read-books.club » Любовні романи » Буремний Перевал 📚 - Українською

Читати книгу - "Буремний Перевал"

168
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Буремний Перевал" автора Емілія Бронте. Жанр книги: Любовні романи / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 103 104
Перейти на сторінку:
А хай бере і те, звідки її витяг! Ет, щириться: аж страх дивитись! — і старий грішник і собі глузливо вишкірився. Мені здавалося, що він, того й жди, втне гопки навколо ліжка; але він, опанувавши себе, став навколішки, молебно звів руки і почав славословити Всевишнього за те, що законний хазяїн і давній рід поновлені у своїх правах.

Я була вражена страшною подією і в тоскній журбі поверталася спогадами до минулих часів. А бідний Гортон, більш від усіх скривджений, був єдиним, хто тужив щиро. Він сидів біля покійного і ридав усю ніч, стискав його руку і цілував дике глумливе обличчя, від якого будь-хто інший сахнувся б із огидою; і оплакував померлого з тою невтішною тугою, в якій природно виливає себе великодушне серце, навіть коли воно тверде, мов гартована криця.

Містер Кеннет не зміг пояснити, від чого помер хазяїн. Я змовчала про те, що він чотири дні не їв, бо побоювалася, що це ускладнить справу; до того ж я певна, що він відмовився від їжі не зумисне. То було тільки наслідком, а не причиною його дивної недуги.

Ми поховали його, на велике обурення сусідів, згідно з його волею. Ерншо, я, гробар та шестеро людей, що несли труну, — ото був і весь почет. Гортон, із лицем, залитим слізьми, накопав рясту і сам обклав ним бурий пагорб. І тепер його надгробок такий само охайний і зелений, як ті, що поруч, і сподіваюся, його хазяїн спокійно спить, як його сусіди. Але селяни, якщо ви їх спитаєте, на Біблії присягнуть, що він «ходить»: дехто каже, що стрічав його біля церкви, і в полі, і навіть у цьому домі. Пусті балачки, скажете ви, і я так кажу. — Та отой старий, що сидить на кухні біля вогню, стверджує, нібито бачить на власні очі, як вони обоє визирають із вікна кімнати містера Гіткліфа кожної дощової ночі з дня його смерті. І дивна річ сталася зі мною десь місяць тому. Одного вечора — темного, похмурого вечора — я йшла до Грейнджу і там, де шлях звертає до Буремного Перевалу, зустріла малого хлопця з вівцею та двома ягнятами. Він плакав, аж У заходився, і я подумала, що ягнята вперлися та не слухають погонича.

— А що таке, хлопче? — спитала я.

— Там Гіткліф і жінка, отам, під горою, — схлипував він, — і я боюся коло них іти.

Я не бачила нічого. Однак ні вівці, ні хлопчик не хотіли йти, і я порадила йому обійти іншою дорогою — низом. Він, коли пробирався один-одинцем по болотах, мабуть, пригадав ті нісенітниці, що верзуть і повторюють його батьки та приятелі. Та все ж і я тепер не люблю виходити надвір, як стемніє, і не люблю лишатися сама в цьому похмурому домі, і нічого з цим не поробиш; я тільки зрадію, коли вони нарешті поїдуть звідси і переселяться до Грейнджу.

— То вони збираються переїхати до Грейнджу? — спитав я.

— Так, — відповіла місіс Дін, — одразу ж по весіллі; а воно призначене саме під Новий рік.

— А хто ж тоді житиме тут?

— Ну, Джозеф зостанеться наглядати за маєтком, та, може, візьме до себе якогось парубка, аби було веселіше. Вони влаштуються в кухні, а решту кімнат замкнуть.

— Щоб привиди вільніше почувалися, якщо захочуть тут замешкати? — докинув я.

— Ні, містере Локвуд, — відказала Неллі, похитавши головою. — Я вірю, що померлі спочивають із миром. Та не слід говорити про них так легковажно.

Цієї миті розчахнулася садова брама — гультяї поверталися додому.

— Такі нічого не бояться, — пробурмотів я, дивлячись у вікно, як вони наближаються. — Удвох вони вистоять проти сатани з усіма його бісівськими легіонами! Коли вони спинилися на кам'яному ґанку, щоб востаннє помилуватися місяцем — чи то радше одне одним у його А сяйві,— я знов відчув палку неохоту зустрічатися з ними і, поклавши дещо на згадку про себе в руку місіс Дін та не зважаючи на її обурення моєю неввічливістю, вислизнув через кухню, саме коли вони відчинили двері будинку. Таким чином я б остаточно підтвердив підозри Джозефа щодо невигідних розваг його приятельки-служниці, якби він, на щастя, не визнав мене за поважного добродія, почувши солодкий дзенькіт соверена біля своїх ніг.

Моя прогулянка додому була довшою, бо я зробив гак, щоб зазирнути до церкви. Опинившись біля її стін, я побачив, що всього за сім місяців вона заледве не перетворилася на руїну: більшість вікон зяяли чорними проваллями, а покрівля на даху деінде позсувалася з місця, щоб помалу осипатися зовсім од вітрів прийдешньої осені.

Я почав шукати і невдовзі знайшов три могильні камені на схилі поблизу болота; той, що посередині, був сірим і майже весь ховався у заростях вересу; камінь Едгара Лінтона був зарослий мохом, що наповзав із підніжжя; а камінь Гіткліфа поки що був голісіньким.

Я блукав серед могил, під цим благодатним небом, спостерігав за метеликами, що пурхали у вересі й поміж дзвоників, слухав м'який подих вітру в траві — і дивувався, як це спало комусь на думку, що не спочиває з миром той, хто спить у цій мирній землі.

Примечания

1

Музичний термін, який дослівно означає півголосом (італ.).

2

У Англії, як і в багатьох інших країнах, існувала традиція лишати на ніч миску молока та скибочку хліба для ельфів (fairies)) і домовиків (brownies), інакше вони можуть розгніватися і перетворитися з охоронців домашнього затишку на шкідників. — Прим. пер.

3

Мілон Кротонський — давньогрецький атлет, шестикратний переможець Олімпійських ігор, який на старість схотів руками розломити стовбур дерева, але його затиснуло двома половинками, і він став за здобич звірям.

4

1 фут = 30,48 см.

5

В англійській усній традиції існує дві балади з такою назвою, й обидві розповідають про полювання герцога Нортумберлендського на Чевіотських пагорбах, а алегорично повістують про підкорення англійцями Шотландії.

1 ... 103 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Буремний Перевал», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Буремний Перевал"