Читати книгу - "Справжнє "завтра", Було "вчора", Fill"

Арсен прокидався рано. Не тому, що мусив — просто тіло звикло.
Промив лице. Випив воду.
Дзень.
Телефон мигнув, і на екрані з’явилось повідомлення:

14 травня. Сьогодні.

Він натиснув, не думаючи. Як завжди.

Кімната здригнулась легким блиском. Ніби хтось підправив кольори.
Сонце за вікном стало трішки теплішим. Все стало на свої місця.
День пішов. Як треба.

Пішов на роботу. Ті самі перехожі, ті самі обличчя.
Переходячи дорогу, вже на середині, знову почув короткий дзень. Згадав — забув вимкнути автосинхронізацію.
Та вже було пізно.

Сьогодні — стало вчора.