read-books.club » Дитячі книги » Лисяча хатка, білоруська казка 📚 - Українською

Читати книгу - "Лисяча хатка, білоруська казка"

41
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Лисяча хатка" автора білоруська казка. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Лисяча хатка, білоруська казка» була написана автором - білоруська казка, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Лисяча хатка, білоруська казка" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Збудувала руденька хатинку й почала в ній жити, малюків ростити. Якось зібралася по травичку, щоб лисеняткам у ліжечка підстелити:

– Діточки мої любі, тихенько сидіть, двері нікому не відмикайте. Незабаром повернуся – травиці нарву, їжі принесу.

Щойно пишнохвоста з оселі, як прибіг вовк:

– Лисенята мої любі, двері відмикайте: ненька прийшла, молочка принесла, повні вушка росиці, повні лапки травиці.

– Це не матуся співає – не відчинимо.

І не впустили малюки сіроманця.

Тут і руденька повернулася:

– Діточки мої любі, двері відмикайте: ваша матуся прийшла, молочка принесла, повні вушка росиці, повні лапки травиці.

Упізнали лисенята неньку й упустили до хатинки. Пишнохвоста нагодувала малечу і знову збирається йти у справах:

– Дивіться ж, нікому не відчиняйте!

А ведмідь підслухав, як лисиця співала, і щойно та зникла за деревами, відразу підійшов:

– Діточки мої любі, двері відмикайте: ваша матуся прийшла, молочка принесла, повні вушка росиці, повні лапки травиці.

Лисенята, спросоння не розібравши, хто співає, відімкнули…– Я вас з’їм! – забрів клишоногий до хатини.

Затремтіли маленькі, бурого благають:

– Не треба!

– Таки з’їм! – хоче лисенят схопити.

Крихітки мерщій від хижака – хто куди… Ловив, ловив ведмідь, стомився, сів на лаву відпочити. І не вгледів, як одне лисенятко вискочило надвір.

А руденька саме додому поверталася. Дитя матусю побачило і про все, що трапилося, розповіло.

– Стривай же, клишоногий! – розгнівалася лисиця.

Побігла руденька на поле й набрала повнісінький мішок гороху. Потім повернулася до хатини та почала його об стіну метати. Лисенята почули, здогадались, у чому справа, й давай ведмедя лякати:

– Дядечку, чи це не мисливці з рушниць стріляють? Куди ж ми подінемося?

Затремтів бурий, відчинив двері та як утече… Відтоді клишоногого в тому лісі не бачили.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лисяча хатка, білоруська казка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лисяча хатка, білоруська казка"