Читати книгу - "Ми — це наш мозок"

не використовують у медичних цілях, пам’ятаючи про націоналсоціалістичну «програму евтаназії» зі знищення так званих недовартісних життів. Поширене в Нідерландах поняття «евтаназія» охоплює всі форми допомоги у виході з життя. Активне умертвлення на вимогу, а також лікарська допомога в самоумертвленні в Нідерландах не переслідуються законом, якщо страждання пацієнта вважають нестерпними і немає надії на покращення, пацієнт добровільно висловив бажання померти і добре все зважив, умервтлення ретельно і фахово підготоване лікарем, проведена консультація з іншим незалежним лікарем і письмова заява на допомогу в умертвленні подана в контрольну комісію.

Електроенцефалографія (EEG) — запис електричної активності мозку через закріплені на шкірі голови електроди. ЕЕГ записує картину явища мозкових хвиль, але не може встановити, яка ділянка мозку зумовила цю активність.

Ендокринні дизраптори — природні або синтетичні хімічні сполуки, що, потрапивши в довкілля, на основі своєї подібної до гормонів дії порушують баланс гормональної чи ендокринної системи.

Кома — глибока втрата свідомості (в перекладі з грецької «глибокий сон»). Якщо втрата свідомості тривала, пацієнт може впасти в бадьору кому або вегетативний стан свідомості.

Конфабуляції — перекриття провалів у пам’яті про нещодавні події вигаданими історіями чи хибною інформацією, яка не стосується даної ситуації, проте оповідач вважає її цієї миті правдивою.

Креаціоністи — люди, які, посилаючись на релігійні перекази, переконані в тому, що світ і все живе були створені Богом. Вони виступають за те, що можна науково довести Боже творіння, і виступають передусім проти теорії еволюції. Креаціонізм найбільше поширений у США у фундаменталістських та євангельських християнських спільнотах.

Ксенотрансплантація — (від грецького слова «xenos» — чужий) пересадка життєздатних клітин і сполучень клітин, а також органів чи частин тіла між різними видами (від тварини до людини).

Лікарі SCEN — проект для підтримки консультування з приводу евтаназії, запущений 1997 року в Амстердамі й поширений на всю країну 1999 року під назвою SCEN (Steun en consultatie bij euthanasie in Nederland). Завдання лікарів SCEN полягає передусім у тому, щоб надавати не­залежні консультації своїм колегам у питаннях паліативної допомоги смертельно хворим пацієнтам або офіційно консультувати щодо конкретних прохань умертвлення. Це вони роблять на додачу до своєї основної практики сімейного лікаря.

Міграційні порушення — порушення міграції нервових клітин мозку в перші місяці розвитку зародка.

Мієлін — ізолююча оболонка, що спірально огортає певні нервові волокна, яка проводить електричні імпульси в нерві. Через високий вміст ліпідів і відносно малу частку протеїну в макроскопічному виді мієлін виглядає білим, тому сильно мієлінізовані ділянки мозку називають «білою субстанцією», а менш мієлінізовані — «сірою субстанцією».

Мозкова смерть — на відміну від визначення серцево-судинної смерті, смерть мозку може настати при відмові центральних функцій мозку. Таким чином стало можливим за певних умов видаляти потрібні органи для трансплантації із ще живого тіла. Сучасне визначення мозкової смерті походить із каталогу критеріїв, опублікованих Гарвардською медичною школою (Harvard Medical School) 1968 року. «Мозково мертвим» називають пацієнта, в якого однозначно згасли всі функції півкуль, мозочка і мозкового стовбура.

Нейроендокринологія — розділ ендокринології (науки про гормони), який займається взаємодією між нервовою та гормональною системами. Концентрується на захворюваннях гіпоталамуса і гіпофіза як місцях стикування між нервовою та гормональною системами тіла.

Нейрони — нервові клітини. Людське тіло містить щонайменше 100 мільярдів нервових клітин. Важливими складовими частинами нервової клітини є цитосома, клітинний відросток, нервові волокна і синаптичні голівки.

Обсесивно-компульсивне порушення / обсесивно-компульсивний розлад — симптом розладу, в основі якого лежить страх. Особи, які на нього страждають, часто багато годин на день виконують вимушені ритуальні дії (компульсії). Наприклад, компульсивне миття рук, компульсивна лічба предметів тощо.

Паліативна седація — зменшення страждань пацієнта через уживання заспокійливих (седативних) медикаментів, передусім у помираючих пацієнтів (термінальна седація). Вона не дає лікувального ефекту, а лише спрямована на контроль симптомів і за умови дотримання паліативно-медичних стандартів не веде до скорочення життя.

