read-books.club » Наука, Освіта » Чому Захід панує - натепер 📚 - Українською

Читати книгу - "Чому Захід панує - натепер"

133
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Чому Захід панує - натепер" автора Іен Меттью Морріс. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 10 11 12 ... 239
Перейти на сторінку:
згорнути цю книжку досить швидко, лише зазначивши, що одомашнювання в західному вихідному осередку почалося близько 9500 до н. е., а у східному — близько 7500 до н. е. Західний суспільний розвиток просто випереджав би східний на дві тисячі років, і Захід міг би пройти промислову революцію, тоді як Схід все ще вдосконалював би письмо. Але ж очевидно, що сталося не так. Як ми побачимо в наступних розділах, географія не зафіксувала історію, позаяк географічні переваги завжди самознищувальні. Вони надають руху суспільному розвиткові, але в перебігу суспільного розвитку змінюється значення географії.

Зі зростанням суспільного розвитку осередки ширшають, часом через міграцію, а часом через те, що сусіди копіюють новації чи приходять до них самостійно. Способи, що добре працюють в давнішому осередкові, — чи то землеробство та сільське життя, чи міста та держави, чи великі імперії, чи важка промисловість — поширюються у нові суспільства та нові довкілля. Часом за нових умов вони розквітають, часом їх спотворюють, а часом вони потребують величезних змін, аби взагалі бути придатними.

Хоч як це дивно, найбільші досягнення суспільного розвитку часто спостерігаємо там, де методи, зімпортовані чи скопійовані зі старих осередків, працюють погано. Часом це відбувається через те, що боротьба за пристосовування старих методів до нових середовищ підштовхує людей до проривних ідей чи підходів, часом тому, що географічні чинники, що на певному етапі суспільного розвитку не надто важать, на іншому етапі можуть бути чи ставати дуже вагомими.

Наприклад, п'ять тисяч років тому та обставина, що Португалія, Іспанія, Франція та Британія видавалися з Європи в Атлантику, була географічно вкрай несприятливою, бо ці регіони були дуже далекі від реального поступу в Месопотамії[21] та Єгипті. Але п'ятсот років тому суспільний розвиток піднісся так високо, що значення географії змінилося. Постали кораблі нових типів, що могли перетнути раніше неподоланні океани, і близькість до Атлантичного океану раптом стала величезною перевагою. Саме португальські, іспанські, французькі та англійські кораблі, а не єгипетські чи іракські, почали ходити до Америк, Китаю та Японії. Саме західноєвропейці почали пов'язувати світ мережею морської торгівлі, і саме в західній Європі суспільний розвиток полетів угору й переважив старіший осередок у східному Середземномор'ї.

Я називаю таку ситуацію «перевагою відсталости»[22], вона так само давня, як суспільний розвиток. Коли, наприклад, землеробські поселення почали перетворюватися на міста (невдовзі по 4000 р. до н. е. на Заході та 2000 р. до н. е. на Сході), наявність особливих ґрунтів та клімату, що сприяли початковому піднесенню землеробства, почала важити менше, ніж доступ до великих рік, що давали воду на потреби іригації чи могли правити за торгівельні шляхи. З дальшим зростанням міст доступ до великих рік почав важити менше, ніж доступ до металів, чи до довших торгівельних шляхів, чи до джерел робочої сили. Коли суспільний розвиток змінюється, ресурси, що їх він потребує, змінюються теж, і регіони, що колись мало на що впливали, можуть виявити, що їхня відсталість має свої переваги.

Завжди важко сказати наперед, як саме переваги відсталости зіграють свою роль, бо відсталість буває різною. Чотириста років тому багатьом європейцям видавалося, що квітучі плантації на Карибах мали яскравіше майбутнє, ніж північноамериканські ферми. Ретроспективно ми можемо сказати, чому острів Гаїті став найзлиденнішим місцем у західній півкулі, а Сполучені Штати — найбагатшим, але передбачити такі результати було б набагато важче.

Цілком очевидний наслідок переваг відсталости полягає, однак, у тім, що найрозвиненіший регіон кожного осередку рухався з часом. На Заході від Горбистих Схилів (в епоху ранніх землеробів) він зсунувся на південь до річкових долин Месопотамії та Єгипту, де постали держави, а потім, коли більшої ваги набули торгівля та імперії, змістився на захід до басейну Середземного моря. На Сході від ділянки між ріками Хуанхе та Янцзи він мігрував на північ до басейну самої Хуанхе, потім на захід до ріки Вей і до регіону Цинь.

Другим наслідком є те, що лідерування Заходу в суспільному розвиткові коливалося частково через те, що життєві ресурси — дикі рослини та тварини, річки, торгівельні шляхи, робоча сила — були розподілені в кожному з осередків по-різному, а частково тому, що в обох осередках процеси поширювання та залучання нових ресурсів були бурхливими та нестабільними й запускали в дію парадокс розвитку. Зокрема, зростання західних держав у другому тисячолітті до н. е. зробило Середземне море не лише магістраллю торгівлі, а й магістраллю деструктивних сил. Близько 1200 до н. е. західні держави втратили контроль, і тоді міграція, розпад держав, голод та епідемії започаткували занепад усього осередку. Схід, що не мав такого внутрішнього моря, не зазнав подібного занепаду, відтак близько 1000 до н. е. лідерування Заходу в суспільному розвитку різко поменшало.

Протягом наступних трьох тисяч років такий самий сценарій відбувався знов і знов, щоразу з іншими наслідками. Географія визначала, де у світі суспільний розвиток мав зростати найшвидше, а зростання суспільного розвитку змінювало саме значення географії. В різних місцях критично важливими були великі степи, що з'єднували східну та західну Євразію, багаті на рис землі південного Китаю, Індійський та Атлантичний океани. В сімнадцятому сторіччі нової ери Атлантика набула видатного значення, тому народи, найліпше розташовані з погляду її експлуатації, — спочатку здебільшого британці, потім їхні колишні колоністи в Америці — створили імперії та економіки нового типу й звільнили енергію, замкнену у викопному паливі. Я буду доводити, що Захід панує саме завдяки цьому.

План

 

нижку поділено на три частини. У першій частині (розділи 1-3) порушено засадничі моменти. Що таке Захід? Де починати нашу оповідь? Що ми розуміємо під словом «панувати»? Як можна визначити, хто лідерує чи панує? У першому розділі я подаю виклад біологічних засад оповіді про еволюцію та розселювання сучасних людей по планеті, у другому простежую формування та зростання східного та західного вихідних осередків після льодовикового періоду, а в розділі 3 перериваю оповідь аби означити суспільний розвиток та пояснити, як я його використовуватиму на потреби вимірювання відмінностей між Сходом та Заходом[23].

У другій частині (розділи 4-10) я докладно простежую оповіді про Схід та Захід, щоразу запитуючи, що саме пояснює їхню подібність та відмінність. У розділі 4 я розглядаю постання перших держав і великі лиха, що руйнували західний осередок протягом століть аж до 1200 років до н. е. В розділі 5 я розглядаю перші великі імперії Сходу та Заходу та зростання їхнього суспільного розвитку до меж, максимально

1 ... 10 11 12 ... 239
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чому Захід панує - натепер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чому Захід панує - натепер"