Читати книгу - "Фарисеї, або Неоголошена війна Україні"

Найсильніша політика — чесна, у безпринципності майбутнього нема.

Вже після того, як була завершена книга «Монолітне болото, або ЗАТ БЮТ», автор цих рядків несподівано для себе знову взявся за перо з приводу, як виявилось, далеко не завершеної теми. На цей раз причиною стали два виступи вождів Блоку Юлії Тимошенко у прямому телеефірі: Олександра Турчинова — 13 січня на 5-му каналі і самої Юлії Володимирівни в студії ТРК «Київ» 14 січня 2005 року. У виступі О.Турчинова, мабуть, усім різало вуха слово «зрада», яке він вживав мало не в кожному реченні. Таким чином цей, начебто, християнський проповідник навіював легковірним українцям, що їх уряд і Президент є зрадниками. Наступного дня подібне твердила Юлія Володимирівна. Намагаючись викликати у телеглядачів України довіру до своїх облесливих і нещирих слів, Ю.Тимошенко більше налягала на улюблену тему — критику «оточення Президента». Та коли вона сказала: «Наша Україна» має у списках якраз всіх тих людей, які зруйнували єдність помаранчевої команди», я переконався, що потрібно знову брати ручку і папір, бо Юлія Володимирівна все перекладає із хворої голови на здорову. Помаранчеву команду зруйнувала саме вона і продовжує з усіх сил її нищити. Свої хитромудрі і дуже підступні руйнівні дії у помаранчевій команді Ю.Тимошенко розпочала ще перед інавгурацією новообраного Президента України. Мета цієї аморальної руйнації — нестримна і незбагненна жадоба повної та неподільної влади над українським народом.

Ю.Тимошенко, О.Турчинов і М.Бродський — це три особи, які добре знають що і для чого вони роблять. Ці вожді не просто руйнували та продовжують руйнувати помаранчеву команду, вони сіють розбрат і зневіру в народі, а за великим рахунком — ведуть неоголошену війну проти Президента України Віктора Ющенка і проти України. Причому, керівництво БЮТ маскує фактично розгорнуту ними неоголошену війну так званою боротьбою з «оточенням президента».

Зверніть увагу на те, які для конспірації підібрали словосполучення — «оточення президента», «оточення Ющенка». А що таке оточення керівника держави, у даному випадку — Віктора Ющенка? Це найбільш близькі для нього люди, з якими він пройшов дуже складний і вкрай небезпечний шлях боротьби з відверто кримінальним і бандитським режимом Кучми та його посіпак — олігархів. Віктор Ющенко став до боротьби не задля себе та своїх амбіцій — він став на прю заради свого великого народу. І найближчі до нього люди теж приєдналися до боротьби за це ж. Ідеали свободи, демократії і справедливості їх всіх об’єднали. Віктор Ющенко пов’язав із соратниками свою долю, а вони із ним. Це була прекрасна команда, яка розбудила і підняла з колін український народ, привела його до Помаранчевої революції і Перемоги. Якби не було цієї жертовної команди — не було б Помаранчевої революції, не було б того великого захоплення Україною і українцями у світі. У цій команді, між іншим, були і О.Турчинов, і Ю.Тимошенко. Тепер вони створили свою власну. Тут якраз і доречно запитати: «Шановні Юліє Володимирівно і Олександре Валентиновичу, а яка ж Ваша команда, себто «оточення»? Назвіть із них тих, які щось конкретне і вагоме зробили у ході Помаранчевої революції. Це будуть Левко Лук’яненко, Григорій Омельченко, Володимир Яворівський, генерал Петрук та кілька керівників обласних організацій «Батьківщини». Оце, мабуть, і все. Але ж у Вашому оточенні є незрівнянно більше тих, які у ході Помаранчевої революції були по інший бік барикад, тих, які творили режим Кучми і вірно йому служили. Називаю їхні імена: Богдан Губський, Євген Сігал, Олег Лукашук, Олександр Абдуллін, Валерій Сушкевич, Микола Баграєв, Олександр Фельдман, Костянтин Жеваго, Василь Хмельницький, Андрій Веревський, Олександр Єдін, Сергій Осика, Михайло Гладій, Олександр Борзих, Михайло Зубець, брати Сергій і Олександр Буряки, Іван Кириленко, Таріел Васадзе, Петро Кузьменко та багато інших.

Вищеназвані особи тепер стали Вашою опорою. Я ось ніяк не второпаю, що Вас так міцно об’єднало? Політичні ідеї? Ні, бо ні у них, ні у вас їх ніколи не було. Прагнення поліпшити добробут народу? Мабуть, теж ні. Утвердження Свободи і Демократії? Аж смішно говорити. То який фактор став головним стимулятором Вашого об’єднання? Керманичі БЮТ про нього дуже добре знають — решта можуть лише здогадуватися. Але хіба це така велика загадка? Майже всіх новобранців Вашого оточення об’єднує те, що вони є далеко не бідними людьми і всі дуже прагнуть стати членами українського парламенту. Природу цього прагнення перед новим 2006 роком озвучив їх колега по бізнесу Віктор Пінчук, який відверто сказав, що коли б держава гарантувала недоторканість його власності він нізащо б не йшов у Верховну Раду. Тобто, теперішні великі бізнесмени, які володіють статками у десятки й сотні мільйонів доларів, йдуть в український парламент задля захисту і примноження свого бізнесу. І не більше. Це є їх справжня об’єднуюча «ідея». Але це не ідея — це хвороба, якою Верховна Рада заразилася при Кучмі і від якої її треба терміново вилікувати. Однак теперішній список БЮТ свідчить, що у ньому найбільше небезпечних для здоров’я української нації бацил. Виходів тут може бути два.

Перший. Негайне скликання другого етапу VII з‘їзду Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», переобрання делегатів на міжпартійний з‘їзд, проведення міжпартійного з‘їзду БЮТ і виключення із виборчого списку «Блок Юлії Тимошенко» кандидатів у народні депутати з числа відомих кучмістів, бізнесменів та пройдисвітів.

Другий. Якщо перший варіант у силу якихось причин буде зірвано, тоді закликати виборців не голосувати за «Блок Юлії Тимошенко», оскільки у своїй переважній більшості він є блоком кучмістів і бізнесменів, яким далекі інтереси української держави та українців.

Я переконаний — один із цих варіантів має бути здійснений обов’язково. Заради України і українського народу.

Юлія Володимирівна Тимошенко аж ніяк не є щирою і відкритою особою — вона завжди щось приховує, замовчує, перекручує. Прикладів — хоч греблю гати.

Взяти хоча б її походження та національність батьків. Чому це приховувати, писати по різному у пресі та книгах? Чому не