Читати книгу - "Пустоцвiт"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Цілком згоден з Вашою Імператорською Величністю! Запорозька Січ, що за старих часів лежала на прикордонні з турками й татарами, внаслідок ваших, государине-матінко, завоювань виявилася в глибині наших територій. Тож нехай запорожці забираються або в низов'я Дніпра, або куди подалі, де їхній войовничий запал придасться для боротьби із зовнішнім ворогом. Або пускай узагалі зникнуть…
– То нехай буде так! Ти подбай тільки про остаточне втихомирення бунту Омельки Пугачова, а вже тоді настане черга зайнятися всіма неблагонадійними. Хоча б тим же Калнишевським…
– Ваша Імператорська Величність як завжди виявляє високу мудрість, гідну правительки Російської імперії!
– Ну, добре… А що брати Орлови, як вони пережили віддалення Григорія?
Тон государині дещо потеплішав, очі затягнулися легкою поволокою.
– Брати Орлови відправилися відпочити й розважитися до Європи.
– Гроші зі скарбниці їм виділені?
– Зрозуміло, Ваша Імператорська Величність!
– І?..
– Зовсім нещодавно Олексій Орлов одержав від принцеси Азовської-Володимирської так званий «малий маніфест». Либонь, утративши довіру й свого нареченого князя Лімбурзького, і агента польських конфедератів князя Радзивілла, наш прохідний пішак побажав зробити ставку на Орлових, вибравши для своїх цілей молодшого з них.
– Ах, он як?!
– Саме так, государине-матінко, саме так! Я ж кажу, що довго сидіти в провінції ця навіжена особа не зможе.
– Але ти все-таки не забувай, Степане Івановичу, що головне для нас не в тім, щоб вистежити так звану принцесу Азовську-Володимирську – наш же власний прохідний пішак, як ти любиш висловлюватись…
– Уклінно дякую Вашій Імператорській Величності за виявлену честь! – уклонився начальник Таємної експедиції.
– Головне в тім, щоб виявити нарешті цю кляту шахову королеву… або, як ти виражаєшся – ферзя… Як її звуть, хоч цього разу нагадай?!
– Князівну Тараканову…
– Так-так, її саму, котру твої людиськи не можуть виявити вже скільки часу!
– Сподіваюся, цього разу мій розрахунок усе-таки виправдається.
– Сподіваєшся? Ну що ж!
Імператриця підвелася із садової лави, начальник Таємної експедиції за мить зробив те ж саме.
– Ну що ж, Степане Івановичу, давай-но швидше завершувати кар'єру нашого прохідного пішака, – промовила государиня і додала, загадково посміхнувшись: – У Російській імперії може правити тільки одна-єдина імператриця – я, Катерина Олексіївна! У свою чергу сподіваюся також, що вдячні нащадки додадуть до мого імені титул «Велика», як уже додали його до імені Фрідріха Прусського. Отак…
Палац Сан-Сусі, Потсдам, Пруссія, середина вересня 1774 року.
– Я розумію всі труднощі такого завдання, проте бажаю знати, що ж вона насправді замислила!!!
Найкращі представники прусського генералітету, зібрані на екстрену військову нараду, витягнулися в струнку. Перед ними бігав, час від часу підстрибуючи, сухорлявий, згорблений дідок – імператор Фрідріх Великий. Уся країна позаочі любовно йменувала його Старим Фрицем, але під час нападів гніву (як от зараз!) він найбільше скидався на казкового героя – гірського гнома-коваля (щоправда, безбородого), у чобіт якого потрапив розпечений вуглик. І тепер нещасний карлик гасає по кузні, натикаючись на стіни й різноманітні робочі інструменти замість того, щоб просто скинути чобіт і позбутися джерела роздратування.
Причиною переполоху стала звістка (вже кілька разів перехресно підтверджена) про те, що брати Орлови зненацька й досить дружно відправилися подорожувати Європою. Начебто нічого незвичайного. Офіційно всім іноземним резидентам, що жваво цікавилися новиною, було заявлено, що багаторічна старанна служба при дворі Її Імператорської Величності Катерини Олексіївни погано позначилася на стані здоров'я братів.
Резиденти справно передали почуте своїм правителям, оздобивши повідомлення їдкими коментарями в тому дусі, що рід «щонічної» служби Григорія Орлова при особі російської імператриці дуже добре відомий усім і кожному. А отже, «головний» Орлов підірвав своє «мужеське здоров'я»!.. Тобто, його відправили в ганебну відставку прямо з обіймів Катерини Олексіївни!.. Таким чином, незабаром у найм'якішій постелі Російської імперії з'явиться новий фаворит…
Гм-м-м!..
Повідомлення резидентів різнилися лише прогнозами щодо персони нового офіційного коханця могутньої правительки.
І всі європейські монархи із задоволенням читали й перечитували повідомлення резидентів.
І кожен смакував найменші подробиці скандалу.
Один лише Старий Фриц не звернув на ці подробиці найменшої уваги. Навпаки – скликав екстрену військову нараду, яку почав наступними словами:
– Російська імперія буквально на ножах з імперією Османською! Всередині країни тільки-но подавлене повстання козаків, втім, ще не втихомирених остаточно й безповоротно! Справ повно, як раптом брати Орлови, причому всі до єдиного, відправляються у відпустку – бачте, поправляти підточене здоров'я!.. Ви в це вірите?! Хто з вас вірить?! Який ідіот повірить у подібну нісенітницю?! Особисто я не обманююся ні на крапельку: ця інтриганка Катерина щось затіває!!! От я й хочу знати, що саме, і ви повинні дізнатися це будь-що!..
На Фрідріха не діяли ніякі аргументи: ні думка про те, що на серйозні дії російська імператриця просто не здатна зважаючи на природну обмеженість жіночого розуму (баба, як відомо – дурепа, що з неї взяти?!), ні посилання на поблажливе ставлення до цієї події інших європейських монархів. Старий Фриц наполягав на своєму:
– Катерина затіває щось надзвичайне, якусь грандіозну мерзенність, а хто не розуміє цього, нехай краще забирається попід три чорти з очей моїх геть!!!
Тут граф Подевільс обережно зазначив, що згідно з останніми даними прусської резидентури, брати Орлови вже збираються вертатися додому, один лише Олексій їде до Відня чи то до Неаполя, чи до Пізи… Загалом, до Австрії або до Італії, але вже точно не в Росію. Ця звістка остаточно роздратувала Старого Фрица, і він майже заверещав:
– От бачите?! Бачите?! Брати Орлови дружно вертаються додому, тоді як один-єдиний Олексій чомусь їде ще далі!!! Подевільс, ви самі надаєте пояснення настільки дивній обставині?
– Ваша Величносте, якщо ви надаєте цьому значення, тож і я…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пустоцвiт», після закриття браузера.