Читати книгу - "(не) Ідеальний бос , Аксінія Найт"

Нік завмер, боячись порушити цей момент. Йому здавалося, що це чарівний сон, який може будь-якої миті зруйнуватися. Але ніжний поцілунок дівчини вивів його із заціпеніння.

– Шеріл... Ти вийдеш за мене заміж? – несподівано навіть для себе запитав чоловік, скориставшись таким чарівним моментом.

– Хоч завтра… – видихнула вона.

– Ти зараз серйозно? – на мить відсторонився чоловік, не вірячи своїм вухам.

– Більш за все! Не хочу більше гаяти час на всякі дурні думки та сумніви.

– Шеріл… Моя кохана… Як я зараз щасливий… – він ніжно поцілував дівчину в губи, притискаючи у своїх обіймах. Йому здавалося, що весь світ зупинився навколо них і більше нічого не мало значення. Вони втратили рахунок часу, скільки так просиділи, коли дівчина нарешті змогла заспокоїтися.

– З тобою хотів ще Алекс поговорити, якщо ти не проти. Він чекає у коридорі, – Шеріл присіла навпроти чоловіка, міцно тримаючи його руку.

– А як він тут опинився? – здивувався Нік, не чекаючи явно, що ці двоє змогли таки порозумітися.

– Ніколь, його дівчина, вчора наполягла, щоб я залишилася в них ночувати. Занадто було сильним потрясіння після лікарні, і вона не дозволила відмовитись. І ми змогли з Алексом знову поговорити. Але вже спокійно, – видихнула Шер, відчуваючи тремтіння всередині.

– І як все пройшло? Вам вдалося помиритися? – чоловік дуже сильно переживав після тієї їхньої сварки. Він пам'ятав, як Шеріл насилу прийшла до тями після тієї розмови. Її не цікавило нічого, крім самокопання та боротьби з почуттям провини.

– Так. Все вже гаразд. Напевно, без їхньої допомоги я вчора збожеволіла б. Ніка просиділа зі мною весь час, доки йшла операція.

– Я справді дуже радий, що все нарешті налагодилося, – Нік посміхнувся дівчині і провів пальцем по її долоні. – Якщо ти не проти, то зараз поговорю з ним, а потім попрошу лікаря дозволити, щоб ти залишилася зі мною до вечора.

– Добре, я зараз покличу його, – Шеріл поцілувала у губи свого чоловіка і вийшла. Нік зміг нарешті спокійно видихнути, відчуваючи радість у душі. Він дуже боявся, що для дівчини їхні стосунки – це просто гра, що вона бачить у ньому не свого майбутнього чоловіка, а якогось рятівника чи когось такого роду.

«Потрібно було потрапити під кулю, щоб вона повірила в наші взаємні почуття…» – посміхнувся Нік про себе. І в цей момент двері знову грюкнули і на порозі вже стояв Алекс власною персоною.

– Доброго дня, містере Коулмане! – по-доброму посміхнувся Нік, дивлячись на свого відвідувача.

– Краще просто Алекс. Не бачу сенсу в цих формальностях, – він підійшов і простяг руку чоловікові для привітання.

– Не питання. А що з містером Хейз? Він більше нікого не поранив? – поцікавився Нік долею свого боса.

– Його забрала поліція. Вони записали показання та зняли записи з камер спостереження. Не знаю, скільки часу їм знадобиться для власного розслідування, але Ділан точно не вийде з-під варти.

– А що між вами сталося, як не секрет?

– Скажімо так, давні образи та зведення рахунків. І, на жаль, з такими сумними наслідками. Дякую, що допоміг мені… – тихо додав Алекс, відчуваючи провину перед цим чоловіком.

– Я не міг інакше. І я радий, що ви з Шеріл помирилися. Думаю, вона не образиться, якщо я особисто запрошу тебе як шафер на наше весілля.

Алекс аж відкрив рота з подиву. Він явно не очікував на такий поворот подій.

– Мені Шер нічого не казала…

– Вона б і не встигла, якщо чесно. Я зробив їй пропозицію півгодини тому, і вона відразу погодилася. І, мабуть, це я маю дякувати тобі за таку можливість зрозуміти нею власні почуття. І за ваше примирення. Шеріл дуже переживала тоді. Мені часом навіть здавалося, що вона не зможе вибратися із цього стану.

– Мені теж було нелегко насправді. Але до зустрічі з Діланом я не розумів, наскільки він може бути жорстоким. І не хотів вірити, що Шер не мала іншого вибору, як погодитися на його умови. Тільки от вона виявилася такою самою жертвою психічно нездорової людини, як і інші.

– Я радий, що ви змогли розібратися в собі та між собою. То що скажеш щодо місця шафера? – повторив своє запитання Нік, змовницьки підморгуючи чоловікові.

– Думаю, що погоджуся. Але тільки якщо ти залишишся працювати у ресторані Ділана. Після суду я сподіваюся викупити його та приєднати до своєї мережі Lumiere. І мені будуть потрібні гарні працівники.

– Я не проти. Але, мабуть, я спочатку встану на ноги і одружуся зі своєю дівчиною! – вони обоє засміялися, відчуваючи, як спадала напруга між ними. Нарешті хоч у когось життя налагоджувалося. У цей момент до палати зайшов лікар.

– Бачу, що мій пацієнт йде на одужання. І це мене дуже тішить. Я маю оглянути Вас і призначити нове лікування.

– Я тоді піду, і не заважатиму. Потім покличу Шеріл, – Алекс знизав руки обом чоловікам і вийшов за двері.

Близько півгодини Ніколас спілкувався з лікарем, поки той його оглядав і перев'язував, встигнувши навіть попросити дозволу, щоб Шер залишалася з ним на цілий день. І, отримавши схвалення від нього, чекав, коли дівчина повернеться до нього до палати.