Читати книгу - "Шалені шахи"

1553 — Єлена (Гальшка) Острозька вийшла заміж за Дмитра Сангушка, після його смерті — за Гурка (Гурку, Юрія) Лукаша Ленчицького.

1555 — Помер Дмитро Федорович Сангушко (рік народження невідомий) — родич князів Острозьких, придворний короля Сигізмунда ІІ Августа, староста канівський, чоловік Єлизавети (Гальшки) Острозької.

1556 — Іван Підкова з'явився на Запорозькій Січі, привівши із собою цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним козацькі загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Ґьозловом.

1556 — Іван IV Васильович завоював Астрахань.

ІІ/1556 — Бона Сфорца виїхала з Варшави до Італії, вивізши при цьому 24 вози срібла, золота, коштовностей, меблів, килимів, фарфору тощо. Повернувшись на батьківщину, позичила іспанському королю Філіпу II з монаршого дому Ґабсбурґів 420 чи 430 тис. дукатів.

1557 — Бону Сфорцу було отруєно лікарем Яном Антоніо, підкупленим іспанським королем.

1558–1583 — Іван IV Васильович вів невдалу Лівонську війну.

1559 — Костянтин Острозький став воєводою Київським.

1559 — Єлена (Гальшка) Острозька вийшла заміж за князя Семена II Юрійовича Слуцького.

1559 — Король Сигізмунд II Авґуст дав наказ львівському старості Пйотру Барзому відібрати Гальшку Острозьку (яка на той час перебувала у монастирі домініканців Львова після втечі від формально законного чоловіка) в матері (Беати Костелецької) та віддати законному чоловіку Лукашу Ґурці, незважаючи на її спротив.

1560–ті — Костянтин Острозький активно виступав за рівноправне входження Русі до Речі Посполитої.

1560 (чи принаймні перша половина 1560–х) — В Гусятині у родині, що належала до дрібної української православної шляхти (а за деякими відомостями — шевця чи кушніра), народився Северин (Семерій) Наливайко. Після смерті батька, закатованого прислужниками польського магната Мартина Калиновського, жив з матір'ю у брата Дем'яна Наливайка в Острозі (останній був священиком у придворній церкві Костянтина Острозького, допомагав князеві в освітянських і релігійних справах). Навчався в Острозькій академії. Згодом Северин Наливайко вступив на службу сотником надвірної корогви (тобто охорони) до Костянтина Острозького.

Близько 1560 — Помер придворний блазень великих князів Литовських і королів польських Станьчик.

1560 — Помер Семен Слуцький — третій чоловік Гальшки Острозької.

1561 — Альбрехт Ляський втрутився в боротьбу за молдавський престол на боці претендента Якоба Гераклідеса Василікоса. Брав участь у поході на Молдавію разом з Дмитром Вишневецьким, насамкінець зрадив його, залишивши без підтримки.

1565–1572 — Іван IV Васильович запровадив оприччину.

20.06.1566 — У шведському Гріпсхольмі народився Сигізмунд ІІІ Ваза — король Польщі, великий князь Литовський, великий князь Руський (з 1587), король Швеції (в 1592–1599). Син шведського короля Юхана III Ваза та Катерини Ягеллонки, дочки Сиґізмунда І Старого.

1569 — Костянтин Острозький став сенатором.

1569 — Було підписано Люблінську унію.

1569 — В результаті Люблінської унії виникла Річ Посполита — об'єднана конфедеративна держава Королівства Польського і Великого князівства Литовського. Першим правителем Речі Посполитої з титулом короля польського й великого князя Литовського став Сигізмунд ІІ Август.

1569–1570 — Іван IV Васильович розгромив Новгород і Псков, фактично ліквідувавши тамтешні республіки.

1571 — Стефан Баторій став князем Семигородським (1571–1576).

1572 — Костянтин Острозький заснував школу в Турові.

V/1572 — Елекційний Сейм обрав Анрі Валуа (брата короля Франції Карла IX) кандидатом на польський трон. Для цього Анрі Валуа мав одружитися зі старшою на 28 років Анною Ягеллонкою.

7.07.1572 — У Книшині помер Сигізмунд II Август, це ознаменувало згасання королівської династії Ягеллонів.

ІІ/1573 — Помер Лукаш ІІІ Гурка.

1573–1574 — Костянтин Острозький був одним з кандидатів на польський престол.

24.01.1574 — Анрі Валуа перетнув кордон Речі Посполитої.

21.02.1574 — У Кракові відбулася коронація Анрі Валуа.

30.05.1574 — Анрі Валуа було запрошено обійняти престол Франції.

18.06.1574 — Анрі Валуа зрікся польської корони.

Середина 1574 — У Польщі почався 1,5–річний період т.зв. безкоролев'я, що тривав до кінця 1575 року. У цей час країною керував інтеррекс–примас Польщі, єпископ Гнєзненський (1562–1581) Якоб IV Уханський.

1574 — Костянтин Острозький переніс князівську резиденцію з Дубна до Острога й розпочав перебудову Острозького замку під керівництвом італійського архітектора П'єтро Сперендіо.

14.12.1574 — Стефана Баторія було проголошено польським королем, але... до певного часу суто формально.

1575 — Костянтин Острозький запросив Івана Федорова організувати друкарню у князівській резиденції.

13.02.1575 — Анрі Валуа було короновано у Реймсі як французького короля Анрі ІІІ.

12.12.1575 — Королем Речі Посполитої було обрано Максиміліана ІІ Ґабсбурґа, який зобов'язався одружити на Анні Ягеллонці свого сина Ернеста, молодшого від неї на 30 років. Проте Максиміліана ІІ Ґабсбурґа так і не було короновано через спротив канцлера Яна Замойського, який підбурив частину середньої шляхти до обрання королевою Анни Ягеллонки, котра повинна була одружитись зі Стефаном Баторієм.

1576 — Померла Беата Костелецька.

18.01.1576 — З метою недопущення на престол Максиміліана ІІ Ґабсбурґа, канцлер Польщі Ян Замойський проголосив скликання посполитого рушення шляхти, завдяки чому 20 тис. шляхтичів зайняло Краків.

ІІ/1576 — Стефан Баторій склав присягу.

16.03.1576 — Стефан Баторій перетнув кордон Речі Посполитої.

5.04.1576 — Стефан Баторій у супроводі 1200 вершників прибув до Львова, де його вітала шляхта Руського воєводства.

8.04.1576 — Стефан Баторій після триденного відпочинку вирушив до Кракова. По дорозі до почту приєдналися руський воєвода Ієронім Сенявський і чимало шляхти Львівської землі.

1.05.1576 — У кафедральному соборі Вавеля відбулася коронація Стефана Баторія, а також його вінчання з Анною Ягеллонкою. Баторій провів з Анною три ночі, після чого уникав фізичної близькості. Декотрий час коронацію Стефана Баторія не визнавала шляхта Великого князівства Литовського і королівської Пруссії.

12.10.1576 — Помер Максиміліан ІІ Ґабсбурґ.