Читати книгу - "Старша Едда. Епос"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
високими травами
Віді — то Відара землі;
син там клянеться
верхи на коні
за батька помститись.
18
Андхрімнір-кухар
варить в Ельдхрімнірі
плоть Сехрімніра[136],
м'ясо чудове;
мало хто звідає
їжі ейнхер'їв.
19
Ґері та Фрекі[137]
м'ясом годує
переможний Герфадр;
тільки вином
живиться Одін
збройнопрекрасний.
20
Хуґін та Мунін[138]
щодня пролітають
над Йормунгандом[139];
страшно за Хугіна, —
раптом не верне! —
й так само за Муніна.
21
Рине між хвиль
риба Тйодвітніра[140],
Тунду[141] потоком;
струмінь, гадаю,
не подолає
вражений в битві.
22
Вальґріндом[142] зветься
брама священна до храму,
що в полі стоїть;
давні ворота
мало хто знає,
як відімкнути.
23
Брам п'ять десятків
і ще сорок входів
має, гадаю, Вальхалла;
вісім десятків ейнхер'їв
вийде із кожної брами,
рушивши в битву останню.
24
Кімнат п'ять десятків
і сорок покоїв, гадаю,
Більскірнір[143] має;
вмістять палати
нащадка мого
люду чимало.
25
Хейдрун — коза,
що стоїть на даху,
Лерадове[144] листя скубе;
з вимені в неї
тече світлий мед
у глек невичерпний.
26
Олень Ейктюрнір[145]
стоїть на даху,
Лерадове листя скубе;
роги роняють
краплі у Хверґельм[146],
ріки такі напувають:
27
Сід[147] і Від[148],
Секін і Екін,
Свьоль[149] і Ґуннтро,
Фйорм і Фімбультул[150],
Рін[151] і Реннанді,
Ґіпуль і Ґьопуль,
Ґьомуль і Ґейрвімуль[152], —
житла богів обтікають, —
Тюн і Він,
Тьолль і Хьолль,
Ґрад і Ґуннторін.
28
Віна[153] — одна,
друга — то Веґсвінн,
третя — Тйоднума,
Нют і Ньот,
Нонн і Хронн,
Слід[154] і Хрід[155],
Сільґ[156] і Їльґ[157],
Від і Ван,
Вьонд[158] і Стрьонд[159],
Ґьолль і Лейптр[160], —
плинуть біля людей,
падають в Хель.
29
Кормт і Ормт
і два Керлауґи
Тор переходить
кожного дня,
творить він суд
під Іґґдрасилем,
тоді асів міст[161]
палає вогнями,
води священні нуртують.
30
Ґлад і Ґюллір,
Ґлер і Скейдбрімір,
Сільврінтопп і Сінір,
Ґісль і Фальховнір,
Ґулльтопп і Леттфеті[162], —
аси на конях тих їздять
кожного дня,
суд їм творити
під Іґґдрасилем.
31
Корені три
ростуть на три боки
з-під Іґґдрасиля;
Хель попід першим,
другий — над турсами,
третій — над родом людей.
32
Рататоск[163] — білка,
бігати має
стовбуром ясена;
орлині слова
згори всі домчить,
розкаже Нідхьоґґу внизу.
33
Четверо оленів,
вигнувши шиї,
зелень скубуть:
Даїн і Двалін,
Дунейр і Дюратрор.
34
Гаддя повзучого
під Іґґдрасилем
дурневі не полічити:
Ґоїн і Моїй,
діти Ґрафвітніра,
Ґрабак і Ґрафвьоллуд,
Овнір і Свавнір,
знаю я, мають
те дерево гризти.
35
Аск Іґґдрасиль
як потерпає,
не відають люди:
віття їсть олень,
стовбур гниє,
жере знизу Нідхьоґґ.
36
Хріст і Міст, я волію,
хай мені ріг піднесуть,
Скеґґьольд і Скьоґуль,
Хільд і Труд,
Хльокк і Ґерфйотур,
Ґьолль і Гейролуль,
Рандгрід і Радґрід
і Реґінлейф, —
пиво ейнхеріям носять.
