Читати біографію - "Біографія Лесі Українки"

Дитячі роки і сім'я

Письменниця народилася в сім'ї знатних дворян. Батьки родом з Лівобережної України. Косач Петро Антонович (Тато поетеси) був поміщиком з освітою, виходець з дворян Чернігівщини. Проходячи навчання в університеті, віддавав перевагу юриспруденції, а також робив ухил у бік математики і літератури. Саме Батько і його оточення дало Ларисі поштовх до заняття літературою. У їхньому будинку часто збиралися любителі книг і живопису.

Мати, Ольга Петрівна, теж захоплювалася письменством і була ерудованою людиною. Вона вивчала Латинь, давньогрецькі, слов'янські та європейські мови. У родині ще був старший брат Лесі, Михайло, а також молодша сестра Ольга. Брат також пішов по літературних стопах сім'ї і теж випустив кілька оповідань.

Батьки могли дозволити дати їм якісну домашню освіту, спільно з приватними викладачами, тому Леся навчилася читати вже в 4 роки. А на наступний рік вже почала складати власні музичні п'єси.

Хвороба

Далі сімейство поповнило ще троє дітей, Оксана, Микола та Ізидора, у 1882, 1884 та 1888 роках відповідно. У 10 років Леся серйозно захворіла і відчувала хворобливі відчуття в руці і нозі. Через неправильний діагноз, її довго лікували від ревматизму, але потім стало зрозуміло, що це був туберкульоз кісток. Після операції, рука стала покаліченою, тому замість кар'єри музиканта, доля поетеси пішла літературним шляхом.

Проте, письменниця не залишала спроб стати художницею і на даний момент, в світі збереглася тільки одна її картина. Леся впевнено розуміла, що свою долю з мольбертом вона не буде пов'язувати, але ще й не усвідомлювала, що стане великою поетесою.

Літературна доля

Як і багато письменників в цілому, Леся почала складати вірші через глибокі душевні хвилювання. Вона дуже хвилювалася через те, що її тітку Олену Антонівну заслали на каторгу в Сибір на 5 років у надуманій справі в 1879 році. Нібито вона готувала замах на одного видного генерал-ад'ютанта. Леся Українка і сестра її батька, тітка Олена, були дуже близькі в духовному плані, тому таку новину вона прийняла дуже близько до серця.

Тітка часто приїжджала до батька Лесі (свого рідного брата), щоб наглядати за племінниками. Надалі у віршах письменниці буде чітко проглядатися залишений слід від її тітки Олени Антонівни. На момент арешту, юній поетесі було всього 8 років, і в цьому віці вона пише свій перший вірш, який називається «Надія».

Час минав і в 12 років, майбутня Леся Українка продовжила писати і її творчість регулярно з'являлося на сторінках журналу «Зоря». Паралельно вона перекладала Миколу Гоголя, зокрема його «Вечори на хуторі біля Диканьки». Вважається, що саме в цей період, її стали знати як велику Лесю Українку. Ювілейний збірник віршів вийшов в 1883 році, під назвою «На крилах пісень».

Як тільки Леся пов'язує свою долю узами шлюбу з чоловіком, вона ще інтенсивніше починає випускати свої твори. Так в 1907 році, виходить поема «Айша і Мохаммед». В цей же час на світ нарешті з'являється «Кассандра», цей твір вона почала ще 14 років тому. Разом з цим ведеться робота і над іншими літературними проектами.

Літературна творчість Лесі Українки

"Лісова пісня» - у сучасного читача сформувалося хрестоматійне сприйняття постаті Лесі Українки. Здається, що ми знаємо про неї рішуче все. Насправді це ілюзія. Леся Українка була одним із останніх представників того викристалізованого українського інтелігенства, що безслідно щезло із приходом більшовизма на терни України. Людина більш ніж неординарна, захоплена поетичною творчістю, музикологією, фольклористикою, поліглот, Леся Українка замислювалася над тим, що є основою основ. Вона уважно вдивлялася у ті фатальні хвилини світової історії, що поставали перед її очима, і пророкувала, мов Касандра, зміщення світу в якийсь небезпечний бік. Аналіз її творів зазвичай настільки заангажований ідеологічними нашаруваннями, що важко відокремити правду од відвертої фальсифікації. Однак спробуймо сприйняти Лесю Українку такою, якою вона була насправді, пропустивши її твори через серце.

