Читати книгу - "Троє кошенят, Народні"
- Жанр: Дитячі книги
- Автор: Народні
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Колись давно жила бабуся, що мала кішку і троє кошенят. Одне кошеня казало: «Няв!» Друге казало: «Няв!» А третє казало: «Гав-гав!»
Мама-киця дивувалася:
– Не можна казати «Гав-гав!», кажи: «Няв!», як усі.
– Няв! – сказало перше кошеня.
– Няв! – сказало друге.
– Гав-гав! – сказало третє кошеня, яке звали Чорнушка.
Бабуся дала кішці та двом першим кошенятам молока, а Чорнушці кістку.
– Тобі я дам молока, як навчишся казати «Няв!», – промовила стара.
Бідолашна Чорнушка не любила кісток і надумала піти у світ – чи не навчиться десь там казати: «Няв!»
Спершу вона зустріла корову.
– Му-у-у! – сказала корова. – Я їм травичку.
Чорнушка засумнівалася, чи припаде їй трава до смаку, тож пішла собі далі.
Потім вона зустріла маленьку дівчинку і спитала в неї, що та любить їсти.
– Шоколадні тістечка, бутерброди з джемом і апельсинове желе, – відповіло дівча.
Чорнушці здавалося, що їй таке не сподобається. Вона зажурилася й почала плакати. Саме в цей час проїздив неподалік паротяг.
– Чого ти плачеш, кицюню? – спитав він.
– Бо я голодна і хочу молочка, – відповіла Чорнушка.
– Ой, бідолашна! – сказав паротяг. – А вугілля тобі не зарадить?
– Навряд, – мовила Чорнушка. Та все ж таки покуштувала вугілля, яке їй справді зовсім не сподобалося.
– У нас на залізниці є й інші машини, я можу попросити в них бензину для тебе, – запропонував паротяг.
Однак Чорнушка не любила бензину, тому попрощалася з паротягом і пішла далі.
Згодом вона побачила маленького цуцика з його мамою.
І раптом цуцик озвався: «Няв!»
– Що ти сказав? – перепитала Чорнушка.
– Няв! – відповів собачка.
А його мама промовила:
– Не можна казати: «Няв!» Треба казати: «Гав-гав!», як усі собачата. Поки ти так не скажеш, тобі не перепаде смачної кісточки!
– Слухай, а коли я віддам тобі своє «Гав-гав!», що ти даси мені за це? – спитала Чорнушка.
– Я віддам тобі своє «Няв!» – відповів цуцик.
Так вони й помінялися. Собачатко побігло до мами і сказало: «Гав-гав!» Мама зраділа й дала йому кісточку.
А Чорнушка подалася додому. Коли вона повернулася, був час підвечірку, і бабуся налила кішці та двом кошенятам молочка.
– Няв! – сказала кішка.
– Няв! – сказало перше кошеня.
– Няв! – сказало друге.
– Няв! Няв! Няв! – сказала Чорнушка.
Тож бабуся налила їй велике блюдце молока.
– Мурр, – промуркотіла кішка.
– Муррр, – замурчало перше кошеня.
– Муррр, – підхопило друге.
– Муррр, мурр, муррр! – замуркотіла Чорнушка і вихлебтала своє молоко.
Дональд Біссет
художник Юлія Муравйова
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Троє кошенят, Народні», після закриття браузера.