ПЕТ-сканування — позитронно-емісійна томорграфія дає картини зрізів за допомогою візуалізації розподілу в мозку радіоактивно маркованих речовин. Це дає змогу відтворити біохімічні та фізіологічні функції.

Пластичність, нейронна — здатність синапсів, нервових клітин і ділянок мозку змінювати свої властивості стосовно потреби їх застосування. Пластичність мозку уможливлює складну діяльність, зокрема процес навчання і запам’ятовування.

Посттравматичний стресовий синдром (ПТСС) — психічне порушення через перевантаження, яке настало після травматичного переживання (наприклад нещасного випадку, війни, сексуального насильства). Іноді триває місяцями або роками.

Правило МакНотона — у так званому правилі МакНотона британський парламент встановив для англійського права межі неосудності. (Деніел МакНотон 1843 року через божевільні уявлення, що йому так наказав Бог, намагався вбити британського прем’єр-міністра, але замість того вбив його секретаря.) Неосудним мають вважати того, хто «не усвідомлював якість свого вчинку або хто, усвідомлюючи її, не розумів, що робить щось зле».

Психоз — важке психічне порушення зі структуною зміною переживання, наприклад тимчасовою втратою зв’язку з реальністю. Формами психозу є шизофренія, афективні психози (психотична депресія, манія, маніакально-депресивне захворювання) і шизо-афективні психози.

«Розумний задум» («Intelligent Design» — «ID») — ідеологія, яка вважає, що виникнення і подальший розвиток життя можна пояснити існуванням розумного творця (Бога); спрямована проти дарвіністично-еволюційного поняття природного відбору. Рух виник у США близько 1990 року (див. також: Креаціоністи).

Синапс — місце контакту між нервовими клітинами, яке утворюється з мембранних ділянок обох клітин і щілини між ними та служить для передачі інформації.

Синдром Ґешвінда — порушення особистості та поведінки в пацієнтів з епілепсією скроневої ділянки (ЕСД). Через хронічне бомбардування з епілептичного фокуса послідовно включені об’єднання нервових клітин через зміни в синаптичній передачі змінюють спосіб функціонування таким чином, що нормальні зовнішні імпульси призводять до перебільшеного сприйняття і реакцій (наприклад, підвищена дратівливість, гіперсексуальність).

Синдром Жиля де ля Туретта (синдром Туретта) — хвороба, яка відзначається мимовільними моторними тиками (моргання, мотання головою, гримаси) і вокальними тиками (покашлювання, видавання безглуздих звуків або непристойних чи агресивних слів), яка часто проявляється між сьомим і чотирнадцятим роком життя.

Синдром ізоляції (locked-in-syndrom) — стан людини, яка при повній свідомості через параліч тіла не в змозі спілкуватися із зовнішнім світом ні за допомогою мови, ні за допомогою рухів, а тільки через моргання, вертикальні рухи очного яблука або через так званий мозково-комп’ютерний інтерфейс, який дає можливість під’єднати мозок до комп’ютера.

Сліпе дослідження / дослідження Single-blind-cross-over (одностороннє сліпе перехресне) — форма експерименту, при якому контрольні й дослідні групи перемішуються (cross-over-design) і учасники не знають (single-blind), до якої з груп вони належать. При подвійному сліпому дослідженні (double-blind) дослідники теж не знають, до якої з груп належать учасники. Такі заходи повинні убезпечити досліждення від очікувань і викликаної ними поведінки.

Сліпобачення — нездатність усвідомлено бачити щось при зруйнованій візуальній корі головного мозку, незважаючи на те що зорові рецептори і нерви збережені. Оскільки візуальні подразники не можуть більше сприйматися усвідомлено, зберігається тільки залишковий зір, який дає можливість несвідомо уникати зіткнення з предметами.

Сліпота на обличчя / прозопагнозія — втрата здатності ідентифікувати інших осіб за їхнім обличчям.

Стереотактична операція на мозку — втручання в мозок, при якому за допомогою зафіксованої на голові пацієнта рамки в мозок з високою точністю вводиться тонкий зонд. Метою стереотактичної операції може бути, наприклад, планомірне відключення ключових ділянок у мозку, які через анормальну активність зумовлюють мимовільні рухи або порушують контроль за рухами.

Стовбурові клітини — клітини тіла, які самооновлюються при поділі клітини і які можуть диференціюватися в один або декілька різних типів клітин.

Судово-медичний денний стаціонар —