Читати книгу - "Homo Deus"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Однак вакуум влади рідко залишається незаповненим. Якщо у XXI столітті традиційні політичні структури більше не можуть достатньо швидко обробляти дані, щоб продукувати змістовні візії, на їхнє місце прийдуть нові й ефективніші структури. Ці нові структури можуть суттєво відрізнятися від усіх попередніх політичних інститутів, як демократичних, так і авторитарних. Єдине запитання — хто будуватиме й контролюватиме ці структури. Якщо людство вже не може виконати цього завдання, можливо, знайдеться ще хтось, щоб спробувати.
ІСТОРІЯ В ШКАРАЛУПІ
З точки зору датаїстів ми можемо інтерпретувати увесь людський рід як єдину систему обробки даних, у якій окремі індивіди слугують чіпами. Якщо так, то всю історію можна подати як процес підвищення ефективності цієї системи за допомогою чотирьох основних методів:
1. Збільшення кількості процесорів. Місто зі ста тисячами жителів має вищу обчислювальну потужність, аніж село з тисячею.
2. Збільшення різноманітності процесорів. Різні процесори можуть використовувати різні способи обчислення й аналізу даних. Тому використання кількох типів процесорів в одній системі може підвищити її динамізм і креативність. Спілкування селянина, священика й лікаря може привести до нових ідей, що ніколи б не виникли зі спілкування трьох мисливців-збирачів.
3. Збільшення кількості з’єднань між процесорами. Мало користі від простого збільшення кількості й розмаїття процесорів, якщо вони погано пов’язані між собою. Торговельні зв’язки, що з’єднують десять міст, з високою ймовірністю дадуть значно більше економічних, технологічних і соціальних інновацій, аніж десять ізольованих міст.
4. Збільшення свободи пересування по існуючих зв’язках. З’єднання процесорів між собою навряд чи принесе багато користі, якщо дані не можуть вільно пересуватися. Саме будівництво доріг між тими десятьма містами не принесе користі, якщо на них повно бандитів або якщо якийсь параноїдальний диктатор не дозволяє торговцям і подорожнім пересуватися туди, куди вони хочуть.
Ці чотири методи часто суперечать один одному. Що більша кількість і різноманіття процесорів, то важче вільно з’єднати їх між собою. Тому створення системи обробки даних для Sapiens проходило чотири основні стадії, на кожній із яких наголос робився на іншому методі.
Перша стадія почалася з Когнітивної революції, що дала можливість об’єднати велику кількість людей, які мислять в одну мережу обробки даних. Це дало Sapiens вирішальну перевагу над усіма іншими видами людей і тварин. Хоча є пряме обмеження кількості неандертальців, шимпанзе чи слонів, які можна об’єднати однією мережею, для кількості Sapiens такого обмеження немає.
Sapiens використали свою перевагу в обробці даних для завоювання всього світу. Однак коли вони розтікалися по різних землях і кліматах, то втратили зв’язок між собою й пережили різні культурні трансформації. У результаті утворилося неймовірне різноманіття людських культур, кожна зі своїм стилем життя, структурою поведінки й поглядом на світ. Тож перша фаза історії містила в собі збільшення кількості й різноманітності людських процесорів за рахунок їх з’єднань: двадцять тисяч років тому існувало значно більше Sapiens, ніж сімдесят тисяч років, a Sapiens у Європі обробляли інформацію не так, як Sapiens у Китаї. Однак між людьми в Європі й Китаї не було зв’язків, а отже, видавалося абсолютно неможливим, що одного дня всі Sapiens стануть частинами однієї мережі обробки даних.
Друга стадія почалася Аграрною революцією і тривала аж до винайдення письма і грошей приблизно п’ять тисяч років тому. Сільське господарство прискорило демографічний ріст, тож кількість людських процесорів різко зросла. Одночасно сільське господарство дало змогу значно більшій кількості людей жити разом у безпосередній близькості, тим самим створюючи щільні локальні мережі, які містили безпрецедентну кількість процесорів. Крім того, сільське господарство створило нові стимули і можливості торгівлі й спілкування між собою для різних мереж. А проте, протягом другої стадії і далі превалювали відцентрові сили. За відсутності писемності й грошей люди не могли створювати міст, царств чи імперій. Людство все ще було розділене на численні малі племена з власним стилем життя й поглядом на світ у кожному. Про об’єднання всього людства навіть не мріяли.
Третя стадія стартувала з винаходом письма і грошей приблизно п’ять тисяч років тому і тривала аж до початку Наукової революції. Завдяки писемності й грошам гравітаційне поле людської співпраці нарешті подолало відцентрові сили. Групи людей встановлювали зв’язки і об’єднувалися, утворюючи міста й царства. Політичні й торговельні зв’язки між різними містами й царствами теж міцнішали. Принаймні з першого тисячоліття до нашої ери, коли з’явилася грошова система, імперії й універсальні релігії, люди почали мріяти про утворення єдиної мережі, яка об’єднала б усю планету.
Ця мрія стала реальністю під час останньої, четвертої стадії історії, що почалася близько 1492 року. Перші тогочасні дослідники, завойовники й торговці розпочали снувати перші тоненькі ниточки зв’язків, що охопили весь світ. У пізній модерний період ці ниточки ставали міцнішими й густішими, тож тонка павутина часів Колумба перетворилася на сталеву й асфальтову мережу XXI століття. Ще важливіше те, що інформації було дозволено дедалі вільніше переміщуватися по цій глобальній мережі. Коли Колумб першим з’єднав євразійську мережу з американською, лише кілька бітів інформації могли перетинати океан щороку, долаючи смугу перешкод, що складалася з культурних упереджень, прямої цензури й політичних репресій. Однак, коли настали часи вільного ринку, наукових спільнот, верховенства права й поширення демократії, це зламало бар’єри. Ми часто кажемо собі, що демократія й вільний ринок перемогли, бо були «хорошими». Насправді вони перемогли, бо вдосконалили глобальну систему обробки даних.
Тож за останні сімдесят тисяч років людство спочатку розширювалося, потім ділилося на чітко визначені групи й зрештою знову об’єдналося. Однак цей процес об’єднання не повернув нас до початку. Коли різноманітні групи людей згуртувалися, утворивши нинішнє глобальне село, кожна привнесла свою унікальну спадщину думок, інструментів
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Homo Deus», після закриття браузера.