“Ісаія. Глава 35” — вірш Тараса Шевченка, написаний 25.03.1859 в Петербурзі, інтерпретація біблійного пророцтва для створення гімну вільним людям на вільній землі.

«Зелена Євангелія» — вірш українського поета Богдана-Ігоря Антонича, що війшов до четвертої збірки поезій, яка вийшла друком вже після смерті автора у 1938 році.

«Пурпурові вітрила» (рос. «Алые паруса») — повість-феєрія російського письменника Олександра Гріна про віру в диво і всеперемагаючу, піднесену мрію, написана в 1916–1922 роках. Феєрія починається історією про дівчинку Ассоль, яка втратила матір, коли мала всього вісім місяців. Ассоль жила в селі Каперна зі своїм батьком — моряком Лонгреном. Батько, людина замкнута і

«Водогра́й» — пісня Володимира Івасюка, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі. Володимир Івасюк її написав 1970 року у 21-річному віці, ще коли він був студентом Чернівецького медичного інституту.

“Вересовий трунок” – вірш Роберта Льюїса Стівенсона. В оригіналі має також підзаголовок “Галлоуейська легенда”, за назвою місцевості Галлоуей на південному заході Шотландії.

«Книги в червоній палітурці» — вірш М. Цвєтаєвої з її дебютної збірки «Вечірній альбом» 1910 року, написаної у формі щоденника.

Ця казка з такою холодною назвою уже майже 200 років зігріває мільйони дитячих сердець у всьому світі. Її автор — геніальний данський казкар Ганс Християн Андерсен (1805—1875). «Снігова Королева» — своєрідна візитна карточка у міжнародному книжковому світі.

«Пісня над піснями» — один із найвизначніших творів шолом-алейхема, єврейського письменника, драматурга, одного з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш.

Жили колись двадцять п’ять олов’яних солдатиків – двадцять п’ять рідних братів, бо народилися вони від однієї старої олов’яної ложки. Рушниці в руці, обличчя прямо, а мундири червоні з синім – дуже гарні!

“Матінка Кураж та її діти” – п’єса німецького поета і драматурга Бертольта Брехта, що має підзаголовок «Хроніка часів Тридцятилітньої війни»; написана в 1938-1939 роках і є одним з найяскравіших втілень теорії «епічного театру».