Читати книгу - "Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь"

-У тому самому сто першому дні, коли ви силою обміняєтеся та запечатаєте їх одне в одного. Це боляче. Занадто сильно. Для людини, для відьми. Але не для Свиряки.

-А що, Матильда ​​мала справу зі стихійною силою? Про який особистий досвід йдеться?

-Батько Гора лісником був. Коли вони з Матильдою одружилися, у ніч обміну силою він її сильно скалічив. Ледве не померла, кістки поламав. З півроку лежала.

-Нифіга собі! - відкрила рота Степанія, - це він її під час сексу так поламав?

-Не простого сексу, а обміну силами! - поправила Явдошка, - Стихійники не можуть вибрати за дружину звичайну жінку через складний обряд, коли в момент першої близькості виривається підвладна сила і зливається із силою обраниці. Звичайна не витримає, помре на місці. Для дружин вони обирають жінок, силою наділених, яким є що протипоставити.

-Наприклад?

-Водяники обирають в дружини берегинь, це такі істоти, наділені духом водяної стихії, заохочують рослини, що ростуть у воді або біля неї. А лісники одружуються з кикиморами.

-Ой фу… з зеленими такими?

-Та ні! Так звати відьом, які люблять жити на болотах. Вони досконало знають місцеву рослинність і живність, нелюдимі.

-Вони злі?

-Ні, що ти. Відьми взагалі рідко бувають злими, вони несуть у собі нейтральну силу.

-Як цікаво…

-На жаль, про це я теж знаю небагато. Ти попитай у своїх стихійників про них самих. Багато цікавого розкажуть.

-Добре, спитаю. Дякую, така розмова у нас вийшла пізнавальна.

-Будь ласка. Ти ще приходь. А то за один раз всього не розповіси, стрибали з тобою з однієї теми на іншу.

«Сім справ в одні руки не беруть»

-А можна поцікавитись, як у вас було з нареченим? Важко?

-Ні, не особо. Твоєму діду туго довелося. Ну і мамці моїй, плітки по селі пішли. Як мене тільки місцеві кумушки не називали. Гадості говорили, мовляв приворожила найкращих хлопців. Я ж бігала від них, ховалась. А вони, як божевільні чатували на мене, билися між собою. Діда твого лупили, мало не щодня.

-Ого…

-Це я зараз знаю, що треба було потихеньку з усіма познайомитися. Але я разок ледь не згрішила з одним, - тут уже в Явдошки щоки спалахнули, - так злякалася, на вулицю носа боялася висунути.

-А з ким мало не згрішили? – зацікавилася Стьопка.

-З офіцером, одним із суджених. Він дорослий був, набагато старший за мене. Гарний…

-Красивіший за діда?

-Ні, дід найкрасивіший! Але ж у дні женихівства дурощі всякі в голову лізуть, варто з ким із них зустрітися. А офіцер той чоловік досвідчений був, голову кружляти вмів. Пам'ятаю, прийшла в себе, коли на сінку ногу вилами вколола. Дивлюсь – мати рідна, та я зовсім гола лежу, а він на мені, теж без усього! Ми ледве до головного не дійшли, вчасно ті вила підвернулися. Ох і злякалася я! І соромно перед дідом було, любила його сильно, а мало не зрадила. Але варто було з двору вийти, тут женихи чекають. В очі подивилася, мозок одразу ку-ку. Ось я і обрала для себе найкращий шлях, вдома закритися.

-Непоганий варіант, - реготнула Стьопка, подумавши, що кілька разів сама так робила, - а в сотий день що?

-Перебилися вони сильно. Діда змішали у м'ясо. Тому весільну фотографію ми зробили лише за місяць.

-А що, ви й одружилися одразу після тієї бійки?

-А як же! На сто перший день, як годиться.

-Ой. То й мені треба до весілля готуватися? Сукню купувати?

-Обов'язково.

-Я думала одружуватися можна коли завгодно. Виберу нареченого, будем зустрічатися... А вже потім, колись, одружимося.

-Ні, онучко. У сто перший день треба оженитись і силами обмінятися. З полудня сто першого дня до опівночі. Саме вкластися. День дано для весілля та святкування, а ніч – сама розумієш для чого.

-Розумію... Ще одна інформація в мій кошик, - Стьопка поворушила волосся, - на цьому, мабуть все, більше інформації я не перетравлю! А мені ще до дня народження готуватись… Ой, мало не забула. Ще спитати хотіла. Як думаєте, чи можна нареченим правду відкрити про все-все? Вони нервові ходять, косяться один на одного, не знаю як поводитися з ними. Подумала, чому не розкрити їм правду? Раптом зрозуміють?

-Якщо так відчуваєш - роби. Пам'ятай, що я про чуття говорила. Воно тобі поганого не порадить.

_____

Шановні читачі, сподіваюся глава вийшла пізнавальна як для Стьопки, так і для всіх нас)