Читати книгу - "Споконвічна земля"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Поки що українські історики тільки починають ставити перед собою питання та знаходити на них відповіді. Ті питання надзвичайно простенькі, як і відповіді. Але зафіксовано процес руху вперед і він приведе істориків до потужних питань і відповідей.
У нашому конкретному випадку пропоную, шановні історики, поставити собі такі питання:
1. Який руський (український) князь виступає у Гілльбера де–Ланноа під іменем Гедігольд? Посол чітко пояснив, що він був на банкеті у руських князя і княжни, і там найманців не було.
2. Хто й навіщо ввів до історичних документів фальшивку?
Дорогі друзі, на цьому полі ми обов’язково зустрінемося — професіонали і непрофесіонали — усі, хто шукає істину.
Праві будуть ті, хто знайде для людей істину і, аж ніяк, не ті, хто заслужений і має титули.
До зустрічі!
Література
1. Максимович М. О. Вибрані твори з історії Київської Руси, Києва і України. — К., 2004.
2. Кониський Г. Історія Русів. — К.: «Радянський письменник», 1991.
3. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Том I. Извлечения из сочинений Арабских. — СПб., 1884.
4. Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Том И. Извлечения из Персидских сочинений. — Москва–Ленинград, 1941.
5. Лызлов А. И. История Скифийская от Сотворения Света 7200–го, а от Рождества Христова 1692–го. — М., 1787.
6. Лызлов Андрей. Скифская история. — М., 1990.
7. Брун Ф. К. Путешествия и посольства господина Гилльбера де–Ланнуа, Кавалера Золотого руна, владельца Санта, Виллерваля, Троншиена, Бомона, Вагени в 1399–1450 годах. — Моне, тип. Эм. Гоіуа // Записки Одесского общества истории и древностей. III. — Одесса, 1853.
8. Емельянов. Путешествия Гилльбера де–Ланноа в восточныя земли Европы в 1413–14 и 1421 годах / / Киевские университетские известия. № 8. — К., 1873.
9. Савельев П. С. Путешествие в При–Балтийския страны, Великий — Новгород и Псков, совершенного рыцарем Гилльбером де–Ланноа, в 1412–1414 годах // Географические известия. — СПб., 1850.
10. Данияров К. К. Альтернативная история Улыса Жошы — Золотой Орды. —Алматы: Издательский дом «Жибек Жолы», 1999.
11. Данияров Калибек. История Чингисхана. — Алматы, 2001.
12. Лисенко Сергій, Чернецький Євген. Правобережна шляхта, кінець XVIII — перша половина XIX ст. — Біла Церква, 2007.
13. Карамзин Н. М. История государства Российского. Тома I–XII. — М., 1993–1994.
14. Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVIII ст. — К., 1993.
15. Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середини XVI ст. — К., 1996.
16. Халебський Павло. Україна — земля козаків. — Вінниця: Континент–ПРИМ, 2005.
17. Гваньїні Олександр. Хроніка Європейської Сарматії. — К.: Видавничий дім «Києво–Могилянська академія», 2007.
18. Літопис Руський (за Іпатським списком). — К.: Дніпро, 1989.
19. Плано Карпини Иоанн де. История Монгалов; Вильгельм де Рубрук. Путешествие в Восточные страны. — СПб.: изд. А. С. Суворина, 1911.
20. Вернадский Г. В. Начертание русской истории. — СПб., 2000.
21. Молчановский Н. Очерки известий о Подольской земле до 1434 года. — Киев: Типография Императорскаго университета Св. Владимира, 1885.
22. Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх картах. Кінець XV — перша половина XVII ст. — ДВНП: «Картографія», 2006.
23. Максимович М. А. Письма о князьях Острожских. — К., 1866.
24. Седов В. В. Этногенез ранних славян / / Вестник Российской Академии наук. —Том 73. — № 7. — М., 2003.
25. Большая Советская Энциклопедия. Третье издание. В 30 т. — М.: Советская Энциклопедия, 1969–1978.
26. Рибак I. В. Наш край в історії України (Навчальний посібник). — Кам’янець–Подільський: «Абетка — С», 2007.
27. Заєць Іван. Витоки духовної культури українського народу — К.: Видавництво «Аратта», 2006.
28. Лебедев В. Загадочный город Мохши. — Пензенское книжное издательство, 1958.
29. Полное Собрание Русских Летописей. І, II. Лаврентиевская и Троицкая летописи. — СПб.: В типографии Эдуарда Праца, 1846.
30. Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. — Саранск, 1960.
31. Рашид–ад–дин. Сборник летописей. т. 1–3 / АН СССР — М.–Л., 1946–1960.
32. Биккинин И. Д. Татарская аристократия Темниковского княжества и ее потомки // Российская провинция: история, культура, наука: материалы ІІ–ІІІ Сафаргалиевских научных чтений. — Саранск, 1998. (Интернет).
33. Думин С. В. Татарские князья в Российской империи // Дворянские роды Российской империи. т. 3. Князья. — М., 1996.
34. Шаров Ігор. 100 видатних імен України. — К., 1999.
35. Богданов А. П. Меряне в антропологическом отношении: (Из протоколов антропологической выставки). — М., 1879.
36. Похилевин Лаврентий. Сказания о населенных местностях Киевской губернии… — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009 // Перевидання книги «Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся». Собрал Л. Похилевич. Издание Киево–Печерской Лавры, 1864 год.
37. Атлас юного туриста–краеведа Киевской области. — М., 1990.
38. Історія села Бране Поле Богуславського району. — (в рукописі).
39. Полное собрание русских летописей. Том 32 // Хроника Литовская и Жмойтская, и Быховца. — М., 1975.
40. Черкас Борис. Синьоводська битва 1362 року. — К., 2012.
41. Юрченко А. Г. Кумысная церемония при дворе Бату / / Мопдоліса — VII, СПб., 2007.
42. Христианский мир и «Великая монгольская империя». Материалы францисканской миссии 1245 года. «История Тартар» брата Ц. де Бридиа. — СПб., 2002.
43. Ц. де Бридиа (Бенедикт Польский). История Тартар. — СПб., 2002.
44. Україна — хронологія розвитку. Від Батиєвої навали до Люблінської унії. — К.: КРІОН, 2009.
45. Михайловський Віталій. Еластична спільнота. Подільська шлях та в другій половині XIV — 70–х роках XVI століття. — К.: Темпора, 2012.
46. Кралюк П., Хаврук Я. Князі Острозькі. — Харків: «Фоліо», 2012.
47. Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. — Біла Церква, 2006.
48. Сообщение читанное
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Споконвічна земля», після закриття браузера.