37
Арвак і Альсвінн[164]
сонце нагору,
стомлені, тягнуть;
їм попід плечі
аси поклали
ковальські міхи.
38
Сваліном[165] зветься
сонячний щит,
сяйво богів;
гори і море,
відаю, спалить,
якщо упаде.
39
Скьолль зветься вовк,
полює на світлу богиню
до самого лісу,
інший — то Хаті[166],
Хродвітніра[167] син,
їй передує на небі.
40
3 Іміра плоті
створено землю,
море — із крови,
гори — з кісток,
ліси — із волосся,
а з черепу — небо.
41
Бровами його
огороджено Мідґард
богами для роду людей;
з мозку його
хмари важезні
зробили на небі.
42
Улль привітає
і решта богів
того, хто полум'я втишить:
небо відкриється,
асів господа,
тому, хто зробить належне[168].
43
Івальда діти
за давніх-давен
створили Скідбладнір[169],
струг найстрімкіший,
світлому Фрейрові,
синові Нйорда.
44
Аск Іґґдрасіль —
краще з дерев,
Скідбладнір — з човнів,
Одін — із асів,
Слейпнір[170] — з коней,
Більрьост — з мостів,
Браґі[171] — зі скальдів,
Хаброк[172] — із яструбів,
Ґарм — із хортів.
45
Глянув я нині нагору,
до божих синів,
до них вознесуся;
мають зібратися
аси усі
в домі у Еґіра,
пити у Еґіра[173].
46
Звався я Ґрімніром,
звався Ґанґлері,
Гер'яном і Х'яльмбері,
Текком і Тріді,
Тудом і Удом,
Ґерблінді й Харом.
47
Садом і Свіпуллем
і Саннґеталлем,
Гертейтом й Хнікаром,
Бьольверком, Фьольніром,
Ґрімом і Ґрімніром,
Ґлапсвідом й Фьольсвідом;
48
Сідхорттом, Сідскеґґом,
Сігфадром, Хнікудом,
Альфадром, Вальфадром,
Атрідом і Фарматюром.
Ці імена
відтоді ношу,
відколи мандрую між люди.
49
Ґрімніром звався
я у Ґейрреда,
Яльком — у Асмунда,
К'яларом звався,
возячи сани;
Трор я на тінґу,
Відур — у битві,
Оскі та Омі,
Явнхар і Бівлінді,
Ґьондлір і Харбард —
поміж богами.
50
Свідур і Свідрір
я для Соккміміра,
в дурні пошив
давнього йотуна,
стало життя
сина Мідвітніра
здобиччю в битві словесній[174].
51
Пива ти, Ґейрреде,
пив забагато;
тяжко образив ти гостя,
не буде тобі
допомоги від мене,
ані од решти ейнхер'їв,
ані від Одіна шани.
52
Багато я мовив,
а ти мало втямив,
недобрий твій друг[175];
меч мого друга
бачу я нині
весь у крові.
53
Жертву, вражену лезом,
нині отримає Іґґ,
знаю про тебе:
життя добігає кінця;
діси розгнівані[176],
нині ти зможеш
Одіна взріти,
тому підійди, як посмієш.
54
Одіном нині назвуся,
Іґґ мені інше ім'я,
звався я Тундом,
Баком і Скілвінґом,
Вавудом і Хрофтатюром,
Ґаутом й Яльком між асів,
Овніром, Свавніром, —
гадаю, слова ці
всі стали мною єдиним[177].
Конунг Ґейрред сидів, тримаючи на колінах меча, оголеного до половини. Почувши, що Одін наближається, він підвівся, щоб закрити Одіна від полум'я. Меч випав з його руки і встряв руків'ям донизу. Конунг спіткнувся і перечепився, меч його прохромив, і він помер. Тоді Одін зник. Аґнар же став конунгом і довго правив.
Промови Скірніра
(Поїздка Скірніра)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Старша Едда. Епос», після закриття браузера.