read-books.club » Дитячі книги » Мафін шукає скарб, Енн Хогарт 📚 - Українською

Читати книгу - "Мафін шукає скарб, Енн Хогарт"

117
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Мафін шукає скарб" автора Енн Хогарт. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Мафін шукає скарб, Енн Хогарт» була написана автором - Енн Хогарт, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Мафін шукає скарб, Енн Хогарт" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Був чудовий весняний день, і ослик Мафін весело бігав по саду – шукав, чим би йому зайнятися. Він уже переміряв усі свої парадні збруйки і попони, з'їв сніданок, подивився, як на грядках росте морква, і тепер мріяв про те, щоб сталося якесь диво.

І диво сталося.

Вітер несподівано приніс звідкілясь зім'ятий аркушик паперу. Аркуш вдарив Мафіна прямісінько в лоб і застряг між вухами.

Мафін зняв його, обережно розгорнув і став розглядати – спочатку з одного боку, потім з іншого.

Тут він раптом помітив, що від хвилювання вже давно не дихає, і видихнув з такою силою, наче він не ослик, а паровоз.

– Оце штука!.. Та це ж скарб! Закопаний скарб. А це план того місця, де він закопаний.

Мафін сів і знову втупився у папірець.

– Еге! Зрозуміло! – вигукнув він. – Скарб захований під великим дубом. Зараз же побіжу й викопаю його.

Але цієї миті за спиною Мафіна пролунав важкий подих. Ослик швидко обернувся і побачив пінгвіна Перигрина, який теж пильно розглядав план.

– Ого, скарб! – прошепотів Перигрин. – Усе ясно. Немає сумніву: це карта Південного полюса. Скарб зарито там! Візьму-но я лижі, сокиру для льоду – і в дорогу!

"Карта Південного полюса? – повторив подумки Мафін. – Південного полюса? Навряд чи! Я все ж таки гадаю, що скарб закопано під дубом. Ану ж бо я ще раз гляну на план."

Перигрин узявся розглядати карту крізь збільшувальне скло, а Мафін ліг на живіт і витягнув морду: він вважав, що лежачи краще розглядати карту.

– Дуб, – прошепотів Мафін.

– Південний полюс, – пробурмотів Перигрин.

Раптом чиясь тінь лягла на карту. Це підійшло негреня Воллі.

– Та це ж штат Луїзіана в Америці! – вигукнув він. – Я там народився. Негайно ж складаю речі і їду по скарб! Цікаво тільки, як туди краще дістатися?

Усі троє знову втупилися у карту.

– Луїзіана! – радів Воллі.

– Південний полюс, – бурмотів Перигрин.

– Дуб, – шепотів Мафін.

Раптом усі троє підскочили на місці, тому що ззаду них захрустіли камінці. Це з'явився страус Освальд. Витягнувши довгу шию, він подивився на карту і усміхнувся.

– Звичайно, це Африка! – сказав він. – Я колись жив там. Негайно вирушаю в дорогу. Тільки спочатку треба гарненько запам'ятати карту.

– Це Луїзіана! – вигукнув Воллі.

– Ні, Південний полюс! – заперечив Перигрин.

– Дуб! Дуб! – наполягав Мафін.

– Африка, – шепотів Освальд. – Ось що, – сказав він, – я забираю карту із собою! – Він витягнув шию і схопив дзьобом папірець.

Цієї ж миті Воллі вчепився в нього своєю коричневою ручкою, Перигрин наступив на куточок карти перетинчастою лапою, а в іншій її кут вчепився зубами Мафін.

Як раптом, де не взялося, ляскаючи вухами і метляючи хвостом, примчало цуценя Пітер.

– Дякую, Мафіне! Дякую, Освальде! Дякую, Воллі і Перигрине! – вигукнув він, відсапуючись від швидкого бігу.

Усі від подиву забули про карту.

– За що "дякую"? – запитав Мафін.

– Та за те, що ви знайшли мій папірець! – сказав Пітер. – Він вилетів у мене з рота, і я вже вирішив, що він пропав.

– Твій папірець? – буркнув Перигрин.

– Авжеж, а мені б дуже не хотілося, щоб він загубився. Адже без нього мені не знайти мій скарб!

– Який скарб?! – вигукнули разом Мафін, Освальд, Воллі й Перигрин.

– Хіба ви не зрозуміли, що тут намальовано? Ось доріжка нашого саду. Ось кущі. А ось клумба. А це те місце, де я зарив мою найулюбленішу кісточку.

І Пітер побіг геть, дбайливо тримаючи в зубах клаптик паперу.

– Кістка! – простогнав Мафін.

– Клумба! – зітхнув Освальд.

– Кущі! – пробурчав Перигрин.

– А ми й не зрозуміли! – прошепотів Воллі.

І всі четверо, засмучені, пішли додому. Але вони швидко втішилися, побачивши, що на них чекає чай із солодким печивом.

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мафін шукає скарб, Енн Хогарт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мафін шукає скарб, Енн Хогарт"