read-books.club » Детективи » Експансія-I 📚 - Українською

Читати книгу - "Експансія-I"

366
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Експансія-I" автора Юліан Семенов. Жанр книги: Детективи / Пригодницькі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 101 102 103 ... 175
Перейти на сторінку:
я даремно лаюсь, значить, Кріста була, не міг же я пити з двох склянок, звичайно, я, як і всі, що пережили війну, трохи не при собі, але поки ще я незакінчений псих, і тоді я покликав: «Кріс!» і найдужче боявся, що не почую її відповіді, і ніхто не відповів, але я подумав: коли раніше мені снилися безіменні, чудові, добрі, люблячі жінки, то зараз я зрозумів, що жінку моєї мрії звуть Кріста, вона не зникала з пам'яті, як усі інші. Я схопився з ліжка, подумавши, що вона пішла рано-вранці, все-таки мені сорок, а їй двадцять п'ять, може, я старий для неї, і вона вирішила припинити все зразу, поки не зайшло дуже далеко. Я сказав собі тоді, стрибаючи на одній нозі, бо не міг другою попасти в штанину, що наплюю на все й зроблю так, що мої фашистсько-фалангістські друзі з поліції перекриють аеродроми й вокзали, вони це хвацько вміють робити, Гіммлер учив, не хтось там. І раптом я почув, як у ванній кімнаті ллється вода, та ще почув голос Крісти, вона співала веселу пісеньку про букет польових квітів; вона співала її німецькою, а потім, коли готувала сніданок, норвезькою, а опісля, коли стояла на балконі й махала мені рукою, дивлячись, як я сідав у машину, англійською, і на лівій її щоці була ямочка, і чорне волосся закривало великий випуклий лоб, усіяний веснянками, і я лише тоді повірив, що вона поряд і що я приїду на ленч — досі я ніколи не приїздив додому, завжди їв у кафе, — і ми сидітимемо навпроти одне одного й розмовлятимемо собі про що завгодно, і це буде те, що люди називають щастям і що так нудно пояснюється в енциклопедичному словнику англійської мови.

Словом, я хочу одружитися наступного місяця. Кріста самотня, батьки її померли, отже, ніяких складностей з поїздкою додому й розмовами з сім'єю не передбачається, і ніхто не питатиме про допустимість вікової різниці і про те, якого я роду, і чи не загрожуватиме їй бодай щось від моєї першої дружини, ти ж знаєш, які європейці обачливі в справі одруження.

А весною ми приїдемо в Штати і неодмінно навідаємося до тебе в Голлівуд, Кріста ні разу не була в нашій божевільній країні, і я хочу показати їй не туристські маршрути, а справжню Америку, яку ми так з тобою любимо. Мені дуже хочеться, щоб і вона її полюбила.

Пиши. Тільки із зворотною адресою.

Твій Пол Роумен.

P. S. Чому не відповідає Брехт, я послав йому листівку й листа?»

УРИВКИ ІЗ СТЕНОГРАМИ ДОПИТУ КОЛИШНЬОГО СС БРИГАДЕНФЮРЕРА ВАЛЬТЕРА ШЕЛЛЕНБЕРГА-III

(1946)

Запитання. — Чим викликаний ваш політ до Лісабона в квітні сорок першого року?

Відповідь. — На початку квітня мені подзвонив Гіммлер і наказав негайно підготуватися до звіту, повідомивши, що викликає фюрер. Я ще не встиг покласти трубки, як мене запросив Гейдріх. Він сказав, що питання, з якого викликає Гітлер, досить складне. «Від найдовіренішої агентури надійшло повідомлення, що в Лісабоні з'явився Отто Штрассер. Я познайомлю вас з моєю людиною, яка працювала в організації Штрассера «Чорний фронт». Цю людину заслали до нього, вона мала завдання розкласти «фронт» зсередини. Дістанете від неї інформацію про становище в цій емігрантській зграї. Але я думаю, що Гітлер викликає вас не тільки для того, аби організувати розвал «Чорного фронту». Мені здається — гя суджу по тій ненависті, яку фюрер відчуває до братів Штрассерів, — мова піде про те, щоб ліквідувати Отто. По дорозі до рейхсканцелярії я розкажу вам про ті причини, які викликали таку глибоку ненависть фюрера до братів». Я натякнув Гейдріхові, що було б доцільніше доручити цю операцію тій людині, яку вже вкорінено в «Чорний фронт»…

Запитання. — Прізвище цієї людини?

