Читати книгу - "Смертельний світ"

Смертельний світ

Гаррі Гарісон

З англійської переклав Володимир Вовчак

Описки і помилки слати vovchakv@ukr.net

За означенням, деякі планети в галактиці повинні бути жорсткішими, підлішими, мерзеннішими за всі инші. Якби Пир була такою... то було б жахливо добрим наближенням!

Зміст

I.

II.

III.

IV.

V.

VI.

VII.

VIII.

IX.

X.

XI.

XII.

XIII.

XIV.

XV.

XVI.

XVII.

XVIII.

XIX.

XX.

XXI.

XXII.

XXIII.

XXIV.

XXV.

XXVI.

XXVII.

XXVIII.

I.

Джейсон дінАльт розвалився в м'якій розкоші дивану, однією рукою недбало тримаючи великий крижаний кухоль. Инша його рука недбало лежала на подушці. Зброя за подушкою була в межах легкої досяжності пальців. У своїй професії він ніколи не покладався на випадок.

Усе це дуже підозріло пахло. Джейсон не знав ні душі з цієї планети. Тим не менш, записка, що прийшла трубкою з готельної приймальні сповіщала: Клерк Пирський хотів би зустрітися з Джейсоном дінАльтом. Грубувато і по суті. Він сповістив приймальню впустити відвідувача і трохи опустив пальці, щоб погладити руків’я. Двері відчинилися і його гість ступив до кімнати.

Колишній ломус. Було першим, що подумки відзначив Джейсон. Керк Пирський був сивоволосою людською скелею. Його тіло здавалось точеним з гладких м’язових брусків. Коли Джейсон помітив пістолет, прикріплений до внутрішньої частини передпліччя чоловіка він ненав’язливо дозволив пальцям впасти за подушку.

— Був би вдячний, — сказав Джейсон, — якби ви зняли вашу зброю на час вашого тут перебування. — Инший чоловік зупинився і з-під лоба глянув на пістолет, ніби вперше його бачить.

— Ні, я ніколи його не знімаю. — Він, здалось, був трохи роздратований пропозицією.

Тримаючи пальці на власному пістолеті,  Джейсон сказав: "Боюсь змушений наполягти. Завжди почуваюсь трохи ніяково з озброєними людьми." Він продовжував говорити, щоб відвернути увагу, поки не витягнув пістолет. Швидко і гладко.

Він міг би рухатися в уповільненому темпі, якби це мало якесь значення. Керк Пирський стояв як вкопаний на місці аж поки з’явився пістолет, коли він метнувся в його бік. Він нічого не робив до останньої миті. Коли ж він зреагував, рух був невидимий. Спочатку його зброя була в кобурі на руці — а за мить, спрямована між очі Джейсону. Це була потворна, важка волина з надщербленим дулом, що зраджувало її часте застосування.

І Джейсон знав, що якщо він підніс би власну зброю вище хоч на частку цаля, то був би вже мертвий. Він обережно опустив руку, а Керк сховав свій пістолет в кобуру з тією ж спритністю, що й дістав його за мить до того.

— Тепер, — сказав незнайомець, — якщо ми вже награлись в ігри, давайте перейдемо до справ. Маю до вас пропозицію.

Джейсон відпив великий ковток з кухля і приборкав свій норов. Він був швидкий з пістолетом — від цього не раз залежало його життя — і вперше сталось так, що його перевершили. Було це зроблено безцеремонно, ніби ненароком і власне це його роздратувало.

— Я не готовий до справ, — уїдливо сказав він. — Я приїхав на Касилію у  відпустку, щоб відпочити від роботи.

— Давайте не будемо дурити один одного, дінАльте, — нетерпляче сказав Керк. — Ти ніколи у своєму житті не працював на чесній роботі. Ти професійний гравець, і саме тому я тут, щоб зустрітись з тобою.

Джейсон вгамував свій гнів і кинув пістолет на инший кінець дивану, щоб не спокушатись скінчити життя самогубством. Він сподівався, що на Касилії його ніхто не знає і з нетерпінням чекав великої справи в казино. Він потурбується про це пізніше. Цей  важкоатлет, здавалося, знав усі відповіді. Тож він вирішив деякий час послухати і подивитися, до чого той хилить.

— Гаразд, чого ти хочеш?

*       *       *       *       *

Керк впав у крісло, що зловісно скрипнуло під його вагою і видобув із однієї зі своїх кишень конверт. Він швидко перевернув його висипаючи на стіл кілька блискучих Галактичних обмінних банкнот. Джейсон глянув на них — і раптово виструнчився.

— Це що — фальшивки? — запитав він, тримаючи одну проти світла.

— Вони достатньо справжні, — сказав йому Керк, — Я взяв їх у банку. Рівно двадцять сім купюр, або ж двадцять сім мільйонів кредитів. Я хочу, щоб ви скористались ними як фінансовим ресурсом коли сьогодні підете в казино. Зіграйте на них і виграйте.

Вони виглядали досить реальними, та й можна було їх перевірити. Джейсон уважно обмацав їх пальцями водночас розглядаючи незнайомця.

— Не знаю, що ти собі надумав, — сказав він, — Але ти ж розумієш, що я не можу нічого гарантувати. Я граю, однак не завжди виграю...

— Ти граєш... і виграєш коли захочеш, — похмуро сказав Клерк. — Ми ретельно все перевірили перш ніж до тебе йти.

— Якщо ти хочеш сказати, що я шахрай... — Джейсон знов терпляче вгамував свій норов і заспокоївся. Не було жодного зиску від дратівливости.

Керк продовжував тим самим рівним голосом, не зважаючи на посилення Джейсонового гніву. "Може ти й не називаєш це шахрайством, чесно кажучи мені байдуже. Як на мене у тебе може бути костюм з вшитими тузами чи електромагніти в чоботях. Але  ти виграєш. Я тут не для обговорення моральних принципів. Як я вже казав, маю до тебе пропозицію."

— Ми наполегливо працювали щоб заробити ці гроші, проте цього й досі не досить. Якщо бути точним, нам потрібно три мільярди кредитів. Єдиний спосіб здобути таку суму — азартні ігри із цими двадцятьма семи мільйонами у якості стартового капіталу.

— А мені що з того? — Джейсон запитав настільки холоднокровно, ніби в цій фантастичній пропозиції було зерно здорового глузду.

— Можете забирати все понад три мільярди, по-моєму чесно. Ви не ризикуєте своїми грішми, однак для вас краще заробити на все життя за умови, що ви виграєте.

— А якщо я програю...?

Керк на хвилинку задумався, йому не сподобався присмак такої можливости.

— Звичайно, є шанс, що ти можеш програти, я про це не думав.

Він прийняв рішення. "Якщо програєш — ну, тоді це просто ризик, на який ми повинні згодитись. Хоча гадаю, я тебе вб'ю. Ті хто загинув щоб здобути ці двадцять сім мільйонів заслуговують принаймні на це". Він сказав це тихо, без злоби і була це радше обіцянка ніж погроза.

Встаючи ногами на підлогу Джейсон, знов наповнив свій кухоль і запропонував один  Керку, котрий взяв його