Читати книгу - "Прокляття рейлі, Вікторія Сурен"

Він ще щось каже, але тихше. Мені також було б не надто приємно, якби хтось отак пішов гарчати на людину, яка мені подобається, при цьому показуючи цим, ніби я сама за себе не можу постояти. Певно, Люци соромно за такий концерт від найкращого друга.

Мені не ліпше, але Ру продовжує читати нотації:

— Або взагалі не підходь до нього та мене. Я поважав твою рішучість, коли ти відстоювала свої права перші тижні в академії, але оці дівочі ігри в кохання та розлуку нікому тут не потрібні. Затямила? У Люци ніколи не було дівчини чи стосунків. Він завжди вчився, мало з ким дружив... А тепер ти граєшся з ним! За нього я готовий скрутити тобі шию, ясно, бляха?

Я хочу заверещати, щоб він пішов геть, але лише беззвучно реву, перетравлюючи все те, що встигла зробити та пережити за останні місяці.

Це занадто багато для однієї людини.

А тепер я ще й егоїстка, хоча насамперед думала про почуття інших. Але краще зараз. Краще пережити це зараз.

Хоч би не наробити ще більше дурниць…