Читати книгу - "Арос.Призначена вогняному дракону, Аніта Мілаєва"

глава 38.2

Лія

 

 

 Як тільки вони покинули печеру, Рей зістрибнув з гуррія і обернувся драконом. Незвично було самій сидіти на Аєріс. А поруч, немов страхуючи свою бонобі, летів вогненний ящір.

Кристал, який забрав глав верх, належав різнокровному. Виявляється, у купці попелу інфанту зміг (яким чином для Лії залишилася загадка), розглянути колір крові. Тільки на відміну від попереднього, цей маг був трикровним.

Коли вони прибули на місце, гуррія залишила їх. Червоний дракон все ще ширяв у повітрі, насолоджуючись польотом.

«Який же я за вас щасливий, - почула Лія голос Деміона. - Вітаю з придбанням дракона ».

"Дякую".

«Я радий тобі, невістко. Після всього, що сталося, тепер ти розумієш, як Рею потрібна сила дракона. Май він тоді другу іпостась, всі найманці за пару секунд перетворилися б на попіл».

«Не велика втрата, - усміхнулася Лія. - Моя Аєріс краще будь-якого дракона всіх розкидала. І всі живі, а не попіл ».

«Ліє, йому не можна втрачати дракона. Подивися, який він щасливий ».

«Вчора ми все обговорили. Ти нам дорожчий. Якраз всі попередні події це підтвердили».

«З приводу подій. Поки ти була без свідомості, ті двоє розмовляли про якусь Роналу. Дівчина перебуває у дружини мертвого трикровного. По розмові я зрозумів, що її насильно там утримують ». 

«Треба сказати Рею».

 «І маги говорили про Акрон. Наскільки я зрозумів, один з них вніс зміни в нього. Вони збили зв'язок рас між собою і стався збій з істинними. З кожним роком все менше і менше бонобі народжувалося на території Ельзи. Спочатку вони стали народжуватися в сім'ях мохакні, а потім зовсім зникли. А якщо якійсь все ж судилося з'явиться, то вони знаходили її за допомогою кулонів і приносили в жертву ».  

 «Це жахливо».

Біля Лії пролетів вогненний дракон. За пару секунд до зіткнення з землею перетворившись в людину.

-Поки ти ще дракон, покатай, - посміхаючись, попросила Лія, поправляючи на чоловікові сорочку.

-Про таке мене точно ще не просили, - посміхнувся інфанту, цілуючи бонобі.

-Маю право.

  Лія переказала Рею розмова з його братом. Це дало нову поживу для роздумів. Найстрашніші здогади починали підтверджуватися.

 Пройшовши уже в знайомі володіння, Лія постукала у двері. Вони увійшли у замок. Зараз він мав інший вигляд. Кімната для гостей перетворилася в чорно - червону. Меблі були підібрані в тон кольору стін.

-Не очікував вас так швидко побачити, - сказав колишній володар, сидячи в червоному кріслі.

Маг, розглядаючи гостей, пив помаранчеву суміш, показуючи своїм виглядом, що не особливо радий таким гостям. Коли погляд Сінсаха зупинився на мітках пари, брови від здивування піднялися.

-Треба ж. Яке перетворення, - він поставив склянку, захоплено хлопнув у долоні. - Вітаю вас з придбанням бонобі.

Тепер ці слова звучали для Лії інакше. Бонобі ... Вона його справжня пара. 

-Дякую.

-Ви зачастили до мене. Є привід?

Глав верх дістав кристал трикровного мага.

-Привід є. Але умови змінилися.

Побачивши кристал, маг різко встав зі свого крісла, підійшов до інфанту і уважно подивився на камінь, потім провів рукою над кристалом, не торкаючись його.

-Яка сила, яка міць! Він випромінює могутність, - захоплено скрикнув СІнсах.

Його очі блищали від бажання володіти кристалом.

-Що ви хочете за нього? Дейрака?

-Не тільки.

Рейгалем вказав на браслет клятви у Лії на зап'ясті.

-Позбавте її цього так, щоб вона залишилась зі мною.

Повелитель задумливо подивився на Лію.

-Я здогадався звідки ти, як тільки побачив браслет. Ще й ці сяючі блакитні мітки. 

-Ви знаєте чому мітки блакитні? - зацікавився глав верх. 

-Одного разу я зустрічав таке світіння. Згодом воно пройде. Це доказ іномирянства. Чим довше ваша бонобі у цьому світі, тим слабше буде світіння.

-Ви допоможете з браслетом? - наполегливо перепитав глав верх.

-Не все так просто. Адже це мій брат. Значить клятва, з якоюсь  умовою. Це може бути що завгодно. Аж до смерті колишнього власника кристала Дейрака, - припустив СІнсах.

-І як бути?

-Викликати сюди того, хто прив'язав браслети, і змусити зняти клятву, - без варіантів запропонував маг. 

«Хороша пропозиція», - зауважив Деміон.

-І ще одне, ви ж розумієте, що я візьму не тільки клятву, але і друковані гарантії про невикористання кристала проти жителів Ароса і тих, хто належить до драконячої крові. 

-Це і так зрозуміло, - не став заперечувати колишній імператор - У мої плани не входить війна з драконами. Вона завжди закінчується не на користь магів.

Він попрямував до сходів, що вели на верхній поверх.

-Зачекайте тут, я все підготую, - сказав, не повертаючись до гостей.

-Поки повелитель буде готуватися, у тебе є час.

Інфанту клацнув пальцями, і на столику з'явилася стопка книг. Лія взяла одну з них: «Таємниця життя драконів».

-Почитай. Це книги з бібліотеки імператора. Як тільки ти її закриєш, вона повернеться на своє місце в книжковій шафі.

Лія присіла на крісло, в якому кілька хвилин тому сидів СІнсах, і відкрила книгу.

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно