read-books.club » Дитячі книги » Ворона, грецька казка 📚 - Українською

Читати книгу - "Ворона, грецька казка"

56
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ворона" автора грецька казка. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Ворона, грецька казка» була написана автором - грецька казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Ворона, грецька казка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Жила колись на світі бабуся. Дітей у неї не було, от вона і просила бога, щоб він послав дитятко, хоча б вороненя. Почув це бог і послав їй вороненя. А коли воно виросло і стало вороною, бабуся вирядила її прати. Склала на неї корито, казан, одежу. Ворона полетіла до води. Перш ніж прати, вона зайшла за скелю й перекинулася дівчиною. А яка дівчина була! Красуня!

Почала вона прати. І саме тут на берег вийшов царевич – хотів напитися води. Побачив царевич красуню і відразу закохався у неї. Він сховався за дерево і став стежити за дівчиною. Та допрала, зробилася вороною, взяла випрану одежу та й полетіла геть.

Царевич побіг услід за вороною. Вона залетіла в хатину бабусі; він – за нею.

– Я хочу,– каже,– одружитися з вашою дочкою.

– Я, синочку, маю тільки ворону, в мене немає дочки,– відповідає бабуся.

– Я ворону й прошу.

– Що ж ти будеш із нею робити? Хіба не можеш знайти кращої птиці для їжі? Що ти матимеш із чорної ворони?

А царевич:

– Або ти віддаси мені ворону, або я тебе погублю.

Але бабуся не віддала ворону. Тоді царевич пішов до батька та й просить:

– Я хочу одружитися з вороною, яка живе в одної бабусі. Я тебе благаю, накажи їй віддати за мене ворону ІЗвичайно, цар не хотів, щоб дружиною його сина була ворона. Він намовив синових друзів, щоб ті нараяли царевичу одружитися з якоюсь багатою красунею. Але той хотів тільки ворону.

Що робити цареві? Він викликав бабусю до палацу.

– Віддай нам ворону,– звернувся до неї.– Мій син хоче одружитися з твоєю вороною.

– Царевич хоче взяти собі за дружину ворону? – здивувалася бабуся.– Чи таке видано, чи таке чувано?!

Цар почав погрожувати бабусі. Нікуди дітися – понесла та ворону до палацу...

Царевич одружився з вороною. Відгуляли весілля, і бабуся залишилась жити з молодятами в палаці.

У неділю збиралися до церкви. Молода дружина й каже царевичу:

– Ти йди, а я – трохи згодом.

Коли царевич пішов, цариця, Воронина свекруха, взяла різку та й почала бити ворону, приказуючи:

– Паскудниця, паскудниця!

Потім цариця подалася до церкви. Ворона обернулася на дівчину, гарно вбралася, та й собі туди. В церкві вона сіла біля свекрухи. А та її питає:

– Чия ти будеш?

– Я. невістка тої, що б’ється різкою.

Згодом цариця знову питає:

– Чия ти?

– Я невістка тої, що б’ється різкою.

Цариця й каже синові:

– Ось твоя суджена. Де були твої очі? Взяв собі якусь паскудну ворону.

Скінчилася служба в церкві. Дівчина вийшла раніше, перша добралася додому і перекинулася вороною. Через кілька днів царевича запросили на весілля.

– Ти що, не йдеш із тою, що приходила до церкви, а зі своєю вороною? – питає мати.– 3 ким ти підеш?

– Сам,– відповів той.

Царевич пішов на весілля. Свекруха знову почала бити ворону різкою. Потім одяглася й пішла на весілля. Знову стала ворона дівчиною, гарно вдяглася та й собі пішла туди. Сіла біля свекрухи. Та її питає:

– Ти чия?

– Я невістка тої, що б’ється різкою.

Цариця до сина:

– Ось твоя суджена. Чому ти одружився з вороною?

Розсердився царевич:

– Чого ви мене гризете? Це і є моя дружина.

А мати:

– Як же це? Твоя ворона вдома!

– Ось біжіть додому й побачите її крила.

Подалася цариця додому, знайшла крила, вкинула в ніч, і вони згоріли. Дівчина повернулася додому, аж бачить – її крила спалили. Вона кинулася до печі, та свекруха її не пустила. Тіло дівчини почало пухнути, бо то шкіра її згоріла. Тоді цариця покликала слуг; вони змастили тіло дівчини медом і молоком. Пухлини зійшли. І стала дівчина жити зі своїм чоловіком і свекрухою. Добре вони жили, а ми – ще краще.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ворона, грецька казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ворона, грецька казка"