read-books.club » Романтична еротика » Підкорена босом, Аманда Рід 📚 - Українською

Читати книгу - "Підкорена босом, Аманда Рід"

131
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Підкорена босом" автора Аманда Рід. Жанр книги: Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Підкорена босом, Аманда Рід» була написана автором - Аманда Рід, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Романтична еротика".
Поділитися книгою "Підкорена босом, Аманда Рід" в соціальних мережах: 
— А зроби мені масаж, Лізок! Здригаюсь від подібного нахабного прохання та дивлюся на боса не розуміючи що відбувається. — Я… я… я високо кваліфікований фахівець із вищою освітою… у мене червоний диплом і він точно не за навички масажу здобутий. Я пропоную вам повне підкорення… у роботі… каву там зварити, чи взяти понаднормові. — Так-так, це все буде, — на гарному обличчі застигає незнайома мені емоція, а губи розливаються в непомітній усмішці. — Але зараз я хочу масаж. Почни з плечей. *** Я розбила дорогий телефон нашого Звіра, тобто Боса. І через таку дрібничку я опинилася у його «полоні».

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1

Відтягую вниз свою вузьку спідницю та для заспокоєння власних нервів, кілька разів проводжу гладкою тканиною руками.

Просто я завжди трохи не в собі, коли потрібно зустрітися віч-на-віч з нашим босом. Його величезний зріст, суворий погляд та широкі плечі вводять мене в страх. Так, це страх. Стовідсотковий страх.

Адже ми з ним з різних світів і нічого, крім страху, я не повинна до нього відчувати.

— Лізко, шеф чекає в себе за хвилину! — пробігає повз мій кабінет Ганна. — Ти звіт підготувала? Бос як завжди не в дусі!

— Підготувала на відміну від деяких, — буркаю собі під ніс, бо ніколи в житті не наважусь вимовити таке прямо в обличчя.

Я не люблю конфліктів. Краще буду зручною і мовчки виконувати свою роботу, нехай це навіть буде понаднормово і безплатно. Я все витримаю.

— Я за хвилину буду на місці! — вимовляю тонким голоском. Переплітаю волосся в тугу косу й одягаю окуляри. У мене із зором все чудово, просто якимось магічним чином окуляри перетворюють мене на невидимку. Я цьому й рада.

Протяжно зітхаю. Міцно притискаю до себе теку з документами й вискакую зі своєї комірчини під назвою кабінет. Але я не скаржусь. У мене є хоч кабінет. Деякі взагалі сидять у спільному залі зі скляними перегородками замість стін. Я б не змогла ось так працювати. Тому моя комірка найкраще робоче місце на цій землі.

А моїм сусідом є сам Андрій Ігорович. Я можу непомітно розглядати його величезну накачану спину, коли він зайнятий власними думками, проходить повз мою комірчину.

Сьогоднішні збори відбуваються в кабінеті найголовнішого боса. Забиваюсь у дальній кут та відкриваю блокнот, щоб записувати чи не всі слова Андрія Ігоровича. Бос у нас дуже дисциплінований й любить, коли всі накази виконуються. Виконуються навіть на рівні підсвідомості.

Мене це цілком влаштовує. Я дуже добре зчитую усі його бажання. Робочі бажання, звичайно ж.

Двері відчиняються і моє серце чомусь починає шалено стукати. Опускаю очі вниз і бачу як повз мене пропливає Андрій Ігорович у натертих до блиску туфлях. Запах його дорогого парфуму проникає під шкіру і розповзається по венах, хвилюючи кров.

Зажмурююсь і не дихаю. Намагаюся повернути собі самовладання, а натомість голова йде обертом.

Бос закінчує розмовляти телефоном і судячи з незадоволеного тону, нарада чекає не з найприємніших.

Моя виняткова інтуїція не підводить і на цей раз. Під кінець наради всі навіть крадькома бояться поглянути на Андрія Ігоровича. Смішно за цим спостерігати, але мій несподівано чудовий настрій триває недовго. Мені ще доведеться віч-на-віч зустрітися зі лютим Звіром. Звіт сам себе не перевірить та не підпише.

