Читати книгу - "Вічне життя Смерті, Лю Цисінь"

Єдине, що залишилося зараз, — якнайліпше витратити отримані гроші. Здоровий глузд підказував, що гроші слід було віддати батькові; потім вони перейдуть у спадок родичам, але це було все одно, що просто подарувати їх сестрі. Юнь Тяньмін не хотів цього робити — він уже згодився померти, як вона того воліла, й відчував, що більше нічого їй не винен.

То може, здійснити якусь заповітну мрію? Було б непогано вирушити в навколосвітню подорож на шикарному океанському лайнері на кшталт «Куїн Елізабет ІІ». Грошей мало б вистачити, але стан здоров’я залишає бажати ліпшого, і йому може банально не вистачити часу. Дуже прикро. Як було б чудово лежати на залитій сонцем верхній палубі, спостерігати за морськими хвилями й пригадувати життя. Чи дощового дня сидіти на березі невеличкого озера в далекій чудернацькій країні й жбурляти камінці в розбурхану дощовими краплями воду…

Він знову згадав Чен Сінь; останніми днями спогади про неї дедалі частіше зринали з глибин пам’яті.

Тієї ночі Тяньмін дивився випуск новин по телевізору. Одне з повідомлень було таким:

На 12-й сесії Ради оборони Землі ООН було ухвалено Резолюцію №479, якою вводився в дію проєкт «До зірок». На базі Програми розвитку ООН, Програми ООН із довкілля та ЮНЕСКО було створено спеціальний комітет із реалізації проєкту з повноваженнями по всьому світу.

Сьогодні вранці відбувся офіційний запуск веб-сайту проєкту «До зірок» китайською мовою, який ознаменував початок реалізації програми в Піднебесній. За словами очільника представництва ПРООН у Пекіні, проєкт прийматиме заявки від фізичних та юридичних осіб, але не розглядатиме заявок неурядових організацій…

Тяньмін відчув, як його серце переповнює відчуття тепла, тож він одягнувся й вийшов із палати. Сказав медсестрі, що хоче подихати свіжим повітрям, але оскільки вже після відбою погасили світло, вона відмовилися випускати його надвір. Тож він повернувся до напівтемної палати, розсунув занавіски й відчинив вікно, чим викликав невдоволене бурмотіння нового сусіда по палаті, який зайняв ліжко старого Лі.

Юнь Тяньмін підняв очі до неба. Попри те що міський смог заховав панораму нічного небосхилу, він зміг роздивитися поодинокі срібні полиски нічних світил і нарешті вирішив, що робити з грошима.

Він подарує Чен Сінь зірку.

Витяг із «Минулого поза часом»: проєкт «До зірок» — прояв інфантилізму на початку Епохи кризи

Перші два десятиліття Епохи кризи відзначилися багатьма подіями й учинками людства, логіку яких збагнути однаково важко як тоді, так і сьогодні. Історики зійшлися в оцінці того часу як класичного прояву інфантилізму на початку Епохи кризи.

Згідно з усталеною точкою зору, вважається, що ці події обумовлені настанням безпрецедентної загрози виживанню людської цивілізації, й вказаний факт, безумовно, може пояснити вчинки кожної окремої особи. Проте настільки просте пояснення не годиться, для того щоб зрозуміти глобальний вектор поведінки людства загалом.

Культурний шок і вплив, який спричинила Трисоляріанська криза, мали значно далекосяжніші наслідки, ніж люди могли спочатку уявити. Якщо провести аналогію з процесом еволюції, то це рівнозначно виходу далеких предків ссавців із моря на сушу; з деїстичної точки зору це дорівнює вигнанню Адама й Єви з Едему. В історії та соціології аналогії взагалі відсутні: все, що пережила людська цивілізація, є вкрай незначним порівняно з цією подією. Фактично початок цієї кризи суттєво похитнув базиси соціуму, культури, політики, релігії й економіки. Хоча криза, головним чином, мала вплив на глибинні устої людства, її відлуння швидко сягнуло поверхні, тобто всіх і кожного. Тож першопричиною сплеску проявів інфантилізму можна вважати велику інерційну взаємодію усталених зв’язків, властивих людському соціуму.

