read-books.club » Дитячі книги » Дванадцять мисливців, Брати Ґрімм 📚 - Українською

Читати книгу - "Дванадцять мисливців, Брати Ґрімм"

121
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Дванадцять мисливців" автора Брати Ґрімм. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Дванадцять мисливців, Брати Ґрімм» була написана автором - Брати Ґрімм, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Дитячі книги".
Поділитися книгою "Дванадцять мисливців, Брати Ґрімм" в соціальних мережах: 

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати

Жив королевич, і була у нього наречена; він її сильно кохав. Якось сидів він у неї щасливий, і раптом прийшло повідомлення, що батько його захворів і лежить при смерті і хоче перед своєю смертю з ним проститися.

Сказав тоді королевич своїй коханій:

– Я повинен поїхати, мені доведеться тебе залишити; так ось, даю я тобі на пам’ять каблучку. Коли я стану королем, то повернуся назад і увезу тебе разом із собою.

Сів він на коня і поскакав; і коли він приїхав до батька, той був уже при смерті. І сказав йому батько:

– Любий мій сину, я хотів востаннє побачити тебе перед смертю, обіцяй мені, що ти одружишся за моїм бажанням, – і назвав він сину королівну, що повинна була стати його дружиною.

Син був такий засмучений, що, не подумавши, сказав:

– Добре, дорогий мій батьку, нехай буде по волі вашій.

Потім король закрив очі та й помер.

Минув час поминок, і повинен був син виконати обіцянку, яку він дав батькові, і він наказав відрядити до тієї королівни сватів, і батьки погодились віддати її за нього заміж.

Але почула про це його перша наречена і так засмутилася через його невірність, що трохи була не померла з горя. І сказав їй тоді батько:

– Доню моя дорога, чого ти так засмутилася? Що ти захочеш, те й отримаєш.

Замислилася вона на мить і сказала так:

– Дорогий мій батьку, хочу я, щоб було у мене одинадцять дівчат, схожих на мене і обличчям, і станом, і зростом.

І відповів король:

– Якщо це зробити можливо, то нехай бажання твоє здійсниться.

І наказав він шукати по всьому королівстві дівчат, доки не знайдеться одинадцять, зовсім схожих на його доньку і обличчям, і станом, і на зріст.

Ось привели їх до королівни, і вона наказала зшити їм дванадцять мисливських убрань, схожих одне на друге, і повинні були одинадцять дівчат нарядитися в це мисливське вбрання, а королівна одягла дванадцяте. Потім вона простилася зі своїм батьком і вскочила разом із дівчатами, і прибула до двору свого колишнього нареченого, якого вона так кохала.

Вона спитала, чи не потрібні йому будуть мисливці і чи не візьме він усіх до себе на службу. Подивився на неї король, але не впізнав; а через те, що були вони всі красиві, то він погодився й сказав, що прийме їх на службу охоче; і стали вони дванадцятьма мисливцями у короля.

Але був у короля лев, і був він твариною чарівною, він знав про все скрите та таємне.

І сталося так, що одного разу ввечері він сказав королю:

– Ти думаєш, що й насправді в тебе дванадцять мисливців?

– Так, – відповів король, – це дванадцять мисливців.

А лев каже:

– Ти помиляєшся, – це дванадцять дівчат.

А король йому каже:

– Це вже ніяк не схоже на правду; ну, як ти мені це доведеш?

– О, накажи тільки розсипати в коридорі горох, – відповів лев, – і ти одразу побачиш. У чоловіків шаг твердий, упевнений: якщо вони пройдуть по горошинах, то жодна з них не зрушить з місця; а дівчата – ті ногами дріботять та човгають, ступають обережно, – ось горошини і рухаються в них під ногами.

Королю порада ця сподобалась, і наказав він розсипати в коридорі горох.

Але був у короля слуга, він до мисливців добре ставився, і тільки він почув, що хочуть їх випробувати, прийшов до них, розповів про все й каже:

– Лев хоче відкрити королю, що ви дівчата.

Подякувала слузі королівна і звернулася потім до своїх дівчат:

– Ну, тепер набирайтеся сил і йдіть по горошинах твердим, упевненим кроком.

Коли наступного ранку король призвав до себе дванадцять мисливців і вони прийшли до нього в коридор, де був розсипаний горох, то пройшли вони по гороху впевнено і твердо, і жодна горошина не покотилася, навіть з місця не зрушилася.

Ось пішли вони, а король і каже леву:

– Ти мене обманув: вони пройшли, як чоловіки.

Лев відповів:

– Вони дізналися, що їх будуть випробувати і набралися сил. Ти ось постав у коридорі дванадцять прядок; прийдуть вони, побачать їх, зрадіють, а чоловіки – ті радіти не стануть.

Ця порада королю сподобалась, і він наказав поставити в коридорі дванадцять прядок.

Але слуга, який бажав мисливцям добра, пішов і відкрив їм задум короля. І сказала королівна, залишившись наодинці зі своїми одинадцятьма дівчатами:

– Тримайтеся як слід і на прядки зовсім не дивіться.

І ось, коли наступного ранку король покликав своїх дванадцять мисливців, то пройшли вони через коридор, а на прядки зовсім і не подивилися. Тоді король знов каже своєму левові:

– Ти мене обманув: це чоловіки, адже на прядки вони навіть не подивились.

Лев відповів:

– Вони дізналися про те, що хочуть їх випробувати, і себе пересилили.

Але король леву більше вірити не став.

І дванадцять мисливців завжди супроводжували короля на полювання, і чим далі, тим більше вони йому подобалися. І сталося так, що якось під час полювання прийшла звістка про те, що наречена короля вже в дорозі. Почула про це справжня наречена, і стало їй так прикро і боляче, що серце її майже перестало битися, і вона впала без пам’яті. Король, вирішивши, що з його милим мисливцем сталося щось недобре, підбіг до нього, бажаючи допомогти, ї зірвав з руки його рукавичку. І раптом побачив він каблучку, що подарував своїй першій нареченій, зазирнув він їй у обличчя і впізнав її. І розчулилося його серце, поцілував він її, а коли вона відкрила очі, він сказав:

– Ти – моя, а я – твій, і ніхто на світі не може нас розлучити.

І він послав назустріч іншій нареченій гінця й наказав просити її повернутися назад у своє королівство, тому що, мовляв, є у нього вже дружина, а хто старий ключ знайде, тому нового не треба. Тут і весілля вони відсвяткували. І лев знов потрапив до короля в милість, – адже він йому всю правду сказав.

== Читать на русском языке ==

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дванадцять мисливців, Брати Ґрімм», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дванадцять мисливців, Брати Ґрімм"