Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

[У частину другу статті 90-1 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

[Кодекс доповнено статтею 90-1 згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 p.]

Об’єкт: встановлений порядок операцій поводження із мікроорганізмами, біологічно активними речовинами та іншими продуктами біотехнологій. Предметом цього правопорушення є штами мікроорганізмів, біологічно активні речовини та інші продукти біотехнологій. Відносини, що виникають при здійсненні різноманітних операцій із мікроорганізмами, біологічно активними речовинами та іншими продуктами біотехнологій, регулюються законами України «Про тваринний світ», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину» та іншими відповідними нормативними актами.

Штами мікроорганізмів - генетично однорідні популяції мікроорганізмів у межах виду з певними стабільними специфічними морфологічними ознаками і біологічними властивостями. Мікроорганізм - це організми дуже маленьких розмірів, переважно одноклітинні, яких можна побачити лише у мікроскоп. До них відносять бактерії, мікроскопічні гриби, простіші, водорості, різноманітні віруси. Біологічно активні речовини - це різноманітні препарати, які отримуються за допомогою генетичної інженерії, культури тварин і рослинних клітин. Продукти біотехнологій - це продукти, які отримуються за допомогою певних промислових методів із використанням живих організмів та біологічних процесів.

Об’єктивна сторона виражена у невиконанні встановлених правил і норм у процесі створення зазначених об’єктів, а також невиконання правил і норм екологічної безпеки у процесі виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій.

Створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин, виведення генетично змінених організмів, виробництво інших продуктів біотехнології здійснюються лише в установленому порядку і за наявності позитивних висновків державної екологічної експертизи щодо їх впливу на здоров’я людей і навколишнє природне середовище, результатом якої є надання відповідного дозволу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Порядок надання дозволу встановлюється Кабінетом Міністрів. При створенні зазначених організмів і речовин повинні розроблятися нормативи гранично допустимих концентрацій, методи визначення цих організмів та речовин у навколишньому природному середовищі і продуктах харчування. Використання зазначених організмів і речовин за відсутності зазначених висновків забороняється.

Підприємства, установи та організації зобов’язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження і захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин та предметів біотехнології, а також здійснювати заходи щодо запобігання та ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни у разі застосування продуктів біотехнології зобов’язані дотримувати санітарних норм, встановлених правил поводження із ними.

Суб’єкт: громадяни та посадові особи.

Суб’єктивна сторона: це правопорушення може бути вчинено як з умислом, так і з необережності.

Здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої.

[У статтю 91 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-ХІ від 03.04.86p.; Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96p.]

[У статтю 91 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об’єкт: суспільні відносини у сфері охорони природно-заповідного фонду.

Територією чи об’єктом природно-заповідного фонду України оголошуються ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об’єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, та які вилучаються з господарського використання повністю або частково.

До складу природно-заповідного фонду України належать державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.

Об’єктивна сторона виражена у вчинені дій, що порушують правила охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Відносини, що виникають під час використання природно-заповідного фонду регулюються законами України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 p., «Про охорону навколишнього природного середовища», Земельним кодексом, Водним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду. На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об’єктів