Читати книгу - "Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта, Ірвін Ялом"

Марвін взяв до рук свій записничок і занотував кілька рядків. Кілька тижнів тому я був трохи роздратований, коли він уперше почав робити нотатки, але він так добре реагував на терапію, що я навчився поважати будь-які його символічні додаткові засоби.

— Давайте подивимося, чи є у мене це право. Ваша теорія полягає в тому, що я часто не називаю секс сексом — принаймні поганий секс. Натомість я використовую такі поняття, як спосіб захистити себе від страху, особливо від страху перед старінням та смертю. І якщо у мене трапляються проблеми з потенцією, це не тому, що я неспроможний як чоловік, а тому, що я хочу отримати від сексу більше, ніж він може дати.

— Саме так. І є багато доказів цього. Наприклад, сон про двох сухорлявих працівників поховального бюро та ціпок з білим наконечником. А ще сон про ґрунт під будинком, який розмивається, де ви намагаєтесь усе виправити і свердлите землю великим буром. Також можна згадати ваше почуття, яким ви описуєте, як заспокоюєтеся завдяки фізичному контакту з Філіс. Вона прикидається, що це секс, але ви самі знаєте, що це не секс.

— Отож, є дві проблеми. По-перше, я хочу отримати від сексу набагато більше, ніж можна уявити. По-друге, я наділяю надприродною силою Філіс, щоб вона вилікувала мене й захистила.

— І тут все розвалилося, коли ви підслухали, як Філіс монотонно повторює молитву.

— Так, тоді я усвідомив, якою тендітною вона є, — не тільки Філіс, а й усі жінки. Ні, не просто жінки, а кожна людина. Те, що я робив, цілком збігалось із тим, що робила Філіс, — ми обоє залежали від магії.

— Таким чином, ви залежите від її магічних сил, і вона, своєю чергою, покладається на захист магічного замовляння — подивіться, куди це веде вас.

Є ще дещо дуже важливе. Подивіться на це все з точки зору Філіс: якщо вона, зі своїм коханням до вас, бере на себе роль богині, яку ви їй приписуєте, подумайте про те, що ця роль робить з її особистістю. Для того щоб надалі залишатися на своєму п’єдесталі, вона ніколи не могла поговорити з вами щиро про свій власний біль та страхи — аж до теперішнього часу.

— Повільніше! Я хочу записати. Я ще маю це все пояснити Філіс. — Марвін нерозбірливо записував щось у своєму нотатнику.

— Так, певною мірою вона слідувала вашим мовчазним бажанням і відверто не висловлювала своєї невпевненості; вона хотіла здаватися сильнішою, ніж була насправді. Я підозрював, що це також одна з причин, через які вона відмовилася від терапії на початку — іншими словами, вона тільки виконувала ваші бажання і тому не змінювалася. Моя інтуїція також підказує, що, якби ви попрохали її зараз, вона б прийшла.

— Боже, ми зараз на одній хвилі і справді розуміємо один одного. Філіс і я вже обговорили це, і вона вже готова поговорити з вами.

І так Філіс почала свій курс лікування. Вона прийшла з Марвіном наступного разу — гарна жінка з чудовою фігурою, яка із власної волі подолала сором’язливість та почала сміливо розповідати про себе під час нашого тристороннього заняття.

Наші здогади про Філіс майже підтвердилися: вона часто приховувала свої почуття і просто намагалася підігрувати Марвіну. І, звичайно, вона мала бути особливо турботливою, коли він перебував у пригніченому стані, — останнім часом це означало, що вона має бути терплячою майже завжди.

Але її поведінка залежала не тільки від проблем Марвіна. Філіс також намагалася подолати багато особистих труднощів, особливо дражливим питанням для неї була недостатня освіченість і її переконання в тому, що вона інтелектуально не дорівнюється до більшості людей, особливо до Марвіна. Однією з причин, чому вона боялася й уникала різних зібрань, було те, що хтось міг запитати її: «Чим ви займаєтесь?» Вона уникала довгих розмов, бо могло стати очевидним, що вона ніколи не вчилась у коледжі. Коли вона порівнювала себе з іншими, то повсякчас доходила висновку, що інші знають більше, що вони розумніші, більш соціально адаптовані, впевнені в собі та цікавіші.

Я висловив припущення:

— Імовірно, єдиною сферою, де ви можете підтримувати свою владу, є секс. Це єдина царина, де Марвін потребує вас і не може вас контролювати.

Філіс відповіла, трохи вагаючись, але потім її слова полилися рікою:

— Я гадаю, у мене повинно бути щось, чого хоче Марвін. У всьому іншому він самодостатній. Часто я відчуваю, що в мене нема чого йому запропонувати. Я навіть не змогла народити йому дітей. Я боюсь людей, я ніколи не працювала, займалася лише хатнім господарством, у мене немає особливих талантів чи навичок. — Вона зробила паузу, витерла очі і сказала Марвіну: — Розумієш, я просто почну плакати, коли буду думати про це.

Вона обернулась до мене:

— Марвін казав, що він розповідає мені про все, що ви з ним обговорюєте? Я була б зайвою на цих заняттях. Деякі з тем просто дратували мене, та й вони стосувалися більше його, ніж мене.

— Наприклад?

— Наприклад, почуття жалю. Ця думка влучила в ціль. Я дуже шкодую про те, що я зробила зі своїм життям чи, краще сказати, не зробила.

Тої миті я відчув ніжність до Філіс і відчайдушно хотів сказати щось, щоб розрадити її.

— Якщо ми дуже пильно вдивляємось в минуле, то можна легко знайти щось, про що ми шкодуємо. Але зараз важливішим є майбутнє. Нам потрібно думати про зміни. Я хочу, щоб наступні п’ять років від сьогоднішнього дня ви не озиралися назад і ні про що не шкодували. Я хочу, щоб наступні п’ять років у вас були щасливими.

Філіс відповіла мені після короткої паузи:

— Я почала думати, що занадто стара, щоб щось змінити. Я так себе почуваю вже протягом тридцяти років. Тридцять років! Усе моє життя минуло з відчуттям, що я запізнилася. Але зміни Марвіна, які я спостерігала протягом кількох останніх тижнів, були вражаючими. Ви можете цього не розуміти, але той факт, що сьогодні я тут, в кабінеті психотерапевта, і розповідаю про себе, є вже великим, величезним кроком уперед.

Я пам’ятаю, як подумав: чудово було б, щоб зміни Марвіна спричинили зміни Філіс. Терапія так не працює. Насправді терапія часто деформує стосунки подружжя: пацієнт змінюється, а його партнер залишається на тому самому рівні, і в результаті баланс шлюбу часто руйнується. Пацієнт має або відмовитися від змін, або змінюватися та наражати на небезпеку свій союз. Я був вдячний Філіс за те, що вона виявила таку гнучкість.

Останнім пунктом, якій ми обговорювали, була прив’язка проблем Марвіна до часу. Я зрадів, що символічне значення його виходу на