Читати книгу - "Шалені шахи"

Літо 1593 — Козаки повторили нaпaд на Черкаси. Нова хвиля протистояння закінчилася угодою повстанців з Олександром Вишневецьким, якою денонсувалися положення урядової ухвали 1590 року «Пoрядoк щoдo низoвикiв тa Укрaїни», учасникам повстання Криштофа Косинського надавалася амністія.

1593–1606 — Відбувалася П'ятнадцятирічна війна Речі Посполитої проти турків.

1594–1595 — Відбулося кілька вдалих походів нереєстрових козаків під проводом Северина Наливайка разом із запорожцями на Молдову. Козаків очолював гетьман Григорій Лобода — союзник Рудольфа ІІ.

1594–1596 — Відбулося козацьке повстання під проводом Северина Наливайка.

1594 — Северин Наливайко залишив службу при дворі Костянтина Острозького й зорганізував на Брацлавщині загін нереєстрових козаків.

IV/1594 — Северин Наливайко надіслав листа до канцлера і великого гетьмана коронного (головнокомандувача збройних сил) Речі Посполитої Яна Замойського про те, що під його керівництвом «товариства немало докупи зібралось».

V/1594 — Кримський хан вийшов з Перекопу. Орда почала переправу через Дніпро. Героїчні спроби запорожців на чолі з кошовим отаманом Богданом Микошинським затримати ворога на переправі виявилися безрезультатними.

VI/1594 — На чолі 2500 нереєстрових козаків у Молдові Северин Наливайко розгромив фортецю Паркани (проти Бендер), розбив кримських татар, що йшли на Угорщину, захопив зброю та кілька тисяч коней, приготованих для угорського походу. Також козаки захопили Ясси. Повернувшись на Поділля, Северин Наливайко обрав своєю резиденцією Брацлав.

1.07.1594 — Северин Наливайко через своїх послів закликав запорожців почати спільну боротьбу проти турецько–татарських загарбників. В якості «жесту доброї волі», що засвідчив би прагнення до примирення, Северин Наливайко обіцяв подарувати запорожцям 1500–1600 коней. Козаки на чолі з гетьманом Григорієм Лободою зібралися йти на Молдову.

VII/1594 — Татари на чолі з Казі–Гіреєм раптом швидко перетнули Молдову і через буковинські землі вдерлися на Покуття. Польський уряд не захистив українські землі від татар, тож Северин Наливайко кинувся навздогін ворогові. Проходячи повз Бар, Северин Наливайко не отримав допомоги від тамтешнього старости Станіслава Гульського, за що обіцяв на зворотному шляху поквитатися з ним.

До 20.07.1594 — Не наздогнавши татар, Северин Наливайко на чолі 4000–тисячного загону опинився під Теребовлею, де напав на маєтки вбивці свого батька — Мартина Калиновського, оволодів Теребовлею, Гусятином (головний осередок Калиновського було здобуто 20.07.1594), пограбував маєтки в Городку, Сатанові, Тлустому, у Зіньківському та Барському повітах, забрав там понад 2000 коней і багато зброї. Скрізь Северин Наливайко знищував маєткові документи — підтвердження привілеїв польського панства на володіння українськими територіями, що особливо обурювало шляхтичів.

VII–VIII/1594 — Северин Наливайко на чолі 4000–тисячного загону повернувся на Брацлавщину, звідки здійснив вдалий похід на Молдову, зокрема взяв штурмом і пограбував Бендери. Але наприкінці походу під час переправи через Дністер на козаків вдарив молдавський господар Аарон з 7–тисячним військом, який раніше співчував християнській коаліції. Втім, Северину Наливайку вдалося переправити ядро свого загону на лівий берег Дністра, хоча козаки втратили не тільки всю військову здобич, але й до 1000 осіб вбитими.

Осінь 1594 — Повернувшись після молдавського походу до Брацлава, Северин Наливайко почав розсилати місцевій шляхті вимоги щодо покори козацьким порядкам і про утримання козаків. Побоюючись козаків, шляхта полишила Брацлав, зібралася у Вінниці та постановила вигнати Северина Наливайка з Брацлава й угамувати міщан. Проте коли шляхта наблизилася до міста, то жителі Брацлава на чолі з війтом брацлавським Романом Тишковичем, «з бурмистрами і райцями і зо всім поспільством» разом з козаками напали вночі на шляхетський табір і розгромили вщент.

Х/1594 — Національно–визвольний рух охопив усю Брацлавщину, Київщину і Волинь. 12–тисячне козацьке військо здобуло Гусятин, Канів, Бар, Луцьк та інші ключові міста. Поважаючи запорозьку ієрархію, Северин Наливайко добровільно уступив загальне керівництво повстанням гетьману Григорію Лободі.

29.10.1594 — Козацька армія перейшла Дністер біля Сорок і рушила через Молдавію. Господар Аарон знов виступив проти козаків, які у трьох битвах розбили молдаван, штурмом здобули Цецору, перетнули Прут, захопили Ясси і ще кілька міст.

24.11.1594 — Після молдавського походу козаки повернулися до Бару, звідки висунули шляхті вимогу: видавати харчі й повністю утримувати козацьке військо. Після чого шляхтичі почали кидати маєтки й тікати до Львова та Кракова.

ІІ/1595 — Запорожці Григорія Лободи рушили походом на турецькі фортеці в Причорномор'ї. Натомість Северин Наливайко здійснив рейд на Волинь, де кілька тижнів стояв у Острополі — маєтку князя Острозького.

ІІІ/1595 — Козаки Северина Наливайка вирушили походом на південну Молдову.

Весна–літо 1595 — Успішні на початку дії союзних антиосманських сил в Молдові розладналися внаслідок взаємної недовіри, гризоти і зрад. Це змусило Северина Наливайка полишити Молдавію і стати союзником австрійської армії, що діяла в Угорщині.

ІХ/1595 — Северин Наливайко з військом полишив цісарську службу. Повз Самбір козаки пішли на столицю Волині — Луцьк.

Осінь 1595 — Польські війська увійшли в Молдову, позбавивши козаків можливості боротися проти татар і турок. Тому козаки спрямували свою невитрачену енергію проти польської шляхти.

Осінь 1595 — Матвій Шаула на чолі запорозького загону здобув Київ, надалі продовжив боротьбу проти поляків на Білорусі.

Кінець Х/1595 — Северин Наливайко зайняв білоруський Слуцьк, знов повторивши вимогу до шляхти підкоритися козакам. Гетьман Великого князівства Литовського Криштоф Радзивілл почав формувати шляхетське ополчення, тому за деякий час військо Северина Наливайка полишило Слуцьк і рушило на схід Білорусі.

Кінець 1595 — початок 1596 — Не припиняючись на Волині та Київщині, козацьке повстання Северина Наливайка розгорнулося на Поділлі, частково перекинулося на Галичину.

ХІІ/1595 — Польський уряд доручив коронному польному гетьманові Станіславу Жолкевському приборкати повстання Северина Наливайка.

Початок 1596 — Матвій Шаула повернувся з Білорусі на Правобережжя.

1596 — Сигізмунд ІІІ Ваза переніс столицю Польщі з Кракова до Варшави.

1596 — У Сигізмунда ІІІ Вази і королеви Анни народився син — майбутній король Владислав IV.

І/1596 — Северин Наливайко з 1,5–тисячним загоном відступив з Білорусі на Волинь, а звідти через уманські ліси до Білої