Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь"

Квітень, 10. Гоголь відправляє П.О. Плетньову у Петербург перероблену «Повість про капітана Копєйкіна» для передачі цензору О.В. Никитенку з листом для останнього, в якому просить дозволити її нову редакцію.

Квітень, кінець місяця — травень, початок. Гоголь працює над коректурою «Мертвих душ».

Травень. 9. У М.П. Погодіна проходить іменинний обід Гоголя, на якому присутні С.Т. і К.С. Аксакови, Т.М. Грановський, О.С. Хомяков, І.В. Киреєвський, Ю.Ф. Самарін, М.М. Загоскін, М.Ф. Павлов, Д.М. Свербєєв, П.В. Нащокін, П.Г. Редкін та ін.

Травень, 9. З листа Гоголя О.С. Данилевському: «Відповіді не чекаю на цей лист у Москві, бо за півтора тижні від сього числа їду. Це буде моє останнє і, ймовірно, найбільш тривале віддалення від вітчизни: повернення моє можливе тільки через Єрусалим».

Травень, 11—15. Гоголь отримує рукопис «Повісті про капітана Копєйкіна» з дозволом цензури.

Травень, 15. У листі М.Я. Прокоповичу Гоголь повідомляє, що за два тижні буде в Петербурзі і «Мертві душі» вже будуть видрукувані: «Попроси Бєлінського, щоб сказав що-небудь про них кількома словами, як можна сказати, не прочитавши». Це прохання В.Г. Бєлінський виконав у № 6 «Отечественных записок».

Травень, 15—17. Закінчилося друкування «Мертвих душ». С.П. Шевирьову Гоголь довірив продаж видання.

Травень, 22. Гоголь отримує закордонний паспорт.

Травень, 23. У № 41 «Московских ведомостей» надрукована об’ява про появу нової книги: «Мандри Чичикова, або Мертві душі, поема М. Гоголя, надрукована на веленьовому папері, у велику 8 частину аркуша, 473 стор., М., 1842, ціна у гарній обгортці 10 крб. 50 коп.».

Гоголь виїздить з Москви у Петербург.

Травень, 25—26. Гоголь у Петербурзі.

«Мертві душі» надійшли у продаж у Петербурзі.

Червень, 5. Гоголь виїздить з Петербурга за кордон.

Червень, 8—13. М.Я. Прокопович у Петербурзі починає друкувати «Твори» Гоголя у чотирьох томах.

Червень, 20. Гоголь у Берліні.

З Берліна Гоголь виїздить на курорт Гастейн через Дрезден і Прагу.

Липень—вересень, перша половина. Гоголь у Гастейні з М.М. Язиковим.

Серпень, 15. У листі С.П. Шевирьову Гоголь просить написати свою думку про «Мертві душі»: «Крім тебе, навряд чи хто інший може правдиво і як слід оцінити їх».

Серпень, 18. Гоголь пише великого листа С.Т. Аксакову з приводу «Мертвих душ» і зазначає, що в жодному разі не поїде в Єрусалим «раніше закінчення всього труда» (тобто другого і третього томів).

Вересень, 1. З листа до матері: «Я бачу також з листа вашого, що ви вже встигли з’їздити на прощу у Диканьку і Будище. Молитва — святе діло, та пам’ятайте, що вона нікчемна, коли не супроводжується святими ділами. Молитви діла, а не молитви слова вимагає від нас Ісус».

Вересень, 10. Гоголь з Гастейна надсилає М.Я. Прокоповичу рукопис «Гравців» і просить повідомляти йому про розмови з приводу «Мертвих душ».

Вересень, 11. У московському Большому театрі в бенефіс І.Ф. Самаріна були поставлені «Комічні сцени з нової поеми Мертві душі…» (інсценування М.І. Куликова) за участю М.С. Щепкіна (Поштмейстер).

Вересень, 22. Гоголь і М.М. Язиков приїхали у Венецію.

