read-books.club » Дитячі книги » Як тигра обдурили, киргизька казка 📚 - Українською

Читати книгу - "Як тигра обдурили, киргизька казка"

41
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Як тигра обдурили" автора киргизька казка. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Як тигра обдурили, киргизька казка» була написана автором - киргизька казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Як тигра обдурили, киргизька казка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Одного разу тигр, що нишпорив по лісу в пошуках здобичі, неждано-негадано втрапив у пастку – залізну клітку. В розпачі кидався він на залізні грати, та нічого не міг удіяти: залізо лише дзвеніло від могутніх ударів тигра. Стомився звір, опустив голову на лапи й зажурився. Порятунку не було. Аж раптом – де не взявся – іде собі лісом подорожній. Побачив його тигр та й ну проситися-молитися:

– Ой чоловіче добрий! Зглянься на моє лихо. Тільки ти мене й порятуєш. Пожалій мене, бач, який я бідний, голодний, нещасний. Я знаю, що ви, люди, милосердні. Звільни мене, чоловіче добрий, я тобі повік цього не забуду, все життя тебе шануватиму й служитиму тобі. Слово тигра – закон, можеш пересвідчитись у цьому.

Чоловік зупинився, глянув, і жаль йому стало тигра. «Дай,– думає,– виручу звіра, зроблю тварині добро». Та й одчинив клітку.

Але тигр, як тільки вискочив із клітки, іншої заспівав:

– Ох, і зголоднів я в клітці! Скільки днів і рісочки не мав у роті. Думав, тут мені й смерть. Аж ти врятував мене, і тепер мені хочеться їсти. Сам бачиш – полювати немає в мене сили, доведеться тебе з’їсти.

– Оце так! – остовпів чоловік. – Ти ж обіцяв шанувати мене й служити мені довіку. Забув свою обіцянку? То таке твоє слово?!

– Така моя шана – з’їм тебе, – загарчав на подорожнього тигр.

– Яка ж це шана?! За те, що я врятував тобі життя, ти хочеш заподіяти мені смерть! За добро не можна платити злом. Ходімо, хай нас інші розсудять, – вигукнув чоловік.

– Гаразд, ходімо,– погодився тигр.

І пішли подорожній з тигром шукати собі суддю-посередника.

Побачили вони самотній урюк, що ріс на узбіччі дороги, і запитали у нього, чим віддячують за добро.

– Злом, – відповів урюк. – Ось погляньте на мене. Люди смакують моїми плодами, відпочивають, коли спека, в затінку од мого листя і в подяку за це рубають і ріжуть моє гілля на держаки до кетменів чи на товкачі до ступ. За добро оддячують злом.

– Чуєш? Правду мовить урюк, – каже чоловікові тигр.– Отож я таки з’їм тебе.

– Постривай, запитаймо ще когось.

Побачили вони корову, що паслася в долині на соковитій траві, та й питають її:

– Чим віддячують за добро?

– Злом, – відповідає корова.– Ось погляньте на мене. Щороку я приводжу телятко, даю господареві молоко, і, поки я молода, він доглядає мене. Та як тільки хоч трохи зістарюсь, усе добро забувається: господар підгодує мене й продасть м’ясникові. За добро віддячують злом.

– Що ж, ти своїми вухами чув, що нам сказала корова. Тепер уже я тебе з’їм,– каже чоловікові тигр.

– Потерпи, запитаймо ще когось, – проситься подорожній.– Якщо й третій скаже те саме, тоді вже з’їси мене.

– Гаразд, 'запитаймо третього,– погодився тигр.

Йшли вони, йшли і побачили голуба, що сидів край дороги. Голуб помітив подорожніх і злетів на дерево.

– Не бійся нас, голубе, ми тобі не заподіємо зла, – мовив чоловік. – Будь нашим посередником, розсуди нас.

– Як же я можу вас розсудити, коли не знаю, про що йдеться? Чого ви не поділили? – запитує голуб.

Подорожній розповів:

– Тигр потрапив у пастку й сидів у клітці, чекаючи неминучої смерті. А коли я проходив мимо, він побачив мене й став благати, щоб я випустив його з клітки. «Я тобі повік цього не забуду, все життя тебе шануватиму й служитиму тобі». От я й випустив тигра, врятував його од вірної смерті. І ось яка мені за те дяка: тигр хоче з’їсти мене. Хіба можна платити за добро злом?

Скажи своє слово, розсуди нас.

Голуб подумав трохи та и каже:

– Цього не може бути. Хто ж повірить у те, що ти сказав? Таке нікому й уві сні не присниться. Щоб тигр, цар звірів, та потрапив у пастку! Не бреши, чоловіче, не бреши марно, все одно тобі ніхто не повірить.

Подивився голуб на тигра.

– Це таки правда, – мовив тигр. – Чоловік не збрехав, саме так воно й було.

– Ні, не кажіть. Не повірю нікому, доки сам не побачу цього, – каже голуб. – Інакше я вам не суддя.

– Це неважко зробити,– каже тигр. – Ходімо, я знову залізу в клітку.

– Ходімо.

Утрьох повернули назад.

Заліз тигр до клітки, а голуб і каже чоловікові:

– Тепер зачини двері так, як було тоді, коли ти надійшов.

Потім відчиниш знову, щоб я побачив, як усе це сталося,

Чоловік так і зробив: зачинив клітку, замкнув і хотів уже знову відмикати, а голуб як закричить:

– Нерозумний, що ти робиш! Не відчиняй клітки! Віднині ніколи більше не звільняй тигра, що потрапив у пастку.

Чоловік подякував голубові та й пішов своєю дорогою далі.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як тигра обдурили, киргизька казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як тигра обдурили, киргизька казка"