Коли ми залишаємося наодинці й бос занурюється в роботу на ноутбуці, я тихенько, як мишка підіймаюся та мало не навшпиньках підходжу до Андрія Ігоровича.

— Вибачте, — вимовляю тоненьким голоском. — У мене тут звіт на перевірку... Аналітика.

Бос підіймає на мене голову і в очах читається: ти хто взагалі така?

Дуже неприємно, адже я на нього працюю вже рік.

— Ах, аналітика! — різко плескає кришкою ноутбука. — Давай сюди свій звіт. Чи є проблеми в нас?

— Ніяких проблем! — вирівнююсь як натягнута струна. Руки починає дрібно трясти. А ще й долоні мокрі та крижані, як у жаби. Бр-р-р!

Ви просто ніколи не залишалися наодинці з нашим босом. Особливо коли ви вже рік таємно в нього закохані.

— Усе йде за планом… прогнози на найближчі три місяці відмінні… — від хвилювання тремтить не лише голос, а і я сама. Швидше б опинитися у своїй комірчині.

— Ліза, якщо я не помиляюся? — дивиться на мене якось інакше ніж хвилину тому.

— Так все вірно! — опускаю очі.

— Ручку подай! Вірю тобі на слово. Якщо щось не так, через три місяці дізнаємось… Бита будеш. 

— Може, ви краще перевірите? Бажаєте я сама?

— Ручку, дай!

Андрій Ігорович гортає звіт, поки я тягнуся за ручкою, але потім трапляється непередбачуване…

Мої руки точно ростуть не з того місця, тому що, намагаючись дотягнутися до ручки, я ненароком скидаю зі столу телефон боса. Неймовірно дорогий телефон боса останньої моделі.

Бах!

А-а-а-а!!!

— Це що було? — гарчить мій бос.

Це моє життя з тріском і гуркотом розділилося на «до» та «після».

— Це… це… — хапаю ротом повітря і намагаюся не завити у голос. — Телефон...

— Чий телефон? — низький голос зривається на хрип.

О Боже! Це ваш супер-мега-дорогий телефон… Але як про це сказати вголос?

Різко опускаюся і мені здається, я втрачаю ґрунт під ногами. Телефон лежить екраном вниз, весь покритий дрібним павутинням. Боюся уявити, що там з екраном...

— Ваш телефон, — хриплю не своїм голосом і дбайливо беру його в руки. — Я куплю вам новий телефон… — випалюю без роздумів і миттєво спалахую.

Ні, не куплю… звідки ж маю такі гроші? Я почну працювати понаднормово. Чорт, я і так працюю понаднормово. А у добі лише двадцять чотири години.

— Я візьму кредит! — продовжую битися в істериці.

Андрія Ігоровича чомусь починає бавити ця ситуація. Він займає розслаблену позу, відкидаючись на спинку свого крутого крісла та широко розводить ноги. Підперши кулаком підборіддя, з цікавістю спостерігає за мною. Дуже детально розглядає мою зовнішність.

— Обов'язково візьму кредит. Я можу стати вашою особистою помічницею чи секретаркою, чи хочете я прибиральницею у вашому будинку стану? Чи носитиму в хімчистку ваші стильні костюми?

— Ти завжди така гучна та емоційна? — примружившись, чоловік дивиться на мене. Від його погляду мене кидає у жар.

— Зазвичай ні, — знесилено зі стогоном видихаю. — Але ж це телефон. Він дуже дорогий.

— Так, він дуже дорогий. Ти маєш рацію… — дивиться на мене, а його думки ніби десь далеко, а потім він мене вводить у ступор своїм наказом: — А зроби мені масаж, Лізок!

Здригаюсь від подібного нахабного прохання та дивлюся на боса не розуміючи що відбувається.

— Я… я… я високо кваліфікований фахівець із вищою освітою… у мене червоний диплом і він точно не за навички масажу здобутий. Я пропоную вам повне підкорення… у роботі… каву там зварити, чи взяти понаднормові.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Підкорена босом, Аманда Рід», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Підкорена босом, Аманда Рід"