Читати книгу - "Пояснюючи світ"

14. Щодо протилежного погляду див. O. Neugebauer, A History of Ancient Mathematical Astronomy (Springer-Verlag, New York, 1975), pp. 288, 577.

15. Ptolemy, Almagest, Book VII, Chapter 2.

16. Cleomedes, Lectures on Astronomy, ed. and trans. A. C. Bowen and R. B. Todd (University of California Press, Berkeley and Los Angeles, 2004).

8. Проблема планет

1. G. W. Burch, “The Counter-Earth,” Osiris 11, 267 (1954).

2. Aristotle, Metaphysics, Book І, Part 5, 986a 1 (оксфордський переклад). Однак у Book II On the Heaven, 293b 23–25 Арістотель говорить, що протиземля начебто пояснює, чому місячні затемнення частіші за сонячні.

3. Процитований тут параграф наводить П’єр Дюгем у книжці To Save the Phenomena – An Essay on the Idea of Physical Theory from Plato to Galileo, trans. E. Dolan та C. Machler (University of Chicago Press, Chicago, Ill., 1969), p. 5, надалі позначеній як Duhem, To Save the Phenomena. Більш пізній переклад цього уривка з праці Сімплікія наводить I. Mueller: див. Simplicius, On Aristotle’s “On the Heavens 2.10–14” (Cornell University Press, Ithaca, N.Y., 2005), 492.31–493.4, p. 33. Ми не знаємо, чи пропонував колись Платон насправді цю проблему. Сімплікій цитував Сосігена Перипатетика, філософа ІІ століття н. е.

4. Щодо дуже чітких ілюстрацій, де показана модель Евдокса, див. книжку James Evans, The History and Practice of Ancient Astronomy (Oxford University Press, Oxford, 1998), pp. 307–9.

5. Aristotle, Metaphysics, Book XII, Chapter 8, 1073b 1–1074a 1.

6. Щодо перекладу I. Mueller, див. книжку Simplicius, On Aristotle “On the Heavens 3.1–7” (Cornell University Press, Ithaca, N.Y., 2005), 493.1–497.8, pp. 33–36.

7. Це була робота фізиків Чунь-Дао Лі та Чжень-Нінь Янга в 1956 році.

8. Aristotle, Metaphysics, Book XII, Chapter 8, 1073b 18–1074a 14 (оксфордський переклад).

9. Ці посилання надані у книжці D. R. Dicks, Early Greek Astronomy to Aristotle (Cornell University Press, Ithaca, N.Y., 1970), p. 202. Дікс дотримується іншого погляду на те, чого намагався досягти Арістотель.

10. Mueller, Simplicius, On Aristotle’s “On the Heavens 2.10–14,” 519.9–11, p. 59.

11. Там само, 504.19–30, p. 43.

12. Див. Book І книжки Otto Neugebauer, A History of Ancient Mathematical Astronomy (Springer-Verlag, New York, 1975).

13. Ґ. Сміт, приватна розмова.

14. Ptolemy, Almagest, trans. G. J. Toomer (Duckworth, London, 1984), Book V, Chapter 13, pp. 247–51. Також див. O. Neugebauer, A History of Ancient Mathematical Astronomy, Part One (Springer-Verlag, Berlin, 1975), pp. 100–103.

15. Barrie Fleet, trans., Simplicius on Aristotle “Physics 2” (Duckworth, London, 1997), 291.23–292.29, pp. 47–48.

16. Подано у книжці Duhem, To Save the Phenomena, pp. 20–21.

17. Там само.