Листопад, 2. Гоголь просить М.П. Балабіну повідомляти йому все, що кажуть про його твори: «…і особливо, коли ганьблять і засуджують мене. Останнє мені дуже треба знати».

Листопад, 4. Гоголь з М.М. Язиковим приїхав на зиму в Рим і винайняв старе помешкання на Via Felice, № 126.

Листопад, 4 — кінець року. Гоголь мешкає в Римі; працює над виданням «Творів» і другим томом «Мертвих душ»; спілкується з О. Івановим, Ф. Іорданом та ін.

Листопад, 28. З листа П.О. Плетньову: «До мене дійшли чутки, буцім з «Мертвих душ» тягають цілими сторінками на театр. Я ледве міг у це повірити».

Кінець року. У Петербурзі вийшли з друку перший і другий томи «Творів» Миколи Гоголя.

1843

Січень—квітень. Гоголь у Римі. Наприкінці січня приїздить О.О. Смирнова. Гоголь знайомить її та її брата з архітектурними пам’ятками і художніми скарбами Рима.

Січень, кінець місяця. Цензура скасувала заборону третього і четвертого томів «Творів» Гоголя, і вони вийшли у світ.

Лютий, 28. У листі С.П. Шевирьову, який квапив його з другим томом «Мертвих душ», Гоголь пише, що останній буде готовий не раніше ніж за два роки.

Березень, 18. З листа Гоголя С.Т. Аксакову: «Що тепер я півроку живу в Римі без грошей, не отримуючи нізвідки, це, звісно, байдуже. Нагодився Язиков, і я зміг у нього зайняти. Та іншим разом це може статися не у Римі: у мене попереду глухі усамітнення, далекі від’їзди. Не випускайте цього з поля зору. Якщо не вистачить і не трапиться до строку грошей, збирайте їх хоч у вигляді милостині. Я злидар і не соромлюся свого звання».

Квітень, 17. З листа М.Я. Прокоповичу: «Коли мені потрібно зненацька зірватися з місця і їхати в іншу землю, тоді це потрібно зробити зненацька. З цим надто пов’язана моя творча здатність, оновлення, освіження і та незбагненна мені самому потреба, вдоволення якої закінчувалося важким станом і, зрештою, просто моральною і фізичною хворобою».

Травень, 1—9. Гоголь у Флоренції, Болоньї, Модені, Мантуї, Вероні, через Трент, Ровердо, Інсбрук і Зальцбург прямує у Гастейн.

Травень, 24—28. Гоголь приїхав у Мюнхен, де «засів на кілька днів» для роботи.

Травень, 24. У листі К.С. Аксакову Гоголь цікавиться публічними читаннями своїх творів у Москві.

Травень, 28. З листа М.Я. Прокоповичу: «М<ертвих> д<уш> не тільки не підготовлений другий том до друку, але навіть і не написаний. Раніше двох років (якщо тільки мої сили будуть постійно свіжими в цей час) не може вийти у світ. А що публіка бажає і вимагає другого тому, це не резон».

Червень, 8—10. Гоголь у Франкфурті зустрічається з В.А. Жуковським, разом з яким і його дружиною виїздить у Вісбаден. Знайомиться з критичними статтями про «Мертві душі».

Липень—серпень. Гоголь у Баден-Бадені. Тут перебуває О.О. Смирнова, якій він «кожного дня по обіді» читає «Іліаду» у перекладі М.І. Гнєдича. З Бадена Гоголь їздив у Карлсруе побачитися з А. Міцкевичем.

Вересень, 1. Гоголь прочитав отримані з Петербурга статті В.Г. Бєлінського про «Мертві душі» і «Твори». З листа С.П. Шевирьову: «Бєлінський смішний. А найприкметніша заувага його <про> Рим. Він хоче, щоб римський князь мав той же погляд на Париж і французів, який має Бєлінський. Я був би винуватим, коли б навіть римському князю навіяв такий погляд, який маю я на Париж. Тому що