Читати книгу - "Невдале викрадення, Сая Морі"

Вже за п’ятнадцять хвилин вона ніяково озиралась та крокувала за Костянтином, що впевнено йшов до звичного столика біля вікна. Дівчина не очікувала, що чоловік, який весь час вперто уникав її компанії, одразу поведе її в настільки шикарне місце. Вона була впевнена, що він запросить її у чистий, але посередній заклад. Але аж ніяк не в місце, де вона почуватиметься старим зморщеним чобітком, який забули посеред Лувру.

Ярина й без косих поглядів офіціантів, чия уніформа коштувала дорожче за її одяг, усвідомлювала, що її присутність в обраній Сергієм забігайлівці була більш доречною. Якби не Костянтин, її б ніколи й не впустили в цей ресторан.

Дівчина сіла біля вікна, аби тільки не бачити заможних відвідувачів та зверхніх офіціантів. Костянтин сів на стілець поруч з нею.

— А ти що будеш?

Ярина випала з реальності й ледь не впустила меню на підлогу, коли побачила ціни. Вона не помітила, як до столика підійшов офіціант, що вже прийняв замовлення у Костянтина.

— Тобі щось підказати? — чоловік, що не отримав відповіді й на попереднє питання, дивився прямо на неї. Він зазирнув до її меню, щоб побачити, на якій сторінці та чому у неї виникли проблеми. — Гарячі страви були трохи раніше. Тут роблять смачний суп з…

Ярина звернула до Костянтина розпачливий погляд.

— Що не так? — здавалося, до цієї миті він не помічав збентеження дівчини.

— Я не звикла до таких місць. Тут все занадто дороге, — пошепки зізналась вона.

— Мій будинок був набагато дорожчим, — Костянтин ледь утримався від фиркання. — Але тебе це не турбувало.

— На твоїх меблях не висіли цінники.

— Тобто, якби висіли, вибуху можна було уникнути?

Ярина невизначено хитнула головою:

— Теоретично…

— Гаразд, — чоловік зробив глибокий вдих й відібрав у дівчини меню. — Я сам замовлю. М’ясо їси?

— Ні.

— Рибу?

— Ні.

— Нащо ми сюди прийшли? — Костянтин скосив на Ярину роздратований погляд. — Яйця, молоко?

— Так, — дівчина покірно кивнула.

— Вже добре, — чоловік назвав офіціанту, що весь цей час стримано очікував на замовлення, дві позиції, після чого знову повернувся до супутниці. — Десерт будеш?

— Ні.

— А якби лишилась в тій забігайлівці, то замовила б десерт?

Ярина розмірковувала не довше трьох секунд:

— Так.

— Аби ти так соромилась, коли пожежу влаштовувала, — невдоволено пробурмотів Костянтин. — З тобою дуже важко, ти знаєш?

Дівчина ображено підтиснула губи:

— Тут роблять чизкейки?

Костянтин звернув важкий погляд до офіціанта, який одразу кивнув та перерахував види десерту, які заклад міг запропонувати.

— Я буду шоколадний з малиною. І гарячий шоколад.

Коли офіціант пішов, чоловік підпер голову рукою:

— В кіно дівчата якось довше звикають до розкоші.

— То все казки для дорослих, — Ярина дзеркально підперла голову. — Може, Сергій правий, і ти дійсно занадто наївний?