранами на обличчі, якщо їх завдадуть. Із тієї миті, як ми вирушаємо, усе навколо тьмяніє. Уздовж тунелю захмелілі фани тягнуться до Тадео і вигукують його ім’я. Охорона розштовхує людей з нашого шляху. Рев стоїть такий, що у вухах закладає, але звернений він не лише до Тадео. Вони хочуть ще, ще одного бою, і бажано — до смерті.

Перед кліткою офіційна особа перевіряє рукавички Тадео, перевіряє, чи не змащене маслом обличчя, і дає зелене світло. Ведучий через гучномовець оголошує його ім’я, і наш боєць в жовтих шортах і кімоно застрибує в клітку. Його сьогоднішнього суперника оголошують як Джакала, справжнє ім’я невідоме і неважливе. Спеціалізується на доведенні опонента до добровільної здачі. Високий білий тип, з виду не дуже потужний, але зовнішність оманлива. Я