read-books.club » Дитячі книги » Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер 📚 - Українською

Читати книгу - "Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер"

67
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Як звірята дощику раділи" автора Ольга Зубер. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер» була написана автором - Ольга Зубер, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Одного разу гуляв Борсучок на лісовій галявині. Аж раптом почав дощик накрапати. Засмутився Борсучок і пішов у хатину. Коли це чує, сміх надворі. Вийшов, дивиться. А то жабеня по калюжі стрибає й сміється.

– А що ти робиш? – питає Борсучок.

– Дощику радію!

– А чому?

– А тому, що можна по калюжах плигати!

– Та хіба ж дощику хто радіє? – здивувався Борсучок.

– Та всі радіють! Піди подивись!

От, Борсучок вирішив перевірити, чи ще хтось у лісі радіє дощику.

Аж дивиться – Зайчик. Лапки вгору тягне, сміється.

– А ти що, Зайчику, дощику радієш? – питає Борсучок.

– Аякже?!

– А чому?

– А тому, що можна шубку вимити. Буде вона в мене чистенька й блискуча.

Пішов Борсучок далі. Чує, в хатині Лисичка співає. Зайшов до неї Борсучок, та й питає:

– А ти, Лисичко, що, дощику радієш?

– Звісно!

– А чому?

– А тому, що квіточки мої швидше зійдуть. Гарно буде біля моєї хатинки!

– І справді! – погодився Борсучок та й пішов далі.

Бачить, Їжачкова хатинка. Зайшов, питає:

– А ти, Їжачку, також дощику радієш?

– А то як же?

– А чому?

– А тому, що можна цілий день книжки читати!

Пішов Борсучок далі. Коли це чує, хтось під кущиком плаче. Аж то Мишка.

– А ти, Мишко, що, дощику не радієш?

– Де там! Ні погуляти, ні повеселитися! – рюмсає Мишка.

– Та ти що! Навпаки! Дощик – це ж те, що треба для веселощів! Коли йде дощик, можна і шубку вимити, і книжечки почитати! А ліс який стане гарний після дощику! А головне, можна по калюжах поплигати!

– І справді! А я було засмутилася! – погодилася Мишка.

– А давай разом веселитися! – запропонував Борсучок.

І почали вони під дощиком вистрибувати, а потім ще й підтанцьовувати! Одними словом, навіть, сам дощик не сподівався, що в лісі буде так весело!

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як звірята дощику раділи, Ольга Зубер"