read-books.club » Пригодницькі книги » Вибрані твори в двох томах. Том II 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибрані твори в двох томах. Том II"

173
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Вибрані твори в двох томах. Том II" автора Дмитро Васильович Ткач. Жанр книги: Пригодницькі книги / Дитячі книги / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 100 101 102 ... 114
Перейти на сторінку:
ти прийшов до нього з гітарою. Виступатимеш на сцені.

Федя широко, здивовано відкриває очі.

— Звідки ж він мене знає? І хто йому сказав, що я граю на гітарі?

— А це вже у нього запитай, братику мій. — Ледве вловима посмішка заіскрилася в боцманових очах і одразу ж погасла. — Тільки дивись, не підведи нашого корабля.


* * *

Тепер Федя майже щодня йде до клубу. Повертається звідти веселий, радісно збуджений, гомінкий. Розповідає хлопцям про те, що на вечорі художньої самодіяльності йому доведеться співати і виконувати соло на гітарі. Керівник каже, що в нього тепер кращого гітариста за Федю немає.

Вранці він, як завжди, встає раніше від усіх і, коли матроси вибігають на палубу на зарядку, зустрічає їх веселою, співанкою чи хорошим жартом.

— Розтьохкався наш Соловейко, — радо сміються матроси, і кожен з них намагається хоч чим-небудь стати Феді в пригоді. Один, якщо має вільну хвилину, біжить на камбуз допомогти чистити картоплю. Другий добровільно візьметься драїти каструлі і вже подбає, щоб вони і зверху, і зсередини горіли, як сонце. Третій помиє посуд, почистить ножі. Все ж легше Феді. Все ж у нього більше часу лишиться, щоб зайвий раз пограти та поспівати. Кожному хочеться, щоб Федя зайняв перше місце в гуртку самодіяльності.

Боцман Волощук ставиться до Феді з якоюсь зворушливою турботою. Коли надворі холодно, ніби мимохідь кине, проходячи повз камбуз:

— А ти, Карпенко, голі груди не виставляй. Ще, чого доброго, голос захрипне. Як співатимеш?

Один тільки Борис Усик ходить по кораблю, як темна ніч. По-перше, йому, як кажуть матроси, «увірвався бас» щодо берега. А по-друге, його гризе заздрість. Як це так, що кок Федя, якого Усик вважає за ніщо, опинився в центрі уваги всієї команди? Як це так, що всі Федю мало на руках не носять? Подумаєш, артист знайшовся!..

Матроси сміються з Бориса Усика:

— Що ж тепер бідолашні дівчата роблять без тебе на березі? — хитро запитує один і підморгує іншим.

— Даремно ти, Борисе, свої кучері кохаєш, — піддає жару другий. — Нікому ними любуватися, так і посивієш на самоті..

Матроси такий народ, що їм тільки попади на зуби: перетруть з кісточками.

У Бориса аж у грудях клекоче від злості. «Ну, нічого, стривайте, ще на кутні засміється з своїм Федею!» — погрожує він в думці, хоч і сам не знає, що він може зробити, щоб ущемити чи принизити чимось Федю.

А Федя увесь віддався своїй гітарі та своїм пісням. Тільки випаде вільна хвилина, сідає десь у тихому куточку і підбирає на струнах якийсь новий мотив. А потім програє та проспіває його і всім на кораблі.

— Це там, у клубі, навчився? — питає боцман Волощук, намагаючись надати своєму голосові якнайбільше ласкавості.

— Ні, сам склав, — говорить Федя.

— Невже сам? — щиро дивується боцман. — То ти, братику мій, може, справді артистом станеш?.. І як же воно в тебе виходить? З чого ти береш оту пісню?

— Я й сам не знаю… Отак, буває, щось роблю чи просто лежу, а мені всякі мотиви вчуваються. Наче хто на вухо нашіптує.

Боцман зачудовано крутить головою.

— Дивна ти людина, Карпенко. Якийсь не такий, як всі…?А одного разу Федя, червоніючи на виду, звернувся до боцмана:

— Можна мені сьогодні трохи довше на березі побути?

— А що там у тебе?

Федя переступає з ноги на ногу, хоче щось сказати, але ніяк не наважиться.

— Та кажи вже. Чого ж мовчиш?

Але Федя ще збирається з силою, груди його схвильовано дихають, він опускає голову й тихо говорить:

— Я… одну дівчину додому проведу… Маринка… Вона у нас в хорі співає.

Боцман здивовано округлює очі.

— Маринка?.. А ти ж казав, що в тебе є дівчина.

— Нікого в мене немає.

— Як-то немає? Сам же розказував!

Федя заперечливо крутить рудою головою.

— То я вигадав ту дівчину.

— Навіщо ж вигадав?! Таки дивна ти людина, ось що я тобі скажу, братику мій… А може, ти й цю вигадав? Може, ніякої Маринки і немає?

— Ця є… Вона така привітна, ласкава…

Обличчя Федине вже не здається боцманові таким некрасивим, як раніше. Воно осяяне якимсь внутрішнім вогнем знайденого щастя, схвильоване новими, ще ніколи не переживаними почуттями. Боцман в душі страшенно радий за Федю, йому хочеться притиснути оцю руду голову до своїх грудей. Але він стримано і роблено суворо говорить:

— Тільки дивись мені. На кораблі бути вчасно.


* * *

На кораблі справжнє свято. Закінчено ремонт. «Мисливець» погойдується на синювато-зеленій воді бухти, красується свіжопофарбованими бортами, вилискує чистою палубою. На кормі знову полощеться прапор з блакитною смужечкою, біля якого в урочистій позі застиг вахтовий матрос з гвинтівкою в руці.

Після ремонту знову почнуться морські походи. Вітри, шторми, важка ходова вахта. Але все це приносить тільки радість справжньому морякові. Є на чому показати свою силу й відвагу!

Федю хвилюють дві події — день закінчення ремонту збігся з днем його виступу в клубі. Виступ відбудеться ввечері, але Федя з самого ранку не знаходить собі місця. Неспокій володіє ним. Для своїх товаришів на кораблі він уже звик грати й співати, але ніколи ще не доводилось йому виступати зі сцени перед сотнями глядачів.

А разом ще одна тривога ятрить серце. Вчора на співці чомусь не було Маринки, і Федя не

1 ... 100 101 102 ... 114
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані твори в двох томах. Том II», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані твори в двох томах. Том II"