Відповідь. — Штандартенфюрер Біст.

Запитання. — Що ви про нього можете сказати?

Відповідь. — Нічого, крім того, що він класний професіонал.

Запитання. — Він був ладен на будь-який злочин?

Відповідь. — Якщо Міжнародний трибунал заборонить розвідку як таку, я погоджусь з вашим висновком. А оскільки розвідку поки що не вважають злочинною організацією, я залишаю за собою право відповісти в тому розумінні, що штандартенфюрер був ладен виконати будь-яке завдання, доручене йому командуванням.

Запитання. — Біст підтримував постійний контакт з фюрером народної економіки Гуго Стіннесом?

Відповідь. — Я про це не знаю.

Запитання. — Продовжуйте.

Відповідь. — У кабінеті Гітлера нас чекав Гіммлер. Фюрер запитав Гейдріха, що є пового в справі Штрассера. Той відповів, що додаткової інформації, крім тієї, яку він передав йому вчора, повідомити не може. Тоді фюрер, чомусь розгнівавшись, сказав: «Кожен з вас людина військового обов'язку й присяги. Наказ командира — істина в останній інстанції. Порушення наказу — хоч яку посаду ви займали б — загрожує кожному з вас розстрілом. Ви це усвідомили досить ясно?» Ми відповіли, що це нам ясно. Тоді, трохи заспокоївшись, Гітлер вів далі: «Найнебезпечніша для руху, як ніхто, та людина, яку підняли до керівництва, яка знала вищі таємниці НСДАП і рейху, а потім волею нації її скинули з цієї посади. Найнебезпечніший для руху, як ніхто, той, хто привласнив собі право висувати власні концепції, що йдуть врозріз з тими, які висунув я. Це є не що інше, як зрада інтересів націонал-соціалізму! Будь-яке «ячество», будь-яка претензія на власну точку зору, нехай це навіть прикривається високими словами про благо нації, підлягають знищенню вогнем і мечем. Ви згодні, Гіммлер?» Той не сподівався на таке запитання, тому відповів розгубленою і занадто афектованою згодою. «Оскільки старшого, Грегора Штрассера, — провадив Гітлер, — ми встигли схопити і стратити, на жаль, дуже легко, розстріл — це смерть солдата, зрадника треба рвати на шматки манікюрними щипцями, — залишився Отто. Він не знає всього, але він був керівником закордонної організації НСДАП, він має цілий ряд дуже важливих відомостей, якими цікавляться секретні служби Лондона, Москви та Вашінгтона. Тому я наказую вам стратити його, хоч би там що». Гейдріх відповів, що він зрозумів завдання; я вважав за краще мовчати. Фюрер провадив далі: «Щоб операція пройшла успішно, я сам продумав її поетапний план. Я пригадую, як провалилася справа з герцогом Віндзорським, тому прошу дотримуватися плану, що гарантує удачу. Отже, — по-перше, вам належить з'ясувати нинішню резиденцію Отто Штрассера. По-друге, після цього його треба знищити будь-яким шляхом. По-третє, я даю вам, Шелленберг, повну свободу дій, не думайте про способи, будь-який спосіб хороший, коли йдеться про страту зрадника, урок для інших мерзотників, профілактика настроїв у країні, спосіб єднання маси

1 ... 101 102 103 ... 175
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Експансія-I», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Експансія-I"