Читати книгу - "Два морози, Н. Забіла"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: Н. Забіла
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Два морози йшли у ліс,все вбирали в іній.
В того був червоний ніс,а у цього – синій.
– Старший буде той із нас,-каже брат до брата,–хто людину зможе враздо кісток пробрати!
Їде дядько в сіряку,їде пан у шубі.
– Вибираймо до смаку,братику мій любий!
Посміхнувся Синій Нісі побіг до пана:
– Як би швидко кінь не віз,я вже не відстану!
А Червоний Ніс з горидивиться й сміється:
– Крізь куниці та бобривін і не проб ється.
Ну, а з дядьком аж ніякя не забарюся:
під розірваний сірякзараз заберуся!
Синій Ніс на пана вразналетів щодуху.
От під комір вже забравсь,от схопив за вуха.
Пан ховає в хутро ніс,зовсім замерзає.
А мороз під шубу влізі не вилізає.
І щипав, і пік як слідпана всю дорогу.
Та й лишив біля ворітвже напівживого.
В сніжній віхолі назаднаш мороз понісся.
– Чи вже впорався мій братз дядьком на узліссі?
А мороз – Червоний Ніс –теж за дядька взявся.
Дядько крекнув, з санок злізта й підперезався.
Витер іній, що вже встигобліпити брови,і ступивши просто в сніг,став рубати дрова.
От мороз поліз в дірки,і пече, й щипає,тільки дядько залюбкизнай собі рубає.
Вже подертий сірячокзовсім змок від поту.
Відступив мороз на крок,каже:– Ну й робота!
Дядько вже сіряк скида,видно, вгрівся добре.
На сіряк мороз сіда,каже:– Ач, хоробрий!
Як залізу я в сірякта укрию льодом,от тоді й побачиш, якзадубієш згодом!
Склавши дрова, дроворубйде до одежини.
А сіряк цупкий, як луб,весь – як та крижина!
І, натішившися вкрай,морозець радіє:
– Шубу з льоду одягай!
Я тебе зогрію!
Каже дядько:– Не шуткуй!
Забирайся духом! –Та й почав по сірякумолотить обухом.
Захрустів в мороза бік,затріщали кості.
Ледве-ледве він утік,плачучи від злості.
Вдягся дядько та й погнавконика до хати.
А мороз пошкандибавпід замет зітхати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Два морози, Н. Забіла», після закриття браузера.