Читати книгу - "Предок"

(обратно) 289

Милостива пані — не «чехізм», а стародавня, українська формула.

(обратно) 290

Угри — Мадярщина; «од від нас» — вираз із Підкарпаття, де втрималось чимало архаїчних форм.

(обратно) 291

Хитрі — зручні, вправлені; надпис цей на радниці в Бардієві існував аж до другої світової війни.

(обратно) 292

Гудець — музика, музикант; странний — мандрівний.

(обратно) 293

За середньовіччя було таке переконання, що будівля тримається ліпше, коли розчинять вапно яйцями, а не водою. У такий спосіб будовано за Карла IV й славний Карлів міст у Празі. Це історичний факт.

(обратно) 294

Лікувальні купелі, лічива вода; Орсаг — шлях. Мадярське слово, яке ще й досі вживається як «українське» на ГІідкарпатті.

(обратно) 295

«Води довольні» — підкарпатський вираз — «води досить»; невля — голота, голитьба, жебрак. (Підкарпатський вираз.)

(обратно) 296

Най заплатить пан Бог — не «чехізм», а старий наш вираз.

(обратно) 297

Уконтентований — задоволений; сторонники православ’я на Україні замінили слово «пан» (уважаючи це за «польонізм») словом: болярин, від московського «боярин».

(обратно) 298

Взивати — прозивати.

(обратно) 299

«Йов регельт» — доброго дня, «Йов регельт киванок» — доброго дня бажаю (по мадярськи).

(обратно) 300

За ялмужну. — В тому, як говорить Ковдуш, авторка дала взірець того, скільки було у старовинній українській мові чужинецьких висловів, виразів, так само стільки було там і старослов’янських форм.

(обратно) 301

«Брати Струсі» — про цих «братів Струсів» є дума, дуже улюблена кобзарями й лірниками.

(обратно) 302

Ік мені — до мене, стара форма, на Підкарпатті вживають її ще й нині,

(обратно) 303

Теплий-найтеплий — паркий, дуже теплий, старовинний вираз, на Підкарпатті ще й нині вживають його; захолод — холодок, тінь.

(обратно) 304

Тарантовий — чорно-білий.

(обратно) 305

Очертом — тобто: кругом, по лінії берегів.

(обратно) 306

Притьмом — настирливо. За ті часи, повінчані в церкві молоді не сміли мешкати разом, доки не відбулося «весілля», тобто — весільна врочистість з обрядами. Бо в церкві — це був «шлюб», а «весілля» — весільна вечеря з піснями і обрядами, що часами були дуже старовинні — аж від поганської доби.

(обратно) 307

Пиво варили дома, вино купували або від мадярів, або італійське.

(обратно) 308

Бурграв — каштелян, управитель чи «домосправець», як тоді казали ще, замковий; мечники — виробці мечів; ножевики — робили тільки різні ножі, але не зброю; вірменів у Львові, за ті часи було багато; замкнувем — замкнув.

(обратно) 309

Темний — сліпий; позирає — бачить; през — скрізь, через; живота — життя. Старі вирази.

(обратно) 310

Поламни — зламай; проміждо — між собою; лаціна — латинь; веремія — заколот; ож — хоч би; снов — знову.

(обратно) 311

Приліжно — пильно.

(обратно) 312

Легенда про «щасливу країну, попа Івана, де нема зла, хворіб, несправедливости і самої смерти», — була популярна тоді по цілій Европі.

(обратно) 313

Богочтець — що шанує Бога; адамант — диямант, якому приписували чудодійну силу.

(обратно) 314

Український «відгук» легенди про Св. Ґраля!.. Авторка чула цей переказ саме від сліпого лірника, під Київською Лаврою.

(обратно) 315

Підлий, підліший — поганий, гірший; вживали це слово в такому глузді.

(обратно) 316

Рід анемони, червоної барви.