Читати книгу - "Розгін, Крістофер Джон Сенс"

Ми стояли мовчки, дивлячись на морських птахів, які плавали на річці, а позаду луною котився віддалений брязкіт свинцю.

Історична довідка

Розгін англійських монастирів у 1536–1540 роках відбувався під керівництвом Томаса Кромвеля, віцерегента і головного вікарія. Провівши ревізію монастирів, під час якої було зібрано багато деструктивної інформації, 1536 року Кромвель представив парламентський Акт про розпуск менших монастирів. Однак коли його представники почали втілювати Закон у життя, результатом стало «Благодатне паломництво» — масове збройне повстання на Півночі Англії. Генріх VIII і Кромвель придушили повстання, обманом втягнувши керівників у переговори, а самі тим часом створили армію для їхнього знищення.

Наступ на більші монастирі відбувся через рік, і, як описано в цьому романі, тиск був спрямований на незахищені великі монастирі, щоб примусити їх добровільно капітулювати. Шантаж монастиря в Льюїсі, який капітулював у листопаді 1537 року, став вирішальним, і впродовж наступних трьох років усі монастирі один за одним перейшли під владу короля. До 1540 року не залишилося жодного монастиря; люди з Палати розподілу майна познімали свинець із дахів, а будівлі залишили руйнуватися. Монахів відправили на пенсію. Якщо ті чинили опір, як дехто, з ними жорстоко розправлялися. Пересічний абат і монастирський посадовець, поза сумнівами, більше боялися комісарів, справді жорстоких людей, аніж монахи зі Скарнсі боялися Шардлейка. Проте Скарнсі — не пересічний монастир, а Шардлейк — не пересічний комісар.

Загальновизнано, що звинувачення проти королеви Анни Болейн у багаторазовій подружній зраді сфабрикував Кромвель для Генріха VIII, якому вона набридла. Марк Смітон — єдиний із приписаних їй коханців, хто зізнався, ймовірно, під час тортур на дибі. Його батько був теслею; попередню професію зброяра я вигадав.

Трактування істориками англійської Реформації залишається суперечливим. Раніше вони вважали, що Католицька церква занепала аж так, що певна радикальна реформа була вкрай потрібна, якщо не неминуча. Проте нещодавно цю думку оскаржили кілька авторів, зокрема К. Гей[11] та І. Даффі[12], які змальовують картину успішної, популярної Церкви. Я вважаю, що Даффі надмірно романтизує середньовічне католицьке життя; цікаво, що ці вчені майже не згадують про розгін монастирів. Останнє велике дослідження[13] написав Девід Ноулз у 1950-х роках. У цій унікальній праці професор Ноулз, який сам був католицьким монахом, визнає, що легкий спосіб життя, який панував у більшості великих монастирів, дискредитував Церкву. Висловлюючи жаль щодо їхнього насильницького зникнення, професор Ноулз зазначає, що монастирі так віддалилися від своїх основоположних ідеалів, що не заслуговували на те, щоб вижити в тому вигляді, якому є.

Насправді ніхто не знає, що англійський народ загалом думав про Реформацію. У Лондоні та деяких районах на південному сході відбувався сильний протестантський рух; Північ і Захід країни залишалися католицькими. Але територія між ними, де проживала більшість населення, досі є переважно terra incognita. Особисто я вважаю, що більша кількість звичайних людей могла сприймати зміни, нав’язані одні за одними зверху, так само як їх сприймали Марк і Еліс. Як це було завжди, ті зміни, ухвалені правлячою верхівкою, яка вказувала, що людям робити і як думати. Змін було так багато, — спочатку в напрямку дедалі радикальнішого протестантизму, потім повернення до католицизму за Марії Тюдор і згодом знову назад, до протестантизму, за правління Єлизавети І, — що люди почали ставитися цинічно. Вони мовчали, бо нікого не цікавило, що вони думають, і хоч Єлизавета не бажала пробивати вікна в людських душах, її попередники це робили за допомогою вогню і сокири.

Хто отримав найбільше від Реформації — це «нові люди», новосформовані капіталістичні та бюрократичні класи, люди з власністю без ознак знатного походження. Я думаю, що в Англії за часів Тюдорів було багато копінґерів. Реформація також стосувалася зміни класової структури. Сьогодні такий погляд не модний; згадка про клас в історичних дискусіях вважається поганим тоном. Але мода змінилася і зміниться знову.

Зміст

Розділ перший ~ 3

Розділ другий ~ 21

Розділ третій ~ 31

Розділ четвертий ~ 41

Розділ п’ятий ~ 51

Розділ шостий ~ 60

Розділ сьомий ~ 77

Розділ восьмий ~ 88

Розділ дев’ятий ~ 102

Розділ десятий ~ 114

Розділ одинадцятий ~ 129

Розділ дванадцятий ~ 147

Розділ тринадцятий ~ 157

Розділ чотирнадцятий ~ 173

Розділ п’ятнадцятий ~ 186

Розділ шістнадцятий ~ 201

Розділ сімнадцятий ~ 219

Розділ вісімнадцятий ~ 235

Розділ дев’ятнадцятий ~ 243

Розділ двадцятий ~ 252

Розділ двадцять перший ~ 262

Розділ двадцять другий ~ 273

Розділ двадцять третій ~ 283

Розділ двадцять четвертий ~ 298

Розділ двадцять п’ятий ~ 306

Розділ двадцять шостий ~ 315

Розділ двадцять сьомий ~ 327

Розділ двадцять восьмий ~ 340

Розділ двадцять дев’ятий ~ 345

Розділ тридцятий ~ 356

Розділ тридцять перший ~ 369

Розділ тридцять другий ~ 382

Епілог ~ 393

Історична довідка ~ 404

Інформація видавця

Літературно-художнє видання

К. Дж. Сенсом

МЕТЬЮ ШАРДЛЕЙК. РОЗГІН

Переклала з англійської Олена Фешовець

Автор карти Ігор Щуров

Видавець Юрій Николишин

Головний редактор Марта Николишин

Літературний редактор Оксана Андрійчук

Обкладинка Марія Білінська

Верстка Марина Шутурма

Керівник проекту Василь Федорців

Формат 60x90/16.

Гарнітура Constantia.

Умовн. друк. арк. 25,5.

Папір офсетний. Друк офсетний.

Наклад 1000 прим. Зам. № ЗК-005503.

ПП «Видавництво «Апріорі»

79010, м. Львів, вул. Сковороди, 4/1

Тел./факс (032) 235-62-18

Моб. 067-314-05-10

Для листування: 79000, м. Львів, а/с 242

E-mail: info@apriori.lviv.ua

www.apriori.lviv.ua

Свідоцтво держреєстру:

серія ДК № 3684 від 27.01.2010 р.

Поліграфія: AT «Харківська книжкова фабрика «Глобус»

«Метью Шардлейк. Розгін» — це не лише захопливий детектив, але й переконлива картина буремного періоду.

Sunday Telegraph

Сенсом неперевершений у зображенні тогочасних жахіть. Це не Тюдорівська Англія у версії сутан і зілля, а безжальне зображення бурхливої, частково беззаконної країни. У цьому світі можна загубитися.

Independent

Історичні детективи тепер популярні, але романи Сенсома — це особлива категорія. Його майстерність оповідати є незрівнянною.

Mail on Sunday

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

с. 115: [Брай] => Брат Ґай неохоче згорнув книгу <…>

с. 144: <…> [зале] => зате тепер Боже слово <…>

с. 153: <…> схвалювати нечесність [зради] =>