Як типові приклади проявів інфантилізму можна пригадати реалізацію проєктів «Обернені до стіни» та «До зірок» (обидва втілені в життя міжнародним співтовариством під егідою ООН), суть і деталі яких губилися в мороці минулого для наступних поколінь. Перший усе ж змінив хід людської історії й справив значний уплив, тож про нього йтиметься в іншому розділі. Що ж до проєкту «До зірок», то хоча його ініціаторами були одні й ті самі особи, він швидко завершився й стерся з людської пам’яті.

Основних причин старту проєкту «До зірок» було дві: по-перше, зміцнення авторитету ООН на ранніх етапах Трисоляріанської кризи; по-друге, зародження й поширення ідей руху Ескапізму.

Початок Трисоляріанської кризи вістував перше зіткнення всього людства зі спільним ворогом, тож сподівання у врегулюванні цієї ситуації, покладені на Організацію Об’єднаних Націй, очікувано зросли. Навіть консервативно налаштована частина населення вважала, що ООН повинна пройти через процес радикальних змін і отримати більші повноваження й доступ до ресурсів у своїй діяльності. Радикальна частина разом із ідеалістами навіть виступала за створення Федерації Землі й визнання ООН світовим урядом.

Малі країни виказували більшу зацікавленість у підвищенні статусу ООН, сподіваючись таким чином скористатися можливістю отримати технічну й економічну допомогу від великих країн; натомість великі держави не висловлювали захоплення такими пропозиціями. Насправді після початку кризи великі країни швидко зорієнтувались і почали інвестувати значні кошти в основні дослідження, які мали стосунок до технологій космічної оборони. Частково це пояснювалося усвідомленням того, що космічна оборона відіграватиме важливу роль у міжнародній політиці майбутнього, а отже, частка участі країни в обороні буде вирішальним аргументом у визначенні політичної ваги й значущості держави на міжнародній арені. З іншого боку, хоча країни давно планували здійснити ці дослідження, проведення їх у таких масштабах і в такій безпрецедентній кількості в усіх галузях науки одночасно раніше було неможливе. Головні причини: обмеження ресурсу національних економік, неможливість допустити погіршення добробуту населення, а також обмеження, накладені міжнародними угодами. Тож настання Трисоляріанської кризи для політиків великих держав стало еквівалентом вікна можливостей для Президента Кеннеді за часів Холодної війни, щоправда, в стократному масштабі. Зважаючи на все це, великі держави вкрай неохоче приставали на пропозиції делегувати ширші повноваження ООН, хоча, зважаючи на дедалі більшу глобальну хвилю піднесення й пов’язаний із цим постійний тиск із боку світової спільноти, їм довелося зробити кілька суто декоративних поступок щодо втрати суверенітету в прийнятті рішень; щоправда, їх так само легко було скасувати. Навіть їхній внесок у створення загальної системи космічної оборони лишався виключно номінальним.

Ключовою фігурою першого періоду кризи стала тодішня Генеральний секретар ООН Заїр. Вона вважала цей момент слушною нагодою для перетворення ООН зі здебільшого дорадчого органу й місця для дискусій на незалежне політичне утворення з вирішальним впливом на створення системи оборони Сонячної системи.

Але для досягнення поставленої мети ООН потрібно було мати в розпорядженні значно більшу кількість ресурсів. Запуск проєкту «До зірок» і був однією зі спроб здобути до них доступ. Незалежно від результатів проєкту сама спроба реалізувати цей план стала свідченням неабиякого політичного хисту та жвавості уяви Заїр.

Міжнародно-правовим підґрунтям старту проєкту «До зірок» стала Конвенція про космічне право, що не була дітищем Трисоляріанської кризи. Конвенція народилася після тривалого процесу підготовки й переговорів іще в докризові часи в результаті доопрацювання Договору про космос 1967 року й здебільшого базувалася на принципах і положеннях Антарктичного договору та Конвенції ООН із морського права.

Територіально дія