Читати книгу - "Приборкання норовливої, Вільям Шекспір"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Петруччо
За посаг цей я забезпечу їй
Вдівство - якщо мене переживе:
Свої всі землі й до́бра відпишу.
Докладний ми напишемо контракт,
Щоб ці умови твердо закріпити.
Баптіста
Але потрібне спершу головне:
Щоб Катеріна полюбила вас. 36
Петруччо
Та що ви, батьку! Це найлегша річ:
Вона загониста, а я крутий,
А де два люті стрінуться вогні, 37
Там скоро те, що живить їх, згорить.
Вітрець роздмухує малий вогонь,
Та буря і великий гасить враз.
Отак і я скорю її, бо сам
Шорсткий і сватаюсь не як хлопчак.
Баптіста
Ну що ж, берись, і хай тобі щастить,
Та підготуйсь до неласкавих слів.
Петруччо
Готовий я й не похитнусь від них,
Як не хитається від бур гора.
Входить Гортензіо з розбитою головою.
Баптіста
Що, друже? Ти чого такий блідий?
Гортензіо
Коли блідий, то, певне, з переляку.
Баптіста
Ну як - чи є в дочки музичний хист?
Гортензіо
Скоріше є вояцький хист у неї.
Не лютню їй би в руки, а меча.
Баптіста
Не зміг її до лютні наламать?
Гортензіо
Вона об мене лютню поламала!
Сказав я тільки, що не ті лади
Вона бере, і взяв її за руку,
Щоб показать, як треба класти пальці,
Вона ж ураз неначебто сказилась:
«То я ладу не тямлю? Постривай!»
Та лютнею по маківці мене,
Аж деку голова моя пробила,
І я на хвильку ніби остовпів,
Дивлюсь крізь лютню, а вона мене
Цигикалом поганим узиває,
Та бринькалом, та всякими словами,
Немов науку цілу в тім пройшла.
Петруччо
Дівча веселе! Я тепер, їй-богу,
Утричі більше полюбив її.
Хоч би вже швидше нам погомоніти!
Баптіста
Ну що ж, ходім, та не бентежтесь так.
Навчатимете меншу, бо вона
Удатна вчитися і вдячна буде.
Синьйор Петруччо, ви йдете із нами,
Чи Катеріну вислати сюди?
Петруччо
Пришліть, будь ласка.
Всі, крім Петруччо, виходять.
Тут її діждуся,
А прийде - залицятися почну.
Як розкричиться - їй тоді скажу,
Що наче соловей вона щебече.
Надметься - я запевню, що вона
Немов троянда свіжа у росі.
Мовчатиме - я похвалю її
За красномовство і дотепність дивну,
За те, що слів вона не позичає.
Як проганятиме - складу їй дяку,
Немов на цілий тиждень кличе в гості.
Коли руки відмовить - попрошу,
Щоб швидше призначала день вінчання.
Та ось вона! Петруччо, не мовчи!
Входить Катеріна.
Добридень, Кет,- я чув, що так вас звати.
Катеріна
Щось, мабуть, не дочули ви, мосьпане,
Бо Катеріною мене зовуть.
Петруччо
От і неправда. Звуть вас просто Кет
Чи «славна Кет», а часом - «клята Кет».
Та ви, о Кет, найкраща в світі Кет,
Всім Кетам Кет, моя солодка Кетя!
Цукерко-кетю, втішнице моя,
Почувши, як тебе по всій країні
За доброчесність хвалять, за красу
І за твою ласкаву тиху вдачу,
Та ще й не так, як ти того достойна,
Сюди я рушив - свататись до тебе.
Катеріна
Ах, рушив! Ну, як ви такий рухливий,
То можете рушати й звідси. Видно,
Що ви - майно рухоме.
Петруччо
Цебто як?
Катеріна
Ну, як стілець.
Петруччо
Вгадала! Сядь на мене!
Катеріна
Сідають на ослів: адже вони
На спині носять нас - такі, як ти.
Петруччо
А жінка що - не може понести?
Катеріна
Не від такого здохляка, як ти.
Петруччо
Ох, Кет, важкою не зроблю тебе,
Бо ти ж така ще юна і легка...
Катеріна
Легка в ногах, це правда, і такому
Вайлові зроду не піймать мене.
Легка в ногах, та не легкозвичайка.
Петруччо
Не чайка? Так, сорока вже скоріш.
Катеріна
Аби лиш не ворона чи не крук.
Петруччо
Моя голубко, стережися крука.
Катеріна
Короткі в нього до голубки руки.
Петруччо
Ох ти ж оса, ти справді дуже зла.
Катеріна
Як я оса, то бійсь мого жала.
Петруччо
На це є рада - вирвати його.
Катеріна
Як стане розуму його знайти.
Петруччо
Та хто ж не знає, де в оси жало?
В задку!
Катеріна
Ні, в язиці!
Петруччо
В чиєму цебто?
Катеріна
В твоєму, якщо будеш про задки
Базікати. А поки що - прощай.
(Відвертається)
Петруччо
Що? Мій язик у тебе у задку?
Е ні, стривай!
(Не пускає її)
Ох, Кет, я ж лицар, чуєш?
Катеріна
А це побачимо!
(Дає ляпаса йому)
Петруччо
Ну, спробуй ще - скуштуєш кулака!
Катеріна
Гляди, гляди, позбудешся герба!
Хто жінку б’є - не благородний той,
Не має права на лицарський герб!
Петруччо
Твій фах - геральдика? Впиши ж мене
До книг твоїх!
Катеріна
Який же герб у тебе?
Півнячий гребінь над шоломом, так?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приборкання норовливої, Вільям Шекспір», після закриття браузера.