Читати книгу - "Крах Симона Петлюри"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Марголин А. Украина и политика Антанты. – С. 74—75.
(обратно) 45Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. – С. 9.
(обратно) 46Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. – С. 9.
(обратно) 47Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. —Т. 1. —С. 57—58. Автор ніяк не пояснив це очевидне протиріччя: водночас недооцінку і переоцінку «сили білих генералів» організаторами антигетьманського повстання.
(обратно) 48Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. – С. 36, 42.
(обратно) 49Див.: Шкільник М. Україна в боротьбі за державність. – С. 302—304. За свідченням М. Шаповала, організатори повстання доставили до Ясс також «список членів уряду та остаточні умови», але текстів обох документів не навів. Див. також: Сопуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. – С. 155, 158, 159.
(обратно) 50Солуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. – С 160.
(обратно) 51Брат Микити Шаповала. – Д. Я.
(обратно) 52Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. – С. 43—44.
(обратно) 53Лупандін О. І. Українсько-російські мирні переговори 1918 р. – С. 31, 32.
(обратно) 54Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє—минуле. – С. 318—332.
(обратно) 55За словами І. Мазепи, «переговори з Мануїльським та Раковським Винниченко провадив на власну руку», оскільки ЦК УСДРП «після першої розмови своїх представників <…> з Мануїльським та Раковським відмовився від дальших переговорів з ними». – Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917—1921. – Частина І. – С 89.
(обратно) 56Шляхтиченко М. До історії Директорії Української Народної Республіки // Український історик. – 1965. – №№ 1—2 (5—6). – С. 58. Автор – полковий ад'ютант 12-го Брацлавського полку з 28 серпня 1918 р. по 13 вересня 1919 р.
(обратно) 57Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. – С. 45—46.
(обратно) 58Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 3. – С. 27.
(обратно) 59Дослідникам усе ще не вдалося виявити автентичний текст згаданого договору. – Д. Я.
(обратно) 60Солуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. – С 38,45, 58, 59, 109.
(обратно) 61Див.: Там само. С. 54, 55, 86—87, 102. Див. також: Шкільник М. Україна в боротьбі за державність. – С. 295—296, 319.
(обратно) 62Нагаєвський І. Історія Української держави XX століття. – С. 162—163. Ці дані потребують уточнення. – Д. Я.
(обратно) 63Лупандін О. І. Українсько-російські мирні переговори 1918 р. – С. 33.
(обратно) 64Цит. за: Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1. – С. 22—23.
(обратно) 65Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1. – С. 24, 33, 54.
(обратно) 66Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. – С. 56.
(обратно) 67Костів К. Конституційні акти відновленої української держави 1917—1919 років і їхня політично-державна якість. – Торонто, 1964. – 186 с – С. 140.
(обратно) 68Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1. – С. 21, 22.
(обратно) 69Могипянский Н. Трагедия Украины. Архив Русской Революции. – Т. 11. – С. 131.
(обратно) 70Мандрика М. Дещо за роки 1917—1918 // Український історик. – 1977. – № 1—2 (53—54). – С 86. В 1917—1918 pp. автор – повітовий комісар Радомисльського повіту, член УЦР від Київського губернського з'їзду, член Всеросійських Установчих Зборів.
(обратно) 71Шляхтиченко М. До історії Директорії Української Народної Республіки. – С 58.
(обратно)Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Крах Симона Петлюри», після закриття браузера.