Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

З одного боку, страх покоївки виправданий. Я – небезпечний монстр. Продукт чи то генетики, чи то магії, чи то збігу обставин. З іншого – Рола була першою людиною, яка добре поставилася до «крихітки-кішечки» шаєрона Ендера, і її несхвалення зачіпало сильніше, ніж кочерга в руках вищезгаданого шаєрона.

– Будь ласка, Аню. – Дізнавач притримав для мене двері. – Чому ви… О, вибачте.

Він відступив, даючи нам із силовим полем більше простору, і зачинив стулку перед носом Роксі.

– Кано! – обурилася Роксінель.

– Прошу вас, провідайте шаєрона Елідія. Його нездужання мене турбує. Це важливіше, ніж старий знімок.

– Гадаєте, брат теж?..

– Навряд чи. Але цей серцевий напад трапився занадто вчасно… Мені б хотілося, щоб за шаєроном наглядала не тільки охорона, але й надійна людина.

– Ви триматимете мене в курсі справ, Кано?

– Так, леді Роксінель.

У голосі дізнавача було стільки щирості, що вистачило б на десять праведників. Роксі пішла без суперечок. Ось тільки я бачила його обличчя і знала: це чистісінька брехня. Що б не відбувалося, він не збирався посвячувати колишню шаерону в таємниці.

«Роксі довіряє лише шаєру, – згадався день, коли я позбулася імпланта. – Шаєр покладається на Кано. Кано не вірить нікому з правлячої сімейки ріє Нордесів, але поважає Ріка. Ненавиджу закулісні ігри! Як зрозуміти, хто кому ворог, якщо вони самі в цьому не впевнені?»