Читати книгу - "Відірвана від коренів"

що лежала на столі. Вуд ставив нам одну пастку за одною, знову і знову. Він розбудив химеру на Жовтих Болотах і послав білих вовків у Двернік, намагаючись спіймати Дракона у пастку. Йому знадобилася Кася, щоб заманити мене. І коли я знайшла спосіб вирвати її, Вуд все ще намагався використати Касю, щоб заразити Дракона і мене, а коли це не спрацювало, він дозволив їй жити, щоб захопити нас в свої руки знову. Ми боролися і знайшли вихід і з цієї пастки, але що, якщо існує ще одна, і Вуд зможе перетворити нашу перемогу на поразку якимось чином?

Я не знала, що робити. Якби я погодилася, якби пішла разом з Алеш до короля, чи послухав би він? Якби я написала Серканові, чи написав би він у відповідь, щоби я погодилася? Я закусила губу, коли вона підняла одну прохолодну брову, чекаючи на мою відповідь. Потім вона повернула голову: двері до вежі Чарівників розчинилися. На порозі стояв Сокіл, його білосніжний одяг відбивав світло, і біла фігура була обрамлена в темному отворі. Його очі звузилися, коли він побачив нас трьох разом; потім він зобразив одну з його посмішок.

— Я бачу, ви зайняті, — сказав він легко. — Але у цей час відбувається деяка подія. Можливо ви всі захочете бути присутніми на суді?

Розділ 21

Поза вежею Чарівників чувся шум і гамір, заповняючи порожні коридори. Музика припинилася, і гамір голосів підносився і падав, як хвилі, і ставав все голосніше і голосніше у той час, поки Сокіл вів нас по коридору. Лакеї поспішно відкрили для нас двері на сходи, що вели до тронного залу. Посол у білому халаті сидів в кріслі, поруч з царським троном на високому помості і дивився у зал, вниз; Принц Зигмунд і його дружина сиділи по іншу сторону короля. Сам король сидів, поклавши руки на підлокітники крісла, які закінчувалися стислими лев'ячими пазурами, його обличчя палало гнівом.

Посередині залу Марек розчистив широкий відкритий круг, оточений у шість рядів танцюристами, які жадібно дивилися на нього, як і дами в пишних спідницях, які кидали йому квіти всередину кільця. У центрі цього кола стояла королева, з пустим обличчям, в білому платті, з Касею, яка тримала її за руку; Кася озирнулася, побачила мене і на її обличчі з'явилося полегшення, але я не могла в будь-якому разі стати поруч з нею. Натовп придворних заповнював сходи і балкони до самого верху, і висів над краями антресолей, щоб спостерігати.

Королівський секретар майже присів перед Мареком, відповідаючи тремтячим голосом, і тримаючи в руках важкий звід законів перед собою так, ніби це був його щит. Я не могла звинуватити його в цьому. Марек стояв за два кроки від нього, з фігурою, яка ніби вийшла з пісні: закутий в лати з яскравої, полірованої сталі, з мечем в руці, яким він міг би перерубати шию вола і шоломом під рукою. Він стояв перед секретарем, і всім своїм видом показував бажання добитися справедливості, включно з застосуванням насильства.

— У таких випадках, включаючи випадки зараження, — секретар запнувся, — право на бій неявно анульоване, по закону Богуслави — Він замовк зі здавленим звуком. Марек підніс меча вгору ледь не в дюймі від його обличчя.

Потім продовжив рух мечем, обводячи ним весь зал, і повертаючись: бездиханий натовп сторонився його погляду. — Королева Пільни має право на чемпіонський бій! — закричав він. — Нехай хто-небудь з чарівників виступить і покаже нам будь-які ознаки зараження в ній! Ви, Сокіл, — сказав він, коли ми йшли по проходу, і очі всього двору повернулися до нас, — накладіть свої закляття на неї прямо зараз! Нехай весь суд подивиться, чи є у неї зараження — натовп видав звук зітхання, який підявся і опустився, як хвиля: від ерцгерцогів до обслуговуючих покоївок — як єдине ціле.

Я думаю, що саме тому король не зупинив Марека відразу. Натовп на сходах розійшовся, даючи нам дорогу, і Сокіл у одежі з довгими, стріловидними рукавами, які ледь не діставали до підлоги підійшов до помосту і віддав королю елегантний поклон. Він явно готувався до цього моменту: біля нього з'явився великий мішок, повний чогось важкого, він поманив пальцем і після заклинання вищого порядку чотири лампи опустилися вниз зі стелі, щоб освітити королеву. А потім він відкрив мішок і хвиля синього піску злетіла в повітря над головою королеви — він м'яко щось промовив.

Я не могла почути його заклинання, але гаряче біле світло, вилетівши з потріскуванням з його пальців, пронизало падаючий пісок. Запах плавлення скломаси, тонкі цівки диму: пісок утворив ніби скляний контур, такої форми, що мені здавалося, ніби я бачу королеву і Касю через товсте скло з дзеркалами навколо. Світло від опущених ламп сяяло всередині, освітлюючи все. Я могла бачити кістки руки Касі крізь її тіло, її рука лежала на плечі королеви, і слабкий контур черепа і зубів.

Марек взяв руку королеви, і повів її по колу для оглядин. Дворяни не бачили зустрічі королеви з архієпископом і вуаль Ядвіги. Тому вони тепер жадібно дивилися на королеву в її білій сукні; на її кровоносні судини зі слабкими поштовхами, які сяяли лініями всередині; на все, що світилося; її очі сяяли теж і її прочинені губи дихали світлою димкою: ніяких тіней чи розмазаної темряви. Вони бурмотіли ще довго після того як світло навколо неї повільно згасло.

Скляний контур розлетівся на частини і опав дощем, розчиняючись у блакитні струмки диму, коли досягав підлоги.

— Нехай розгляд продовжиться, — Марек зумів перекричати зростаючий гомін, і майже світився від своєї праведності. — Викличте будь-якого свідка: нехай вийде Іва і архієпископ.

Натовп був явно за Марека на даний момент; навіть я могла зрозуміти, скільки тисяч чуток про вбивство народяться тут, якщо король