Читати книгу - "Quid est Veritas?"

class=book> 47

Подібне пояснення давав авторці весляр саме коло Філе. Тільки додав, що можна ловити й на поросят. Крокодил на них такий ласий! Але поросята коштують гроші, а викрадені діти ворогів — ні. Щитів, правда, нині не потребують, але виробляють їх, бо дуже їх купують англійці на пам’ятку та для оздоби своїх кімнат.

(обратно) 48

Квітка passiflora, описана тут, надибується в Палестині дуже рідко. Ботаніки виводять її десь з Америки. Але трапляється вона і в Індії, і в деяких місцевостях на африканських берегах (Тріполі, Атлас), а також у Сирії.

(обратно) 49

У римлян було лихим знаком, знаком сварки, коли заєць перебіг дорогу. Коли ж дорогу перебігав кіт, це означало, що людина, якій це трапилось, дістане дарунок. Це повір’я існує ще й нині в народів латинської крові (Еспанія, Італія). І… сама авторка дуже радіє, коли якийсь котик перебіжить їй дорогу… як саме це сталося сьогодні!

(обратно) 50

«Пекельний пес» — поширена у римлян лайка.

(обратно) 51

Небіжка — в цьому значенні не «покійниця», а здрібнілий вислів від «небога-племінниця».

(обратно) 52

Clarissime — титул: найясніший.

(обратно) 53

Юдеї ім’я пророка Йоана вимовляли «Йоканаан».

(обратно) 54

«Бійся (бережися) данайців!»

(обратно) 55

Подія й особа історичні. Це сталося саме в ті часи.

(обратно) 56

Римляни дуже вірили у сни.

(обратно) 57

Стародавні народи уявляли собі землю не кулею, а плоским диском. Лише деяка група єгипетських жерців-зорезнавців на основі астрономічних спостережень (головно затьмарення Сонця) уявляла собі Землю круглою, як куля, що її штовхає перед собою жук-скарабей. Але то була таємниця, і навіть не всі жерці могли її знати.

(обратно) 58

«Alea jacta est!» «Жеребок кинуто!» — слова, які Светоній приписує Юлієві Цезареві. Вживали їх часто, як приказку.

(обратно) 59

Сігнуми — знамена-прапори римського війська.

(обратно) 60

Факт історичний, цю статую ставили тричі.

(обратно) 61

Легат — командувач легіоном або цілою частиною війська, по — нинішньому генерал. Його помічниками були старшини-бенефіціарії, іммунес тощо.

(обратно) 62

У Юдеї дуже вірили в різні забобони, повір’я й чари.

(обратно) 63

Єрґастули — в’язниці, найчастіше підземні, де замикали або рабів, або вже засуджених на смерть чи тяжку кару.

(обратно) 64

Ютаг-Малек — цар юдейський, арамейське слово. Арамейською мовою говорила вся Палестина, бо жидівських діалектів було багато. Крім них, ще існувала стара гебрайська мова, що була мовою богослужінь, святих книг та вчених, але її нарід не знав. Тож для зручності вживали мови арамейської, яка була поширена скрізь у Палестині, та й знали її інші народи, як сирійці тощо. До першої світової війни так було з мовою азербайджанською на Кавказі (де безліч не тільки діалектів, але й мов), у Персії та, частині Туреччини, що прилягала до Кавказу. Називали там цю мову тоді не «азербайджанською» (або «адербайджанською», бо звуки «д» і «з» у цій мові зливаються у свистячий звук, подібний до англійського «th»), але «мусульманською».

(обратно) 65

Архимім — перший чи головний актор, герой п’єси.

(обратно) 66

Pecuniosus, пекуніозус — грошовита людина, багатій.

(обратно) 67

Єрусалимська Преторія мала дійсно балкон, з якого прокуратор міг говорити, вітати або приймати привітання війська й народу.

(обратно) 68

Vale! — бувай здоровий, майся добре. Звичайна римська формула при розстанні.

(обратно) 69

Драконами звались ці прапори тому, що їхні краї були хвилясті, зиґзаґуваті і зшиті подвійно, як мішки, з отвором із одної сторони. При їзді до отвору вривалося повітря, яке свистіло, як роздратований гад. У пізніших століттях слово «дракони» означало не тільки прапори, але й саму кінноту, напр., французькі «драґонс», російські «драґуни», італійські та еспанські «драґоні».

(обратно) 70

Мезу — єгипетська форма імені Мойсей.

(обратно)