Читати книгу - "Танґо смерті"

Вільгауз Ґустав (1910 — загинув у 1945), оберштурмфюрер СС, комендант Янівського концтабору.

Вінкель — ріг будинку або вулиці.

Віц — жарт.

Вудзя — синонім горілки.

Вуйко — брат мами.

Вчворяти — встругнути.

Галєчко Софія (1891–1918) — перша українська жінка-офіцер, воювала в рядах Українських січових стрільців.

Гальба — кухоль.

Ганделеси — єврейські торговці вживаним одягом.

Гаргара — щось велике.

Геле! — вигук: агов, послухай (чеське).

Гільгамеш — герой шумерського епосу, який шукав безсмертя.

Ґібати в цинадри — не звертати уваги.

Ґіт — добре (їдиш).

Ґуздральський — прозивне ім'я для людини, яка все робить повільно — ґуздрається.

Двірець — вокзал.

«Де ля Пе» — ресторація на початку Коперніка.

Дзиґармайстер — годинникар.

Дишля триматися — зосередитися.

Дорожкар — візник на дорожці, фіякрі.

Дротяр — майстер, який дротує глиняний посуд.

Емерит — пенсіонер.

Енкіду — товариш Гільгамеша.

Забембати — заморочити.

Збєжховський Ґєньо (1881—1942) — польський поет, прозаїк, драматург, львівський бард.

Зиз — скоса.

Зіхерово — напевно, в сам раз.

Кайзервальд — Шевченківський Гай.

Каляпітер — голова.

Каляфйор — цвітна капуста.

Кампа — бійка.

Касино — клуб.

Катапулька — маленька рогатка.

Квадранс — чверть години.

Кварґлі — розплавлений запліснявілий сир з додаванням солі і кмину. Подавали в усіх шинках.

Кдєпак — та де (чеське).

Кишка — кров'янка, ковбаса з каші і крові.

Кібель — параша.

Кльозетова бабця — жінка, яка сиділа біля входу до кльозету.

Кнайпа — каварня, ресторан.

Книдлі — варені пиріжки з картопляного тіста зі сливками чи іншою начинкою.

Козак Едвард (1902—1992) — карикатурист, гуморист, художник, письменник.

Козина — горішки в смаженому цукрі.

Коміть — вниз.

Конопницька Марія (1842—1910) — польська письменниця.

Корзо — стометрівка, зараз проспект Шевченка.

Корова по телєтах — корова, яка отелилася.

Кохля — ополоник.

Крижбанти — крижі, спина.

Крий пазури! — привітання, яке дослівно означає «сховай пазурі».

Кропикова зупа — зупа на м'ясному росолі з яриною і кількома пучками кропу.

Кружґанок — ґанок по периметру внутрішнього подвір'я.

Кукінамуні — хворий на голову.

Кумпель — товариш.

Курдидики — Анатоль-Юліан Курдидик (1905—2001) та Ярослав-Рафаїл Курдидик (1907—1990) — українські письменники і журналісти, члени літературної групи «Дванадцятка».

Куцатися — боятися.

Левандівський міст — міст на околиці Львова, де до війни полюбляли сходитися злочинці.

Ленартович Теофіль (1822—1893) — польський поет.

Людкевич Станіслав (1879—1979) — український композитор, музикознавець, фольклорист.

Люфт — повітря.

Лянґнер Владислав (1896—1972) — генерал дивізії Війська Польського.

Макаґіґі — солодощі з меду і січених горіхів.

Майталеси (бархани) — великі до колін теплі труси з начосом.

Майтки — труси.

Майхер — ніж.

Макушинський Корнель (1884—1953) — польський прозаїк, поет, фейлетоніст.

Мамзер — незаконнонароджений (їдиш).

Манґер Іцик (1901—1969) — єврейський поет.

Манкет — манжет.

Маринарка — піджак.

Марципан — тістечко з мигдалю і цукру.

Матолок — нетямущий, некмітливий.

Машінґвер — автомат.

Мельоник — капелюх з вузькими крисами, що нагадував половинку дині (мельон).

Меценас — адвокат.

Мигаль Тарас (1920—1982) — український письменник, автор автобіографічного роману «Оселедець на ланцюзі».

Міґлянц — пацан.

Мішіґін — придурок (їдиш).

Міштиґалки — дрібниці.

Мордовня — шинок, в якому відбувалися бійки.

Мунд Якоб — диригент Львівської опери, загинув у Янівському концтаборі.

На амінь — навіки.

Набіл — загальна назва для молочних виробів.

Небесні міґдалки — фантазійні мрії.

Нє руб геци — з твеґо писка відаць Львув! (польське) — Будь серйозним, твоє обличчя — це обличчя Львова.

Норвід Ципріян-Каміль (1821—1883) — один з найбільших польських поетів і художників.

Оссолінеум — Наукова бібліотека імені Василя Стефаника.

Пампулі — щоки.

Папільотки — паперові бігуді.

Парівки — сосиски.

Пацалиха — забава.

Пірник — медівник.

Пітолько — недозрілий, несерйозний.

Прецлі — популярне печиво, скручене вісімкою, з сіллю або маком.

Пшеп'юрська пані — прозивне ім'я для жінки, яка дуже гонорується.

Рандка — побачення, здибанка.

Раптус-нервус — неврівноважена нервова людина.

Роделія Цуримська — квітка, яка росла на морських скелях в Арканумі.

Розказ — наказ, тут — слухаю.

Рокіта Ришард — фольксдойч, унтерштурмфюрер Янівського концтабору, один із найбільших гітлерівських злочинців.

Росіл — м'ясний бульйон.

Рурочки — трубочки.

Сальва — залп, постріл.

Сервус — привіт.

Сє маш? — Як ся маєш? (польське)

Скшетуський — герой трилогії Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем».

Смаколики — смачні страви.

Сніданкові покої — специфічно львівське явище: кімнати на запліччі продуктових крамниць, в яких можна було попоїсти.

Спадохрон — парашут.

Спіжарня — комірка, в якій зберігали харчі.

Стрийко — брат батька.

Стрих — горище.

Стрільно — снаряд.

Струдель — завиваний пиріг.

Сьвірка дістати — здуріти.

Сьліпундри — очі.

Тандита — старизна, уживані речі.

Тартак — лісопильня.

Теличкова — власниця дуже популярної їдальні Софія Теличкова, померла на засланні.

Тен капелюш пєнькни, але пані бардзо бляда — Цей капелюх гарний, але пані дуже бліда (польське).

Теньґий — великий, огрядний.

Тишкевич Михайло (1857—1930) — граф, дипломат, публіцист, митець і меценат.

Траґач — вантажник.

Трачиння — тирса.

Тузінь — дюжина.

Уєйський Корнель (1823—1897) — польський поет.

Улям Станіслав (1909—1984) — польський та американський математик.

Файталепа — роззява.

Фалювати — йти.

Фасон тримати — поводити себе поважно.

Фатигуватися — турбуватися.

Фацет — тип.

Фацки дати — набити когось.

Фертик — готово.

Ферштейн — зрозумів (німецьке).

Фіґлі — жарти.

Фляки — нутрощі.

Флячки — страва зі свинячого або телячого шлунка.

Фотель — м'яке крісло з бильцями.

Фризієр — перукар.

Фуньо — чванько.

Фуньо кацалабський — чванько приблудний.

Фуня траскати — чванитися.

Фурдиґарня — в'язниця, комісаріат поліції.

Хорунщина — тепер вулиця Чайковського.

Хрипка пойняла — захрип голос.