Читати книгу - "Війна з Росією"

Президент кивнула головою, заохочуючи Мак-Кенна продовжувати. План військових їй подобався.

— Мем, ми хочемо сконцентрувати наші сухопутні дивізії неподалік польсько-литовського кордону, — він показав на карті місто Сувалкі, розташоване на північному сході Польщі. — Крім того, 6-й флот заблокує російський Балтійський флот у Балтійську, їхній військово-морській базі в Калінінградській області. Це дасть змогу 2-й експедиційній дивізії морської піхоти США рушити на схід до узбережжя Естонії. Наша мета полягає в тому, щоб змусити росіян думати, що ми плануємо висадити десантні війська саме тут, на узбережжі Ризької затоки, у західній частині міста Пярну.

Мак-Кенн вказав на узбережжя Естонії.

— Довгі піщані пляжі чудово підходять для висадки десанту.

Діллон задумливо промовила:

— Як на мене, це занадто банально. А де ж щось надзвичайне у цьому плані?

Ведмідь посміхнувся. Діллон розуміла, що її старші військові радники здатні на значно більше, ніж те, про що їй зараз розповідають.

Мак-Кенн теж усміхнувся.

— З усією повагою до вас, пані Президент, я ще не закінчив.

Тепер він вказував шлях на південь, до Калінінградської області.

— У той час як ми будемо стягувати наші війська до узбережжя Естонії та до кордону з Литвою, щоб відволікти ворога, буде відбуватися справжня операція... Зі знешкодження ядерних ракет «Іскандер», розміщених у Калінінградській області.

Коли прозвучало слово «ядерних», Ведмідь помітив, як звузилися очі президента Діллон, а її обличчя зблідло. Як і будь-яка розумна людина, вона явно боялася брати на себе відповідальність за можливе застосування ядерної зброї в густонаселеній Європі.

Мак-Кенн продовжив спокійним і впевненим тоном свою доповідь.

— Нам достеменно відомо, що для запуску тактичних ядерних ракет, таких як «Іскандер», потрібен безпосередній наказ президента, міністра оборони та начальника Генерального штабу. Запуск відбувається за допомогою їхніх ядерних «валізок» «Чегет», які на перший погляд нічим не відрізняються від класичного чорного дипломата, до речі, досить схожого на ваш. — Він кивнув у бік кейса, що лежав на столі. — Теоретично всі троє мають дати згоду, і в усіх трьох є власна «валізка», — пояснив Мак-Кенн.

— Але чому йдеться лише про тактичні ракети «Іскандер»? — запитала Діллон.

— Дозвольте пояснити, мем, — продовжив Мак-Кен, і Ведмідь зітхнув з полегшенням. Він вже почав було хвилюватись, що цивільні, присутні в залі, в тому числі й президент, не зможуть розібратися у різних типах ядерних ракет: тактичних і стратегічних. — Сучасна ядерна зброя настільки потужна, що немає жодного практичного значення, вважається випущена ракета тактичною чи стратегічною. Наслідки для Європи та всього світу, навіть у разі запуску однієї ракети, були б катастрофічними в буквальному сенсі цього слова. Якщо комусь пощастить пережити перший вибух, то йому настане кінець внаслідок запуску ракет у відповідь. А це обов’язково станеться, така філософія ядерного стримування. Наслідком цього буде взаємне гарантоване знищення.

Президент кивнула на знак того, що вона зрозуміла сказане.

— Ракети «Іскандер»... чи наші аналогічні ракети «Томагавк» є тактичними, вони мобільні, їх можна легко переміщати. Ракети «Іскандер», розміщені в Калінінградській області, встановлені на транспортних засобах. Ви могли їх бачити на фотографіях, зроблених під час першотравневого параду на Червоній площі в Москві. Вони значно менші за розміром і мають менший радіус польоту, ніж міжконтинентальні балістичні ядерні ракети. Та, як я вже казав, це все дуже умовно і не має великого значення. Ці тактичні ракети можуть бути оснащені або звичайною боєголовкою, або ж ядерною. Так само, як і наші «Томагавки». Вони надзвичайно точні. Збити їх практично неможливо. Але головний момент, про який варто пам’ятати, полягає в тому, що навіть невелика ракета «Іскандер» чи «Томагавк» у багато разів потужніша, ніж ті бомби, які ми скинули на Хіросіму та Нагасакі. Лише уявіть собі цей гігантський ядерний гриб, що підніметься над містами Західної Європи.

Мак-Кенн оглянув присутніх. І хоча Ведмедю ця моторошна інформація була відома, та все ж зараз від неї перехопило подих.

Переконавшись, що його всі зрозуміли, Мак-Кенн продовжив свій виступ.

— Наразі ситуація складається таким чином. Росіяни розмістили свої ядерні ракети «Іскандер» у Калінінградській області, щоб викликати страх у країн-членів НАТО і дестабілізувати ситуацію у країнах Балтії. Вони, безумовно, змогли досягти свого. Але це також означає, що, на відміну від їхніх підводних човнів із ядерною зброєю, які приховані в морі, або ж міжконтинентальних ядерних ракет, що розміщені десь у глибині Росії й тому ми ніяк не можемо на них вплинути, до ракет «Іскандер» дістатись молена. «Іскандер» — мобільна ракета. І це робить її вразливою. У нас є шанс встигнути деактивувати їхні системи управління, а отже, вимкнути їх до того, як росіяни встигнуть ними скористатись. Але тут ми знову маємо повернутися до принципу роботи системи «Чегет»...

— Як ті троє можуть домовитись між собою про запуск ракет? — запитала Діллон, намагаючись вгадати, до чого веде Мак-Кенн.

— Для зв’язку між собою вони використовують цілу низку технічних засобів. Основою є система двостороннього зв’язку, яка називається «Сигнал А», з підсистемою «В’юга». Роботу цих систем контролює аварійна система «Периметр». «Сигнал А» має великий резерв. Це означає, що в разі збою основної системи запускаються резервні, які здатні підтримувати бойову готовність у будь-який час. Нам відомо, що ці ракети дуже надійні. Вони оснащені кількома каналами зв’язку, кожен з яких функціонує незалежно від інших: радіозв’язок, кабельний зв’язок, супутниковий, тропосферний. Система «В’юга» надає ще кілька резервних каналів зв’язку: короткохвильовий, ультракороткохвильовий, а також супутниковий.

— Схоже, вони продумали все до найменших дрібниць, — прокоментувала слова Мак-Кенна президент.

— Ви абсолютно праві, мем. Ці хлопці знають, що роблять. Крім того, «Сигнал А» і «В’юга» пов’язані між собою електронним і алгоритмічним способом, що, знову ж таки, забезпечує високий рівень безпеки для всіх каналів зв’язку. І якщо навіть цього буде недостатньо, то росіяни мають змогу задіяти резервну систему «Периметр», здатну передавати наказ від Генерального штабу прямо до ракетних установок, оминаючи всі проміжні командні пости.

Мак-Кенн зробив паузу, та президент жестом дала зрозуміти, що він може продовжувати.

— Але існує ще дещо, значно важливіше. Хоча у президента та міністра оборони є власні «валізки» для командування й управління, однак фактичний контроль за розблокуванням і введенням кодів авторизації перебуває у руках військових. Насправді Генеральний штаб має прямий доступ до цих