"Тиша морська" - Немає сумніву в тому, що Леся Українка – це легендарна поетеса, яка подарувала всьому світу та українцям велику кількість прекрасних віршів та поем. В загальному вона писала про природу, описувала особисті переживання та творила на тему казок та міфів. Читати онлайн вірш «Тиша морська» Лесі Українки українською мовою можна у нашій віртуальній бібліотеці. Вірш написаний, як ліричний. У ньому багато є поєднання природи та єдності із нею. Також поетеса розповідає про морську красу, яку, можливо, багато хто ніколи не бачив, чи не помічав. Є багато епітетів та метафор, які порівнюють людину із природою та морською красою.

"Кассандра" - Героїня Лесі Українки, пройшовши виснажливий шлях страждань і сумнівів, не така смілива перед обличчям смерті, як у Есхіла. Замість пророчого нестяму її охоплює дивний спокій, і вона зрікається свого дару. Героїня говорить про те, що пророчиця Кассандра загинула разом із Троєю, а себе називає рабинею. Вона ламає патерицю і знімає з себе діадему - символи віщунського дару жриці Аполлона - та кидає їх до ніг Клітемнестри. Лесю Українку цікавила саме особистість троянської віщунки, її психологія. Зробивши Касандру головною героїнею своєї драматичної поеми, Леся Українка виписала цей образ більш глибоко і об'ємно. Її героїні притаманні почуття звичайної людини: вона сумнівається і вагається, прагне віднайти істину, страждає і підкоряється своїй долі.

"Як дитиною, бувало..." - Одна із найвидатніших поетес українського народу – це Леся Українка, котра написала багато прекрасних рядків про свою країну. Але, крім того, вона писала ще і про природу та просто казкові твори. Читати онлайн вірш «Як дитиною, бувало…» Лесі Українки українською мовою можна у нашій віртуальній бібліотеці. Треба сказати, що сама поетеса прожила досить не легке життя і всі ці події та свої переживання вона часто висловлювала у рядках. Напевне, в цьому творі є найбільш відоме висловлювання письменниці: «Щоб не плакать, я сміялась». Ці рядки відображають саму суть авторки і її прагнення до життя. Вірш був написаний у ті часи, коли Українка вже знала, що вона смертельно хвора і що жити їй залишилося не так довго. Будучи прикутою до ліжка, поетеса все-таки знайшла в собі сили, щоб писати і розповідати про своє горе.

"Contra spem spero!" - — життєствердний вірш, у якому головним мотивом є гартування духу, плекання внутрішньої незламності. Лірична героїня переконана, що лихі думи треба гнати геть, а найкраща перемога над лихом — це сміх і радість. Оптимізм і активна життєва позиція є характерними для поезії Лесі Українки «Contra spem spero».

"Бояриня" -  — патріотично-феміністична драматична поема Лесі Українки, написана впродовж трьох днів (27—29 квітня 1910) у місті Хельвані (біля Каїра, Єгипет-Міср), де письменниця лікувалася від сухот.

Особисте життя

Сергій Мережинський став першим серйозним коханням письменниці. Вперше вони зустрілися в 1898 році, але варто відзначити, що їм не судилося бути разом все життя, адже її обранець помер, будучи хворим на туберкульоз. Ще коли він лежав у лікарні, поетеса приїжджала до нього напередодні смерті, І ось після цих потрясінь, в 1901 році з'являється драма під назвою «Одержима».

Климент Васильович квітка став наступним обранцем Лесі. І хоча вони були знайомі ще з 1898 року, тільки в 1907 році вони перебираються удвох до Криму. За страшним збігом обставин, Климент Васильович теж хворів на цю важку хворобу, як і попередній обранець Лесі. Але завдяки переїзду в Крим, з його особливим, помірно континентальним, а на південному березі з елементами субтропіків кліматом, разом з ефективним лікуванням, дали свої результати і туберкульоз вдалося перемогти. У тому ж році 7 серпня вони офіційно стали чоловіком і дружиною.

Останні дні життя

Леся Українка продовжувала страждати від туберкульозу кісток, тому вона намагалася постійно проходити лікування на різних курортах. Останні її відвідування були в Грузію і Єгипет. Але лікування не давали ніякого результату і навіть навпаки, могло здатися, що туберкульоз активно підсилює свою дію. Разом до цієї недуги, письменниця стала страждати від хвороби нирок.

Коли поетесі з України виповнилося 42 роки, 01.08.1913 року вона померла. Похована була в столиці, місті Києві, на Байковому кладовищі. На її честь названо безліч вулиць і творчих установ, а в 2001 році, її портрет було вирішено помістити на купюру номіналом в 200 гривень.

Читати книги онлайн українською мовою в хорошій якості на нашому сайті - read-books.club