read-books.club » Дитячі книги » У замку дракона, грецька казка 📚 - Українською

Читати книгу - "У замку дракона, грецька казка"

88
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "У замку дракона" автора грецька казка. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «У замку дракона, грецька казка» була написана автором - грецька казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "У замку дракона, грецька казка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

В одному містечку жили собі чоловік та жінка із сином, якого звали Харіс.

Якось по місту поширилася сумна чутка, що царева дочка пішла із подругою на прогулянку і не повернулася. Хто тільки не шукав царівну – княжевичі, хоробрі лицарі,– нікому не вдавалося знайти її. Харісу також було жаль царівни.

«А що, коли "я" спробую її знайти? – подумав він.– Хто його знає, може, мені пощастить!»Удосвіта Харіс поклав у торбину хліба, сиру і сказав:

– Піду я шукати царівну!

– Куди ти підеш, сину? – стурбовано мовила мати.– Он які люди пробували, та марно, а ти сам хочеш знайти царівну. Боюсь, що ми тебе втратимо!

– Правду каже мати,– підтримав батько,– ти ще малий і світу не бачив. Сиди вдома і не берись за те, що тобі не під силу.

Але Харіс і слухати нічого не хотів. Довго він умовляв батьків, і вони дали згоду.

– Куди мені йти? – вийшовши за місто, мовив Харіс.– Прямо, назад, ліворуч чи праворуч?

Якраз зійшло сонце.

– Піду назустріч сонцю! – вирішив хлопець.

Ішов він та йшов, ан поки опинився в лісі-пралісі, який затуляв собою навіть небо, і тільки видно було гілки дерев.

– Так і заблукати недовго,– мовив Харіс – Хоча б надибати якусь хатину або спитати в когось, куди я прийшов...

Не встиг він доказати, як попереду блимнув вогник. Харіс пішов на нього, але вогник віддалявся і віддалявся. Хлопець прискорив ходу, бо вже починало смеркати, і незабаром дійшов до великого замку. Він постукав. Браму відчинила бабуся.

– Що тобі тут треба, хлопче?

– Дозвольте переночувати. Вже пізно, куди я піду?

– Краще тікай звідси, хлопче, і забудь сюди дорогу. Я тобі тільки добра хочу.

– Чому?

– Не можу цього-сказати.

– Ні, я все-таки залишусь,– сказав Харіс і зайшов у замок.

А бабуся, глянувши жалібно на хлопця, взялася місити тісто. Вона була дуже стара – аж руки в неї трусилися. Пожалів Харіс бабусю і взявся допомагати їй: замісив тісто, а потім посаджав хліб у піч. Раптом знадвору долинув страшний гуркіт. Двері замку розчинилися з таким гуркотом, що Харіса охопив страх.

– Що це?

Не встигла бабуся й рота розкрити, як до кімнати влетів дракон.

– Ти ба! – вигукнув він.– А це хто такий?

– Мене звати Харіс.

– А що тобі тут треба?

– Зайшов переночувати.

Дракон так засміявся, що все заходило ходором.

– Переночуєш! – крикнув дракон і звернувся до бабусі: – Стара, ти вже спекла хліб?

– Спекла,– боязливо відповіла та.

– Тоді подавай вечерю! – наказав дракон.

Бабуся принесла їсти й пити. Коли вони повечеряли, дракон одвів Харіса в окрему кімнату, а сам пішов до себе, поверхом вище, і ліг спати. Рано-вранці знову почувся гуркіт, від якого весь замок задвигтів. Харіс схопився з ліжка, швидко одягнувся і побіг до бабусі.

– Нема вже його вдома,– сказала бабуся,– з таким гуркотом він щодня вилітає із замку.

– А коли повертається?

– Увечері.

Увечері дракон знову попросив бабусю принести вечерю, а коли повечеряли, Харіс і каже:

– Драконе, спасибі тобі за хліб і сіль, за притулок, але мені пора вже йти.

– Не квапся, сідай!

– У мене справи.

– Які? Може, розкажеш? – спитав дракон.

– Я шукаю нашу царівну...– почав був хлопець. Від драконового реготу все здригнулося навкруги.

– Хлопче, щоб ти не хвилювався, ось що я тобі скажу – побачиш ти свою царівну. Але для цього тобі не конче покидати мій замок!..

Другого дня Харіс знову прийшов до бабусі та й питає:

– Чому дракон не пускає мене звідси? І що він говорив про царівну? Я нічого не зрозумів.

Бабуся заплакала.

– Чого ти плачеш?

– Плачу, хлопче, бо тобі лишилося жити тільки один день. Увечері дракон ударить тебе тричі дубцем і оберне на камінь, як це він робив з усіма, хто сюди потрапляв.

– І багато людей він обернув на камінь?

– Тридцять дев'ять. Він завалив ними всю кімнату, а ключ тримає в себе. Отже, я тобі нічим не можу допомогти.

Харіс замислився. Потім спитав:

– Чи немає у вас товстої мотузки?

– Чого ж немає? Є,– каже бабуся.

Харіс наробив петель і розклав їх біля дверей. «Може, дракон попадеться у пастку»,– думав він.

Коли стемніло, знову почувся страшний гуркіт. Двері відчинилися, і з'явився дракон. Та тільки він ступив крок – усі петлі зашморгнулися, і дракон упав як підкошений.

Харіс забрав у дракона ключі та дубця.

– Скажи мені, як звільнити від чарів людей, що ти обернув їх на камінь? – спитав він.– А то оберну на камінь тебе самого,– Скажу – простогнав дракон.– Тільки не чіпай мене. Вдар оцим дубцем по скам'янілих людях, і вони стануть знову самі собою.

Харіс вбіг до кімнати, де були скам'янілі люди, і звільнив їх од чарів. Серед них була і царівна.

– Ідіть собі по домівках,– мовив Харіс,– а царівну я сам відведу. Пішли вони вдвох до дракона. Харіс поламав дубець і кинув у вогонь.

– Тепер ти не будеш чинити людям зла! І нехай я тільки почую про тебе щось погане, я знайду тебе під землею. А тепер прощавайте!

– Ходи здоровий, хлопче,– відповіла бабуся,Харіс із царівною залишили замок дракона – і прямо до царя,– Ось ваша донька,– мовив Харіс. Цар обняв хлопця і сказав:

– Хочеш бути моїм зятем і спадкоємцем? Кращого за тебе моя донька не знайде!

Незабаром відгуляли весілля. В царський палац перебралися батьки Харіса. Жили вони дружно, а ми ще краще.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У замку дракона, грецька казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "У замку дракона, грецька казка"