Читати книгу - "Цілитель Азаринту, Рейгар"

Жінка кивнула. — Я попрошу її принести і твою їжу.

Лілі залишилася сама, поки не пролунав ще один стукіт, увійшла друга жінка, ця несла деревяну дошку з тарілкою з їжею та кухоль.

– 23

Маг вогню – рівень 23

.

Вона поклала дошку на стіл і пішла до діжки.

.

Лілі спостерігала за нею, поки жінка не повернула в бік.

Хочеш перевірити спеку? — запитала вона.

Лілі підійшла ближче, кожен крок обдуманий, поки не присіла навпочіпки, все ще готова до нападу. Її рука пішла у воду. Вона зітхнула, на кілька секунд забувши про потенційну небезпеку, поки не підняла очі і не побачила чорноволосу жінку, яка дивилася на неї. Вона відчула, як її обличчя почервоніло, і витягла руку з води, бризнувши трохи на підлогу. Вона зробила крок назад, показавши ніж.

.

Маг вогню посміхнувся, дивлячись на клинок, а потім на своє обличчя. Тут, у місті, ви в безпеці. Треба іноді повертатися до населених пунктів, а то забудеш, як це.

.

Лілі подивилася на свою зброю, але нічого не сказала. Вона відчувала і збентеження, і загрозу.

.

Жінка не поворухнулася. Чи варто робити його теплішим? Ви, шукачі пригод, часто маєте жаростійкість.

Лілі почекала кілька секунд, перш ніж кивнути. Це вже було так приємно. Але тепліше. Тепліше буде краще. Вона дивилася, як жінка простягає руку, пара незабаром піднімається з води.

! .

Маг вогню повільно підвівся, її руки було добре видно, перш ніж вона відступила до дверей. — Насолоджуйся, — сказала вона. — І спускайся, якщо тобі щось треба! Вона вийшла і зачинила за собою двері. І все.

.

Ніякого вбивства. Ніякого пограбування. Просто... заїжджий двір. І ванна.

.

Лілі кинулася до дверей і замкнула їх, вийнявши ключ перед тим, як лягти в ліжко. Вона оглянула вікно, а потім підозріло подивилася на ванну. Вода все ще парувала. Їжа теж була. Вона послала двох своїх вовків розслідувати кожного. Ніяких отрут. У воді все гаразд. Про це вона дізналася через півхвилини.

.

Вона почекала ще кілька хвилин, щоб переконатися. Потім вона пішла, схопила тарілку і кухоль і сіла на мяке ліжко, схрестивши ноги. Кинджал вона тримала в правій руці, ложку – в лівій. Рагу з великою кількістю мяса. Приємно пахло. Краще, ніж те, що вона могла приготувати в дикій природі. Вона заплющила очі, насолоджуючись смаком, а потім сьорбнула напій. Трохи пекло в горлі, але це було неприємно. Лілі відчувала, як її тіло нагрівається, живіт бурчить, вимагаючи більшого.

.

Вона доїла їжу і питво, поклавши їх назад на деревяну дошку, перш ніж підійти до ванни навпочіпки. Потрапивши всередину, вона буде більш вразливою. Без її броні. Вона подивилася на себе і зітхнула. У всякому разі, не такий вже й великий захист. Паруюча вода запросила її. Це було дуже привабливо.

Через кілька секунд Лілі здалася, розстебнувши ремені та пояс, перш ніж зняти обладунки та одяг, обережно, щоб нічого ще більше не пошкодити. Вона повільно ступила в деревяну ванну, тепло привітало її, перш ніж вона занурилася в голову. Вона посміхнулася сама до себе і почала хихикати. Її радість трохи перервалася, коли вона подряпала дерево своїм кинджалом, швидко відвернувши його, перш ніж розслабитися. Вона перевіряла двері та навколишнє середовище по десять разів на хвилину, але нічого не відбувалося.

.

Просто ванна. Всередині корчми.

! .

Гаряча ванна. Смачна їжа. Життя шукача пригод. Вона не змогла стерти посмішку зі свого обличчя, вирішивши піти з нею. Лілі занурила голову у воду і запищала від радості. Вона могла звикнути до цього. Але я не повинен. Я мушу залишатися жорстким! У підсумку вода перемогла. Як і мяке ліжко і теплу ковдру. Її кинджал принаймні не виходив на вулицю цілу ніч.

.

Лілі прокинулася від щебетання птахів за вікном, голосів було чути з провулків внизу. Сонячне світло проникало в кімнату і освітлювало купу брудного одягу та деревяну діжку. Вона підвелася, стиснувши кинджал, перш ніж поглянути на себе зверхньо. Вона знову почервоніла, швидко схопивши свій другий комплект одягу, перш ніж понюхати його і переосмислити.

. ! ? .

Вода у ванні вже не була чистою, а також прохолодною. Я нічого не забула помити! Вона зітхнула. Якби вона зробила це зараз, він ніколи б не був сухим. Або... чи зможу я? У мене є срібло. Це було б не так дивно. Вона вирішила, що чистіше, але краще мокре, ніж брудне і сухе. Прання другої пари штанів і сорочки зайняло більшу частину двадцяти хвилин. Їй пощастило знайти щітку в одній із шаф минулого вечора. Чистити її шкіряні обладунки було набагато простіше.

Вона одяглася і обладувалася, вода капала на підлогу. Крадькома вийшовши зі своєї кімнати, вона спустилася в коридор, де снідали кілька шукачів пригод. У неї зявилося кілька поглядів. Нічого такого, що не вирішило б показати її ікла. Лілі зраділа, коли побачила ту саму жінку, яка нагріла свою ванну, тепер стоячи за прилавком. Вона підійшла і схопила сумку. — Ти можеш мене висушити?

Доброго ранку. Ви виглядаєте розслаблено. Також... Висушіть тебе? — запитала жінка.

.

Лілі кивнула.

Я... припускати. Звичайно. Чому б і ні, — сказав маг вогню і жестом попросив Лілі зайти на кухню. Вона підняла руки, перш ніж з неї полинув струмінь тепла. Скажи стоп, якщо боляче.

.

Лілі була не дуже проти. Більшість магії вогню, з якою вона стикалася, були набагато небезпечнішими. Цей навіть нічого не запалював. Через хвилину вона була вже суха.

.

Якщо ви шукаєте кравців або ковалів, я можу дати вам кілька рекомендацій, - сказала жінка з посмішкою.

?

Лілі подивилася на відсутній рукав правої руки та дірки на штанях. Пе́вно. Можливо, мені не варто бути таким скупим. — Як ви думаєте, скільки коштуватиме комплект одягу?

.

Жінка підняла брови і посміхнулася. Ви дійсно повинні частіше відвідувати міста. Не більше кількох срібняків. Ви можете згадати Теммі, і вони не повинні просити більшого. Якщо у вас немає монети, я можу дати вам щось просте... без дірок.

Лілі примружилася на неї. Мало хто так допомагав без мотиву. Але потім я витратив тут монету. І якщо вони хороші, я б запропонував заїжджий двір іншим. Це просто розумно.

Теммі посміхнулася їй. Зараз ми можемо піти з