18. Щодо коментарів про значення пояснення в науці, а також посилання на інші статті з цієї теми див. S. Weinberg, “Can Science Explain Everything? Anything?” в New York Review of Books 48, 9 (May 31, 2001): 47–50. Передруки: Australian Review (2001); португальською – Folha da S. Paolo (2001); французькою – La Recherche (2001); The Best American Science Writing, ed. M. Ridley and A. Lightman (HarperCollins, New York, 2002); The Norton Reader (W. W. Norton, New York, December 2003); Explanations – Styles of Explanation in Science, ed. John Cornwell (Oxford University Press, London, 2004), 23–38; угорською – Akadeemia 176, No. 8: 1734–1749 (2005); S. Weinberg, Lake Views – This World and the Universe (Harvard University Press, Cambridge, Mass., 2009).

19. Це не з «Альмаґеста», а з книжки Greek Anthology, з рядків, написаних у Візантійській імперії близько 900 року н. е. Переклад: Thomas L. Heath, Greek Astronomy (Dover, Mineola, N.Y., 1991), p. lvii.

Частина ІІІ. Середньовіччя

9. Араби

1. Цей лист наводить Євтіхій, тодішній патріарх Александрії. Переклад тут взято із книжки E. M. Forster, Pharos and Pharillon (Knopf, New York, 1962), pp. 21–22. Розлогіший переклад подано у книжці Gibbon, Decline and Fall, Chapter 51.

2. P. K. Hitti, History of the Arabs (Macmillan, London, 1937), p. 315.

3. D. Gutas, Greek Thought, Arabic Culture – The Graeco-Arabic Translation Movement in Baghdad and Early ‘Abbasid Society (Routledge, London, 1998), pp. 53–60.

4. Al-Biruni, Book of the Determination at Coordinates of Localities, Chapter 5, витяги та переклад J. Lennart Berggren у книжці The Mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam, ed. Victor Katz (Princeton University Press, Princeton, N. J., 2007).

5. Подано у книжці P. Duhem, To Save the Phenomena, p. 29.

6. Подано у книжці R. Arnaldez and A. Z. Iskandar The Dictionary of Scientific Biography (Scribner, New York, 1975), Volume 12, p. 3.

7. G. J. Toomer, Centaurus 14, 306 (1969).

8. Moses ben Maimon, Guide to the Perplexed, Part 2, Chapter 24, trans. M. Friedländer, 2nd ed. (Routledge, London, 1919), pp. 196, 198.

9. Бен Маймон тут цитує Псалтир 115:16.

10. Див. E. Masood, Science and Islam (Icon, London, 2009).

11. N. M. Swerdlow, Proceedings of the American Philosophical Society 117, 423 (1973).

12. Думка, що Коперник дізнався про цей пристрій з арабських джерел, взята зі статті F. J. Ragep, History of Science 14, 65 (2007).

13. Це задокументовано у книжці Toby E. Huff, Intellectual Curiosity and the Scientific Revolution (Cambridge University Press, Cambridge, 2011), Chapter 5.

14. Це строфи 13, 29 та 30 другої версії перекладу Фіцджеральда.

15. Подано у книжці Jim al-Khalili, The House of Wisdom (Penguin, New York, 2011), p. 188.

16. Al-Ghazali’s Tahafut al-Falasifah, trans. Sabih Ahmad Kamali (Pakistan Philosophical Congress, Lahore, 1958).

17. Al-Ghazali, Fatihat al-‘Ulum, trans. I. Goldheizer у книжці Studies on Islam, ed. Merlin L. Swartz (Oxford University Press, 1981), цитата, p. 195.

10. Середньовічна Європа

1. Див. у книжці Lynn White Jr., Medieval Technology and Social Change (Oxford University Press, Oxford, 1962), Chapter 2.

2. Peter Dear, Revolutionizing the Sciences – European Knowledge and Its Ambitions, 1500–1700, 2nd ed. (Princeton University Press, Princeton, N. J., and Oxford, 2009), p. 15.

3. Заборонені статті подані в перекладі Edward Grant у книжці A Source Book in Medieval Science, ed. E. Grant (Harvard University Press, Cambridge, Mass., 1974), pp. 48–50.

4. Там само, p. 47.

5. Подано у книжці David C. Lindberg, The Beginnings of Western Science (University of Chicago Press,