Читати книгу - "Острів Каміно"

— Зізнаюсь тобі, Брюсе, що я дуже потішилася, читаючи про повернення рукописів у Принстон. Мені, звісно, не дуже сподобалось, що ти так обвів мене круг пальця, але я все одно подумала: «Ну, Брюсе, ти даєш!».

— Авжеж. То була велика авантюра, і більше я в такі ігри не гратиму.

— Щось сумніваюсь у цьому.

— Клянусь тобі. Послухай, Мерсер, я хотів би, щоб ти повернулася на острів. Адже це місце для тебе так багато значить. Котедж, пляж;, друзі, мій магазин, ми з Ноель. Двері завжди відчинені.

— Буде видно. А як там Енді? Я часто про нього думаю.

— Тверезий як скельце. Двічі на тиждень ходить на збори анонімних алкоголіків — і пише, мов навіжений.

— Дуже рада це чути.

— Ми з Майрою минулого тижня розмовляли про тебе. Усіх здивував твій раптовий від’їзд, і вони тепер губляться у здогадах, що ж сталося. Ти вже стала для них своєю людиною, і я хочу, щоб ти знала, що ми завжди будемо раді знову тебе побачити. Закінчуй свій роман, і ми влаштуємо тобі грандіозну вечірку.

— Мені приємно це чути, Брюсе, однак із тобою я завше буду насторожі. Може, я й приїду, але цього разу без усяких інтрижок.

Брюс стиснув її руку й підвівся.

— Не зарікайся,— промовив він і, поцілувавши її в маківку, додав:— До зустрічі.

Мерсер проводила його поглядом, поки він пробирався між столиками до виходу.

Прошу вибачення в Принстонського університету. Якщо інформація, подана на його сайті, є правдивою (а в мене немає підстав у цьому сумніватись), то оригінальні рукописи Френсіса Скотта Фіцджеральда справді зберігаються в Бібліотеці Файрстоуна. Утім, я знаю про це не з перших рук, ніколи сам не бував у цій бібліотеці і, працюючи над цим романом, жодного разу навіть не наближався до неї. Ці рукописи можуть насправді перебувати як у підвалі, так і на горищі чи в якомусь секретному склепі з озброєними охоронцями. Я не прагнув достовірно описати такі деталі, бо не хотів заронити лихий намір у якусь заблукалу душу.

Уже після свого першого роману я дізнався, що писати книги набагато простіше, ніж продавати їх. Оскільки я нічого не знаю про роздрібний бік цього бізнесу, я поклався на досвід свого старого друга Річарда Говорта, власника Square Books в Оксфорді, штат Міссісіпі. Він прочитав мій рукопис і знайшов незчисленну кількість місць, які варто було поправити. Дякую, Річе.

Світ рідкісних книжок дуже захопливий, але мої знання про нього вельми поверхові. Коли мені була потрібна допомога, я звертався до Чарлі Ловетта, Майкла Суареса, а також до Тома й Гайді Конґальтонів — власників книгарні Between the Covers Rare Books. Дуже вам дякую.

Окрема подяка Девідові Рауту з Чапел-Гілл і Тодду Дауті з Карбондейла. Ви справді мене виручили.

Джон Грішем (нар. 1955 р.) — фаховий юрист, що популяризував жанр «юридичних детективів». За тридцять років письменницької кар’єри Ґрішема у світі продалося понад триста мільйонів примірників його книжок. За мотивами його романів відзнято одинадцять фільмів і три телесеріали. Окрім «Острова Каміно» у видавництві «КМ-Букс» вийшли друком три переклади Джона Ґрішема: «Фірма», «Адвокат негідників» та «Інформатор».

«Оповідь починається зухвалим пограбуванням і закінчується примиренням. Поміж цими крайніми точками „Острів Каміно“ наповнений безжальними злочинцями, дотепними письменниками та інтригою, якої достатньо на цілу полицю детективів».

«Для фанатів легкого чтива, ймовірно, виявиться несподіванкою повільніший ритм цієї книжки та її схильність до самоаналізу. Але так само ці фанати можуть бути вражені автором, що зазвичай випускає романи один за одним, ніби з конвеєра, але цього разу присвячує досить багато часу роздумам про письменницьке ремесло і тих, хто ним зайнятий».

Топсайдери — мокасини на товстій підошві, вважаються взуттям для яхтингу й морських прогулянок. (Тут і далі— прим, пер.).

Фадж — назва молочного ірису в англомовних країнах.

Джин-раммі— картярська гра для двох.